26-річний оператор дронів з Полтавщини загинув ...

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

26-річний оператор дронів з Полтавщини загинув ...

07 вересня 2026 р. 16:02

07 вересня 2026 р. 16:02

26-річний оператор дронів Максим Микитюк із Лохвиці загинув на Донецькому напрямку 5 вересня.

Про загибель Максима Микитюка повідомили у Лохвицькій міській раді 7 вересня.

Народився Максим Микитюк 7 січня 2000 року в Лохвиці. Навчався у Лохвицькій ЗОШ № 2. Після закінчення школи продовжив навчання та отримав професію перукаря у Лохвицькому професійно-технічному училищі № 27.

У 2025 році Максим Микитюк підписав контракт та долучився до Збройних Сил України. Служив на Донецькому напрямку, на посаді оператора дронів. Його життя обірвалося 5 вересня 2026 року у віці всього 26 років.

Люди згадують про нього як про відкриту та щиру людину, яка завжди готова прийти на допомогу. У захисника залишилась родина: мама Вікторія, брат Андрій та сестра Яна. дружина Валентина та маленький син Олександр.

Світла пам’ять захиснику!

Згадаємо імена полеглих на фронті земляків

Боєць Сергій Даніч народився 23 липня 1982 року у селі Вакулівка на Одещині, де минули його дитинство та шкільні роки. У 2009 році після одруження родина переїхала на Полтавщину, у село Чутівка, де подружжя виховувало трьох дітей. У цивільному житті чоловік працював на різних роботах, зокрема на цегельному заводі в селі Тарасівка.

До лав Збройних Сил України Сергія мобілізували 27 червня 2025 року. Він служив на посаді солдата, стрільця – номера обслуги 3 парашутно-десантного відділення.

Воїн загинув 5 листопада 2025 року під час виконання бойового завдання в районі Покровська Донецької області. З того часу його вважали зниклим безвісти.

Руслан Ончуков народився 18 червня 1995 року в Лисичанську Луганської області. Після початку повномасштабної війни родина Руслана Ончукова була змушена залишити Лисичанськ. Родина переїхала до Оржиці, де проживала бабуся воїна, а з 2014 року жили його тітки зі своїми сім’ями.

10 вересня 2022 року чоловіка мобілізували до лав ЗСУ.

Руслан Ончуков служив у складі 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців. Військовий брав участь у боях на найгарячіших напрямках Донеччини. За час служби він тричі отримував поранення, проходив лікування та щоразу повертався до своїх побратимів.

За мужність і відданість військовій службі Руслан Ончуков був нагороджений відзнаками «Потом і кров’ю» та «За оборону Вугледара». Останній бій старший солдат, старший стрілець-оператор Руслан Ончуков прийняв 26 вересня 2024 року поблизу Вугледара на Донеччині.