Кременчуцьке водосховище під загрозою: чому Градизька громада захищає Іркліївський риборозплідник

09 вересня 2026 р. 19:47

09 вересня 2026 р. 19:47

Як приватизація підприємства може вплинути на подальшу долю.

Сьогодні у пресцентрі інформаційного агентства « Інтерфакс-Україна » зібралися фахівці для обговорення стану рибної галузі.

Керівник спеціального товарного рибного господарства Нижнього Білоцерківського водосховища на річці Рось (ТОВ «ЦПД УДАБ»), правозахисник, комбатант Сергій Горбаченко зауважив, що останнім часом спостерігається порушення державних інтересів.

«Державні інтереси пов’язані безпосередньо з тим, щоб захистити громадян», — підкреслив він.

Як представник спеціального товарного рибного господарства (СТРГ), Горбаченко вбачав у цій формі державного партнерства можливість відновлення водних біоресурсів за рахунок раціонального ведення господарської діяльності.

Утім, за його словами, на одному з найбільших риборозплідників — ДП «Іркліївський риборозплідник» — відбувається рейдерське захоплення.

На думку засновника ТОВ «Августус», представника ініціативної групи суб’єктів спеціального товарного рибного господарства України, правозахисника Віктора Матищука, під виглядом євроінтеграції рибна галузь потрапила під повний перерозподіл. Зокрема, за його словами, й підприємство, яким він керував.

Він розповів про долю одного з найбільших СТРГ, яке працювало на Ладиженському водосховищі та мало б захищати державні інтереси.

«Але це якісь інтереси, які знищують бізнес, який працював роками, де працювали люди, де сплачувалися податки», — вказав Матищук.

За його словами, зараз Україна імпортує 92% риби замість того, щоб вирощувати її всередині країни.

«Але підприємства держава сама чомусь знищила», — вважає Матищук.

Тому, за його словами, виникає логічне питання: чому імпорт — «на максимумі», українські підприємства знищені, а галузь стоїть.

Наступним виступив Мирослав Носа — голова Градизької громади, на території якої зосереджено 95% промислового рибальства в Полтавській області за рахунок Кременчуцького водосховища.

«Для нашої громади чіткі, прозорі правила промислового рибальства дуже важливі, бо це фактично забезпечує наших людей квотою», — вказав М. Носа.

Він також зазначив, що на території громади завдяки багатьом підприємствам організований замкнений цикл виробництва.

«Тому промисел на даний час дійсно «штормить». Те законодавче регулювання, яке пропонують, воно більше направлено на те, щоб монополізувати ринок і взагалі виключити дрібних гравців — звичайних рибалок, маленьких ФОПів — з цієї діяльності», — повідомив М. Носа.

За його словами, це може призвести до скорочення робочих місць і, відповідно, зменшення податкових надходжень до бюджету.

«Він фактично знищить класичний промисловий і любительський лов», — вважає М. Носа.

Розповів він і про те, що останнім часом для зариблення Кременчуцького водосховища за рахунок місцевого бюджету купували рибопосадковий матеріал у ДП «Іркліївський риборозплідник».

«Тому те, що робить Іркліївський риборозплідник, він фактично гарантує всій рибній галузі можливість мати зариблення коропом, товстолобом, амуром», — констатував голова Градизької громади.

Це підприємство зариблює чотири водосховища, що входять до каскаду Дніпра, тому, за його словами, є стратегічно важливим.

«Але те, що відбувається зараз, нагадує 90-ті роки або часи Януковича, коли гарне підприємство могли просто віджати… Нам важливо розуміти, що держава не відмовиться від стратегічного підприємства і зробить все, щоб його захистити», — продовжив М. Носа.

Що відбувається з Іркліївським риборозплідником

Юрист риборозплідника розповів, що у 2022 році за ініціативою Держрибагентства функції управління підприємством були передані Фонду державного майна України. За його словами, на думку працівників підприємства, це було пов’язано з тим, що воно не допустило до керівництва певного бізнесмена.

Зараз, за його словами, ситуація повторюється — Руслана Мельника Фонд державного майна призначив виконувачем обов’язків керівника підприємства.

«На нашу думку, це рішення не спрямовано на захист інтересів держави, територіальних громад і рибної галузі загалом», — розповів юрист риборозплідника.

Він додав, що нове керівництво планує завершити процес приватизації підприємства. Однак трудовий колектив виступає проти цього, оскільки, за його словами, поки немає позитивних прикладів роботи приватизованих підприємств такого роду. Натомість існує ризик банкрутства та припинення діяльності.

Розповів він і про ризики, які існують сьогодні. Зокрема, попри підтримку органів місцевого самоврядування та інших державних структур, Фонд держмайна, за його словами, не долучається до вирішення проблеми.

Тому звільнення попереднього директора, на думку юриста, можна вважати непрозорим та таким, що має корупційні ознаки і корисливу мету.

Заступник директора з виробництва Віталій Сущенко зазначив, що підприємство було створене для зариблення Дніпра, має необхідні потужності й займається цим майже 20 років.

Утім, якщо відбудеться приватизація, держава не гарантує, що новий власник продовжить займатися риборозведенням. Через це, за його словами, існує ризик, що в подальшому риборозплідник на території Дніпровського каскаду перестане існувати.

Зараз державне підприємство перебуває на самофінансуванні — держава коштів на його розвиток не виділяє.

Голова профспілкового комітету Григорій Кухар зауважив, що підприємство «штормить» понад 20 днів, але за цей час жоден представник держави не приїхав, аби поспілкуватися з працівниками та розповісти їм про можливі перспективи, що могло б зняти напругу.

«Зараз склалася така ситуація, що браконьєрська мафія хоче зайти на це підприємство і використати його у своїх цілях, не в цілях державних», — вважає Г. Кухар.

Відповідний приклад навів М. Носа. Він розповів, що раніше на території Градизької громади працювало державне підприємство «Полтаварибгосп» — друге за величиною підприємство, яке займалося вирощуванням риби за рахунок самоокупності.

Нині підприємство перебуває у приватній власності. Діяльність, пов’язана з вирощуванням риби, повністю припинена, а профіль змінено на сільськогосподарський.

«Раніше на цьому підприємстві було 1000 робочих місць, і, якби воно працювало зараз у тому форматі, було б бюджетоутворюючим підприємством у громаді», — розповів М. Носа.

Він вважає, що Іркліївський риборозплідник може стати наступним.

Водночас він припускає, що такі підприємства можуть прагнути приватизувати для того, щоб за рахунок водного плеса легалізовувати позаквотний вилов риби. Фактично, за його словами, це вже відбувається в тіні.

С. Горбаченко також зауважив, що у жовтні 2021 року Громадська рада при органі центральної виконавчої влади ініціювала зміну керівництва у Державному агентстві меліорації та рибного господарства України (ДАРГ). Після цього, за його словами, почали проявлятися ознаки рейдерства, а нині ці процеси намагаються узаконити.

«Оцей закон корпоративного поглинання, про який ми хочемо донести суспільству, законопроєкт народних депутатів №12384, який нібито про інвестиційну діяльність, але веде до монополізації…», — вважає С. Горбаченко.

Він також вказав на те, що після зміни керівництва ДАРГ ДП «Іркліївський риборозплідник» виключили з переліку підприємств стратегічного значення.

С. Горбаченко зауважив, що військові зараз боронять країну не для того, щоб відбувався перерозподіл водних біоресурсів, водних об’єктів стратегічного значення та приватизація з метою монополізації.

Любов Мирна

Полтавські