вологість:
тиск:
вітер:
«Був майстром на всі руки й доброю людиною...»: у Кременчуці провели в останню путь захисника Ігоря Дудника
03 вересня 2026 р. 11:48
03 вересня 2026 р. 11:48
Вічна пам'ять!
Сьогодні у Кременчуцькому міському палаці культури відбулася гірка та сповнена болю подія — містяни попрощалися із захисником України, старшим солдатом Ігорем Вікторовичем Дудником. До палацу прийшли десятки містян: рідні, друзі, побратими та просто небайдужі жителі Кременчука.
Вони несли із собою оберемки червоних гвоздик та троянд, і ніхто в залі не міг стримати сліз, віддаючи шану полеглому Герою.
Про життєвий шлях та військову службу воїна розповів офіцер відділення цивільно-військового співробітництва, лейтенант Віталій Іванчиков.
Ігор Дудник народився 13 листопада 1989 року. До лав Збройних Сил України він приєднався за власному покликом — пішов добровольцем у перші дні повномасштабного вторгнення, а у 2023 році склав контракт на військову службу. Ігор проходив службу на посаді водія-електрика відділення безпілотних наземних комплексів.
Захищаючи рідну землю та залишаючись до кінця вірним військовій присязі й українському народові, старший солдат загинув 18 серпня 2026 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Печеніги. У невимовній скорботі за воїном залишилися сестра та брат.
Своїми спогадами про Ігоря поділилися близькі та друзі, для яких ця втрата стала глибокою особистою трагедією.
Дружина рідного брата захисника, Олена, ледве добирала слова крізь сльози:
«Це була молода людина, яка дуже рано пішла від нас. Ми дуже переживаємо. Зараз я навіть нічого не можу сказати, але нам його дуже не вистачатиме... За життя він був електриком і справжнім майстром на всі руки. Дуже добра, старанна, весела людина. Молодий, дуже хороший чоловік» .
Його товариш Сергій згадав, яким Ігор був у цивільному житті та як прийняв рішення захищати країну:
«Ігор був хорошим, добрим, відповідальним як друг і товариш. Ми спілкувалися ще до війни. Він був чудовим електриком, а служити пішов добровольцем — сам пішов, я навіть випадково дізнався, що він уже у війську» .
Ще один дитячий друг полеглого воїна, Олексій, згадав про прості та світлі моменти їхньої дружби:
«У дитинстві ми разом грали в футбол, як і всі хлопці. Останнім часом бачилися рідко — сім’я, робота, а з повномасштабного вторгнення він одразу пішов захищати нас. Це була справді гарна людина, нічого поганого про нього навіть сказати не можна. Він з перших днів прийшов добровольцем» .
Відспівали воїна у Свято-Миколаївському соборі. Поховали Ігоря Дудника на Свіштовському кладовищі — у секторі почесних поховань Захисників і Захисниць України.
Висловлюємо щирі співчуття рідним і близьким...
Валерія Макряшина
Фото Мирослави Ковальчук
Джерело: kg.ua
Новини рубріки
У Кременчуці хочуть придбати Bluetooth-комплекти для навчання дітей в укриттях
03 вересня 2026 р. 12:49
На них чекають вдома: у Кременчуці знову зберуться рідні полонених та зниклих безвісти
03 вересня 2026 р. 12:49
Голова фракції «Слуга народу» ініціює відставку заступника мера Полтави через корупційні підозри
03 вересня 2026 р. 12:46