«Мистецька пам’ять про місто, яке війна змінила назавжди»: у Кременчуці відкрили виставку «Старовинний Бахмут»

04 вересня 2026 р. 16:10

04 вересня 2026 р. 16:10

Виставка є продовженням культурного та наукового співробітництва між Кременчуком і Бахмутом, яке розпочалося навесні цього року.

Сьогодні у Кременчуцькому краєзнавчому музеї відкрили виставку графіки «Старовинний Бахмут» члена Національної спілки художників України Сергія Садчикова.

Експозицію присвятили 455-річчю Бахмута — міста-фортеці, історія якого сьогодні стала символом надлюдської міці та незламності України.

На виставці представлять 21 графічну роботу, створену художником у 2000 році. У них Сергій Садчиков відтворив атмосферу та архітектуру Бахмута кінця ХІХ — початку ХХ століття.

Ведуча заходу Вікторія Ширай зазначила, що ця виставка є продовженням культурного та наукового співробітництва між Кременчуком і Бахмутом, яке розпочалося навесні цього року.

«Не вперше звучить назва цього міста у нас у Кременчуці та в нашому Кременчуцькому краєзнавчому музеї. Адже ще навесні ми розпочали культурне та наукове співробітництво з Бахмутом. Приємно, що започаткована така традиція. Сьогодні Кременчук планує та розвиває співпрацю з містом Бахмутом, підтримуючи постраждалі від війни громади, зокрема через спільні освітні та професійні ініціативи для педагогів. Дуже важливо не залишатися байдужими до тих, хто потребує допомоги. Саме це відрізняє нас, людей, від інших», — сказала завідувачка експозиційного відділу Кременчуцького краєзнавчого музею Вікторія Ширай.

Директор Кременчуцького краєзнавчого музею Артем Ряса провів паралелі між історією Кременчука та Бахмута, наголосивши, що два міста пов’язують не лише історичні дати, а насамперед люди та спільна історія.

«Сьогодні з нами представники Бахмутської громади. Сьогодні з нами представники нашого Кременчука. Сьогодні ми всі з вами — в історії міста, в історії Подніпров'я. Бахмут як одна зі столиць промислового Донбасу — ми пов'язуємо спільною історією. Тому нас пов'язує не тільки 1571 рік заснування, хоча це теж дуже символічно. Нас пов'язують люди. Ми завжди всіх вітаємо, раді бачити у Кременчуцькому краєзнавчому музеї. Сьогодні я хотів би наголосити: ця виставка, яку ви бачите на сходах нашого музею, — це один із магнітів нашого Кременчука. Ви побачите символізм: вітраж — і тут буде Бахмут. Це перша виставка, яка на території Кременчуцького краєзнавчого музею представлена саме в цій аудиторії. Це теж є таким символізмом. Тому ви зможете побачити зруйнований храм під час Другої світової війни на вітражі в Кременчуці, а тут — роботи, які прославляють Бахмут. Ми всі віримо, що після перемоги ми обов'язково зустрінемося у Бахмуті», — сказав Артем Ряса.

Цього дня переглянули відео, яке ще в неокупованому Бахмуті зробив Герой України, житель Кременчука Роман Зеленський.

Про художника, його творчий шлях та роботи онлайн розповів старший науковий співробітник Бахмутського краєзнавчого музею Григорій Соколовський. Він зазначив, що Сергій Садчиков є непересічним майстром, який працює у жанрі ретроспективного міського пейзажу, а з початком російсько-української війни почав документувати важливі події через мистецтво.

«У 2007 році Сергій Садчиков став членом Національної спілки художників України. Того ж року за графічний цикл «Старий Бахмут. Унікальна яскравість серед мистецтв Донеччини» його визнали «Людиною року міста Бахмут». Сергій Георгійович — непересічний майстер, який володіє різними живописними манерами та працює в унікальному жанрі ретроспективного міського пейзажу. Творчий діапазон митця вражає. У живописі він створює портрети, пейзажі, натюрморти, жанрові сцени та масштабні історичні полотна. Напередодні повномасштабного російського вторгнення Сергій Георгійович плідно працював. Про це свідчать його персональні виставки, які щорічно відбувалися як у Бахмуті, так і в інших містах України. З початком російсько-української війни Сергій Садчиков почав документувати події через мистецтво. Замальовував мітинги так званої «руської весни», поранених українських бійців у госпіталях, українські акції. У 2023 році митець започаткував серію портретів захисників Бахмута, наголошуючи, що хоче зберегти пам'ять про героїв для майбутніх поколінь. Після повномасштабного вторгнення Сергій Георгійович був змушений евакуюватися до Німеччини, де він і живе, і працює. Створює міські пейзажі, портрети, викладає дітям і продовжує виставкову діяльність», — розповів Григорій Соколовський.

Сьогодні Бахмутська громада є частиною життя Кременчука — у місті нині проживають понад 2000 переселенців із Бахмута. Тож виставка робіт Сергія Садчикова має не лише мистецьке, а й особливе людське значення, адже допомагає зберігати зв’язок людей із рідним містом.

Про те, яке значення мають представлені графічні роботи для збереження історичної пам’яті, розповіла ведуча заходу Вікторія Ширай.

«Перед нами не просто художні роботи — це візуальні свідчення існування міста. Це саме та історія, яка закарбована в них. Кожна деталь дозволяє нам відтворити Бахмут таким, яким він був. І саме тому ці роботи мають не лише мистецьку, а й культурну та меморіальну цінність. Однією з цікавих рис цієї виставки є схожість саме мислення кременчуцької художниці Оксани Бойко та бахмутського художника Сергія Садчикова. Стиль, задум і сам образ цих робіт — їхня стилістика та меморіальність — дійсно можуть бути схожими. Завдяки художникам ми можемо разом із ними перенестися у місто кінця ХІХ — початку ХХ століття», — говорить Вікторія Ширай.

А Артем Ряса акцентував, що вперше експозицію розмістили на сходах.

Тож відвідувачі виставки мають можливість здійснити своєрідну мандрівку в минуле та прогулятися вулицями старовинного Бахмута, зазирнути у вікна його пишних будівель, роздивитися модниць із міщанського середовища, які дефілюють алеями міста. Кожна робота переносить глядача в епоху неспішного, розміреного життя, коли серед звичних розваг були читання книжок, відвідування театрів, жіночих салонів та чоловічих обідів.

Графічні роботи Сергія Садчикова дають змогу вдивитися в історію рідного для бахмутян міста, адже на них закарбовані його будівлі, вулиці, архітектурні особливості та повсякденне життя. Це своєрідна мистецька пам’ять про Бахмут, яким він був до того, як війна змінила його назавжди.

Олена Ліпошко

Фото авторки

Полтавські