«Кожен може відчути себе директором»: у Кременчуцькому краєзнавчому музеї портрети керівників розмістили у коридорі

09 вересня 2026 р. 17:46

09 вересня 2026 р. 17:46

Освоюючи музейний простір.

Сьогодні у Кременчуцькому краєзнавчому музеї відкрили незвичну виставку. Поки триває реконструкція приміщення, тут продовжують освоювати для виставок вільний простір. Цього разу експозицію розмістили у коридорі біля кабінету директора музею Артема Ряси.

Він розповів, що саме це стало його ініціативою з нагоди 60-річчя відновлення музейної справи у Кременчуці. У коридорі розмістили портрети всіх директорів Кременчуцького краєзнавчого музею.

Символічно, що портрет із інформацією про попередницю Артема Ряси — Аллу Гайшинську — розміщений навпроти його кабінету. Нині вона працює хранителькою фондів музею.

«У принципі, це теж є цікавим, що Алла Павлівна не знала про цю виставку. Сьогодні вона увійшла, вона побачила. Я кажу: «Алла Павлівна, ви тепер слідкуєте за кабінетом директора. Ви тут залишаєтесь ментально», — розповів Артем Ряса.

Поруч облаштували невеликий куточок із дзеркалом, який директор назвав інтерактивом.

«Тепер кожен може себе відчути наступним директором. Бо за традицією сучасний керівник не може цього робити, і портрет буде якось неправильно. Тому, власне, у мене прийшла така ідея, що кожен тепер може себе відчути теж діячем історії», — говорить Артем Ряса.

Він акцентував, що таким чином у музеї хочуть усім підказати, що закладу не вистачає виставкових площ.

«Давайте разом відбудовувати далі музеї. Зараз у нас в планах — музейний сквер. Давайте потихеньку, по камінчику, кожен будемо відбудовувати інші поверхи. Тому ми вже витіснили навіть з експозиційних площ. Експозиція вже навіть у коридорі. Можливо, наступне буде в кабінеті директора», — зазначив Артем Ряса.

Дев’ять років на створення експозиції

Розповідаючи про колишніх директорів, Артем Ряса згадав, що за першого директора Григорія Барвінка дев’ять років формувалася експозиція музею.

«1975 рік — це офіційне вже відкриття, але ініціатива — 1966 року. Але, власне, це цікаво, що ми з вами зараз стоїмо, в принципі, в оригінальній будівлі. Тому що взагалі ця будівля не була музеєм. Це був маєток. Маєток, потім — комунальні квартири.Під час Другої світової війни сюди влучила ракета, всередину будинку. Всередині будинок був зруйнований.У 50-х роках він ще стояв, як просто залишається каркас будівлі. У 60-х роках його все одно відбудовують як житловий будинок.А потім уже була ця ініціатива створення музею, і вибрали саме цю будівлю. Тому ми говоримо саме про відновлення музейної справи в Кременчуці. І вони вирішили саме тут уже створити музей», — розповів Артем Ряса.

Він також нагадав, що першою назвою Кременчуцького краєзнавчого музею була «Кременчуцький історико-краєзнавчий музей». Згодом заклад став просто краєзнавчим, оскільки визнали, що це як тавтологія: історія також входить у краєзнавство.

«І навіть наша фондова печатка — вона досить стара, і ще назва залишилася «історико-краєзнавча», — говорить Артем Ряса.

Фото колективу та спогади про музей

Директор показав журналістам цікаву світлину колективу Кременчуцького краєзнавчого музею, зроблену до його десятиріччя. На ній, зокрема, старша наукова співробітниця музею Наталія Музиченко та хранителька фондів Алла Гайшинська.

Вони пригадали, що до реставрації у Кременчуцькому краєзнавчому музеї було 12 залів та три поверхи. Також згадали колишніх директорів закладу.

Про директорку Емму Шушпанову розповіла старша наукова співробітниця музею Наталія Музиченко.

«Шушпанова Емма Григорівна. Для нас вона завжди залишилася матусею. Вона за всіх турбувалася. Вона дійсно була як мама. Строга була, вимоглива. Але й до себе теж. Справедлива. Звичайно, всі ці якості були.І взагалі-то вона за фахом учителька, філолог. Але тут вона дуже гарно вписалася в музей.Вона, до речі, була першим науковим співробітником за штатним розписом. Коли в 1966-му було прийнято рішення про відновлення роботи музею, вона була першим науковим співробітником.Доклала великих зусиль, щоб збирати, формувати фонди. Тому що фонди — це перш за все. Це основа існування будь-якого музею.Вже на базі фондів будується експозиція, виставкова діяльність. Наукова, розвідницька також», — розповіла Наталія Музиченко.

Алла Гайшинська згадала про першого директора музею.

«Григорій Семенович Барвінок. Я, на жаль, його вже не застала. Я прийшла, коли Емма Григорівна була. Але Еммочка його називала «батьком».От він був колишній офіцер морський, учасник Другої світової війни, орденоносець. І він перший був директор, який поставив вимогу, щоб вся облікова документація велася українською мовою.Тому що початково все велося російською мовою, як це все було в Радянському Союзі.Але от саме, в добрій пам’яті, він запровадив у нас облік українською мовою.І коли через багато-багато років, у 90-х роках, нам прийшла рознарядка, що треба все переходити на українську мову, ми тоді доповіли, що ми давно, з 70-х років, українською мовою ведемо облік експонатів.Так що в нас цих проблем не було, завдяки саме Григорію Семеновичу Барвінку. Він не дуже довго був директором, але пам’ять залишив по собі добру. Він був дуже уважною людиною і, скажімо так, він умів усе», — розповіла Алла Гайшинська.

Артем Ряса згадав директорку аллу Лушакову, уточнивши, що особисто не знайомий, але її книги читав.

Експозиція відкрита для всіх відвідувачів. Щоб її побачити, можна звернутися до працівників Кременчуцького краєзнавчого музею — вони покажуть виставку та розкажуть про її експонати й історію кожного з директорів.

Нагадаємо, «Я відбудував собор музикою»: у Кременчуці відбувся унікальний концерт у колишньому будинку Володарських

Оленв Ліпошко

Фото авторки

Полтавські