Герої праці, підпільний самогон та нові смаки молокозаводу: яким був Кременчук 3 вересня 1966 року

03 вересня 2026 р. 11:48

03 вересня 2026 р. 11:48

Історична ретроспектива за матеріалами газети «Кременчуцька зоря» від 3 вересня 1966 року.

З висоти 2026 року старі десятиліття часто здаються нам монохромними та статичними. Ми звикли сприймати минуле крізь сухі історичні довідки, забуваючи, що за ними ховається жива, динамічна і надзвичайно строката реальність. Щоб відчути справжній пульс міста, ми зазирнули в один звичайний осінній день — у суботу, 3 вересня 1966 року.

Провідником у цей день для нас стала газета «Кременчуцька зоря». Оригінальні репортажі, цифри та побутові деталі того часу доводять: Кременчук шістдесят років тому вирував колосальною енергією, масштабними проєктами, працею та щирими людськими історіями.

Нагороди машинобудівникам та «Крила успіху»

Перша шпальта «Кременчуцької зорі» від 3 вересня 1966 року зустрічає читача урочистою новиною — про нагородження орденами і медалями працівників підприємств машинобудування. Серед відзначених за досягнуті успіхи — ціла когорта кременчуцьких автозаводців.

Зокрема було нагороджено майстра автомобільного заводу Івана Васильовича Бандуренка, директора Івана Митрофановича Приходька, налагоджувальника Івана Ілліча Роменського та сталевара Сергія Матвійовича Чуніна.

У цій же темі розгортається матеріал «Крила успіху» інженера з організації соціалістичного змагання вагонобудівного заводу С. Кравцова. Він розповідає про плідне міжзаводське змагання та обмін досвідом між кременчуцькими вагонобудівниками й автозаводцями, а також їхніми колегами з Дніпродзержинська, що дозволило значно прискорити виробництво та освоєння нової продукції.

Побут, шефська допомога та нові вироби молокозаводу

Проте життя міста складалося не лише з урочистих звітів, а й із щоденних турбот та допомоги сільському господарству.

У публікації під рубрикою «Місто — селу» під назвою «Допомагати не словом, а ділом» висвітлюється шефська робота міських підприємств у колгоспі імені Щорса. За один місяць бригада робітників з комбінату нерудних будівельних матеріалів спорудила та здала з високою оцінкою «відмінно» велику силосну траншею місткістю 2 тисячі тонн. На цьому ж об'єкті робітники вагонзаводу завершували монтаж транспортера для подачі кормів.

Водночас на сторінках газети гостро критикують Крюківське будівельне управління тресту «Кременчукпромжитлобуд», яке затягнуло будівництво корівника на 200 голів та кормоцеху, поставивши під загрозу зимове утримання худоби.

Водночас, надзвичайно приємні та смачні новини для мешканців міста підготував Кременчуцький молокозавод.

У статті «Нові вироби молокозаводу» завідуючий виробництвом М. Шмандій детально розповідає про розширення асортименту: з початку року підприємство освоїло випуск одразу шести нових видів продукції. Серед них з'явилося шоколадне молоко (із вмістом 2,5% какао, 3,2% жиру та 12% цукру), молоко з кавою аналогічної жирності, а також цінне в харчовому відношенні топлене молоко. Окрім цього, завод налагодив виробництво домашнього сиру з пастеризованого молока з додаванням 4% вершків та висококалорійних глазурованих сирків у шоколаді з жирністю 26%. Окремо відзначено впровадження нового резервуарного способу виготовлення кефіру, що значно покращило його лікувальні та смакові якості.

Шкільний поріг, пожежа на Пушкіна та покарання самогонщиці

Початок вересня традиційно приніс шкільні турботи. У матеріалі «В нове життя» розповідається про 19 вихованців дитячого садка № 26 заводу литва і штамповок, які вперше переступили шкільний поріг. Завдяки тривалій і наполегливій підготовці в дитсадку діти прийшли до першого класу вже вміючи читати, рахувати, вирізати та малювати.

Проводи малюків до школи перетворилися на справжнє свято за участю батьків та вихователів, де майбутні першокласники декламували вірші про прощання з улюбленим садком.

Журналісти водночас фіксували і надзвичайні події міста. Завдяки пильності капітана міліції А. В. Дирди вдалося оперативно ліквідувати пожежу в будинку № 49 в центрі Кременчука та врятувати майно мешканців.

А у рубриці «Із зали суду» повідомляється про покарання для порушників закону: жінка тривалий час варила та продавала самогон. Під час обшуку в неї вилучили 3 літри самогону, 5 кг цукру, 35 кг закваски та самогонний апарат. Суд оштрафував протиправницю на 150 карбованців.

Наостанок, газета зафіксувала багату культурну програму для відпочинку кременчужан у вихідний день.

У кінотеатрі «Більшовик» проходили сеанси комедії «Бережись автомобіля», стрічки «Шостий раунд», а в малому залі показували класичних «Трактористів». Кінотеатр «Дніпро» запрошував на фільм «Герой мимоволі». На літній естраді Придніпровського парку показували двосерійну драму «Хатина дяді Тома», а у клубі Великої Кохнівки збирали аншлаги на комедію «В джазі тільки дівчата».

Гортаючи архівні сторінки «Кременчуцької зорі» від 3 вересня 1966 року, ми розуміємо головне: минуле нашого міста було сповнене живого ритму, трудових звершень, побутових турбот та щирого прагнення містян будувати своє майбутнє.

Із Кременчука до Києва літаком: яким був день 7 липня у Кременчуці 60 років тому

Космічні орбіти, тролейбусні лінії та шкільні кінотеатри: яким був день 9 липня у Кременчуці 60 років тому

Свіжі овочі для містян та закордонні пристрасті на екранах: яким був Кременчук 12 липня 1966 року

Велика механізація, весільний дефіцит та футбольний тріумф залізничників: яким був день 14 липня у Кременчуці 60 років тому

«Золота рибка» на тротуарі, черги за піаніно та екологічний патруль: яким був Кременчук 16 липня 1966 року

Тисячі тонн солодощів, полювання на холодні кавуни та вечір грузинської комедії: яким був Кременчук 19 липня 1966 року

Драма із загубленою зарплатою, угорські крани-гіганти та модний прорив взуттєвиків: яким був Кременчук 21 липня 1966 року

Валерія Макряшина

ФОТО: архів газети "Кременчуцька зоря"

Полтавські