Остання дорога додому після місяців очікування:...

31 серпня 2026 р. 10:14

31 серпня 2026 р. 10:14


Після тривалих місяців очікування Роман Тристан повертається до рідної громади. Захисник поліг у листопаді 2024 року, виконуючи бойове завдання на Донеччині.

Про те, що Роман Тристан повертається додому на вічний спочинок, 30 серпня повідомили в Новосанжарській громаді.

Роман Тристан народився 15 травня 1995 року. На військову службу його призвали 18 червня 2024 року. Воїн служив у 152-й окремій єгерській бригаді імені Симона Петлюри. У війську служив старшим оператором 3-го відділення спостереження взводу спостереження розвідувальної роти.

Свій військовий обов’язок Роман Тристан виконував на захисті України. У листопаді 2024 року захисник припинив виходити на зв’язок з рідними. Лише нещодавно ДНК-експертиза підтвердила, що 7 листопада 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу селища Чумацьке Покровського району на Донеччині воїн загинув.

Відтоді його рідні та громада чекали на можливість провести захисника додому та гідно попрощатися з ним. Церемонію прощання з Романом Тристаном запланували на 31 серпня. О 12:00 біля пам’ятного знака Героям Небесної Сотні пройде прощання із захисником.

Після цього жалобний кортеж вирушить до рідного села воїна – Зачепилівки. О 12:30 на подвір’ї його рідного дому за адресою: вул. Заводська, 16 – відбудеться панахида. Поховають Романа Тристана на місцевому кладовищі – маньківському.

Жителів громади просять долучитися до прощання із воїном, створити живий коридор шани та провести його в останню земну дорогу. Також 31 серпня з 11:30 водіїв просять не залишати автомобілі в центрі селища на відрізку дороги від магазину «Крамничка» до 49-ї аптеки. Це необхідно для організації руху жалобного кортежу.

Вічна пам’ять воїну!

Згадаймо імена полеглих на фронті земляків

З початком повномасштабної війни Сергій Дудар приєднався до лав захисників. У лавах Збройних сил України він служив номером обслуги 1-ї мінометної батареї 16-го окремого мотопіхотного батальйону «Полтава», який входив до складу 58-ї окремої мотопіхотної бригади імені гетьмана Івана Виговського Сухопутних військ ЗСУ. Свій останній бій Сергій Дудар прийняв 10 липня 2022 року поблизу населеного пункту Покровське Бахмутського району Донецької області.

Захисник Олексій Ляшенко у лавах Збройних Сил України служив номером обслуги мінометної батареї в мотопіхотному батальйоні 58-ї окремої мотопіхотної бригади імені гетьмана Івана Виговського. Понад чотири роки родина жила очікуванням звістки про бійця. Лише нещодавно особу захисника ідентифікувала ДНК-експертиза.

Богдан Осиковий 30 листопада 2024 року чоловік став до лав захисників України. Він проходив службу у 36-й окремій бригаді морської піхоти, мав звання старшого матроса. Служив на посаді радіотелефоніста розвідувального відділення розвідувального взводу розвідувальної роти. З травня 2025 року Богдан Осиковий вважався безвісти зниклим. За допомогою ДНК стало відомо, що свій останній бій воїн прийняв 21 травня 2025 року на Донецькому напрямку, поблизу села Полтавка.

15 серпня під час виконання бойового завдання загинув полтавець. Євген Анацький понад 50 діб безперервно утримував позиції на одній із найскладніших ділянок фронту. Він воював оператором безпілотників під постійними обстрілами керованими авіабомбами та атаками ворожих FPV-дронів. За кілька діб до загибелі зв'язувався з близькими та розповідав про запеклі бої, під час яких позицію розбили ворожим дроном. Згодом зв'язок із ним обірвався.

Остання дорога додому після місяців очікування:...

Джерело: zmist.pl.ua