«Акціонери» супермаркетів: як виживуть пенсіонери Кременчука на 7 тисяч

12 вересня 2026 р. 09:35

12 вересня 2026 р. 09:35

«Якщо немає ні фізичної, ні моральної підтримки, вижити пенсіонерам вкрай важко.

Вийти на пенсію в європейському форматі — це здебільшого означає нарешті радіти життю та відпочивати після багаторічної праці. Утім, такий формат заслуженого відпочинку для більшості українських пенсіонерів може хіба що наснитися. Адже кошти, які вони отримують від держави, не завжди дають змогу забути про побутові проблеми.

Звісно, це стосується не всіх людей пенсійного віку. Комусь допомагають діти, а хтось отримує суттєву пенсію. Однак таких людей небагато. Час від часу соціальні виплати індексують та підвищують, але їхнього зростання часто недостатньо, щоб наздогнати зростання цін.

Про це багато хто з нас знає не з чуток, а зі слів батьків, рідних чи сусідів. Тому нікого не дивує, коли бабуся на вулиці продає врожай із городу, а дідусь пропонує свіжовиловлену рибу. Ці невеликі заробітки часом вкрай необхідні для найпершого — комусь на ліки, комусь на продукти, а комусь просто для того, щоб дотягнути до наступної пенсії.

Скільки людей у Кременчуці та на Полтавщині живуть на мінімальну пенсію? Ми вирішили дослідити цю тему та дізнатися, як людям вдається існувати на зовсім невеликі кошти.

Відповідь на наші запитання надали у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області.

«Мінімальний розмір пенсії відповідає прожитковому мінімуму для осіб, які втратили працездатність, і наразі становить 2 тис. 595 грн», — йдеться у відповіді.

Таку суму в області отримують 8 тис. 905 пенсіонерів, із них у Кременчуці — 1 тис. 215.

Паралельно ми просили назвати найбільшу пенсію, яку отримують мешканці нашого міста та області. Різниця разюча: 217 тис. грн — найбільша пенсія на Полтавщині та 163 тис. 956 грн — у Кременчуці.

Утім, скільки саме пенсіонерів отримують такі суми, у Пенсійному фонді нам не повідомили, оскільки відповідна статистична звітність не формується.

У відповіді також зазначається, що з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум зріс із 2 тис. 361 до 2 тис. 595 грн. Через це мінімальна пенсія збільшилася на 234 грн, а максимальна — на 2 тис. 340 грн.

Водночас зросли й розміри надбавок, доплат та підвищень, які залежать від прожиткового мінімуму, а також доплати за понаднормативний стаж для непрацюючих пенсіонерів. Унаслідок цього на Полтавщині підвищення у січні отримали близько 46% пенсіонерів.

Так, близько 10 тисяч пенсіонерів відчули збільшення виплат на 200–500 грн. Ще 595 громадян отримали підвищення від 500 до 1 тис. грн, а понад 4,5 тисячі пенсіонерів — більше ніж на 1 тис. грн. Були й ті, чиї виплати зросли менш, ніж на 200 грн.

Водночас, за даними ПФУ, через збільшення мінімальної заробітної плати з 1 січня 2026 року до 8 тис. 647 грн зросли розміри щомісячних грошових виплат для деяких категорій громадян.

Зокрема:

- особам, яким, починаючи з 2014 року, присвоєно звання Героя України з врученням ордена «Золота Зірка», — 25 тис. 941 грн;

- особам, яких, починаючи з 2014 року, нагороджували орденом Богдана Хмельницького трьох ступенів, — 17 тис. 294 грн;

- особам, яких, починаючи з 2014 року, нагороджували орденом «За мужність» трьох ступенів або орденом княгині Ольги трьох ступенів, — 8 тис. 647 грн.

Таку ж суму виплачують членам сімей, зазначеним у частині третій статті 2 відповідного закону.

Як бачимо, пенсіонерів, які можуть справді «шикувати» під час заслуженого відпочинку, небагато.

«Акціонери» супермаркетів

Серед наших співрозмовників ми не знайшли тих, хто отримує мінімальну пенсію. Утім, поспілкувалися з людьми, чиї виплати становлять близько 6–7 тис. грн. Одна з них — Світлана, якій більше 70 років.

«У мене 7 тис. грн пенсія, з яких близько 2 тис. грн іде на ліки. Ще майже 3 тис. віддаю за квартиру, бо останній рік не отримувала субсидію», — розповіла нам жінка.

Понад рік тому вона поховала сина. Його квартира була оформлена на матір. Пані Світлана продала житло на користь онуки, яка проживає у Києві та нещодавно народила другу дитину. Грошей від продажу квартири пенсіонерка не отримала, однак після цього залишилася без субсидії.

От і виходить, що на життя їй залишається близько 2 тис. грн на місяць.

«Як виживаю? Ну як? М’яса не купую, навіть якби й хотіла. Рідко дозволяю собі купити курятину. На таку пенсію не проживеш, якщо немає підтримки», — ділиться літня жінка.

Майже рік тому в неї виявили гепатит С. Пані Світлана не знає, де могла інфікуватися, але добре знає, скільки коштує лікування.

«У місяць 8 тис. грн треба було платити за ліки. Я його рік лікую. Зараз аналізи вже кращі», — розповідає жінка.

Під час лікування вона сильно схудла. А придбати собі новий одяг було фінансово важко.

До пані Світлани приходить соціальна працівниця.

«Вона може щось купити, сміття винести, води принести. Оце і вся її робота. Попросила її зняти штори, щоб я могла їх попрати, але вона сказала, що це не входить до її обов’язків. Тож якщо немає ні фізичної, ні моральної підтримки, вижити пенсіонерам вкрай важко», — поділилася літня жінка.

Пенсіонерка Ольга називає себе «акціонеркою» супермаркетів. Бо здебільшого купує продукти саме за акційними цінами — чи то молоко, чи м’ясо.

Вона також отримує близько 7 тис. грн пенсії. Але щоб більш-менш стабільно почуватися, влітку вирощує фрукти та овочі на дачній ділянці. Урожай не продає — те, що залишається, консервує на зиму.

«Я дуже рідко купую собі одяг. Вмію шити, в’язати, тож багато одягу власного виробництва. Інколи щось купую у секонд-хендах, дещо віддає донька», — каже пані Ольга.

Щодо комуналки, то жінці повезло – вона отримує субсидію, що дозволяє економити значну суму.

Наша співрозмовниця додає, що без економії на такі кошти не прожити. Тому доводиться рахувати практично кожну витрачену гривню.

Для власної фінансової «подушки безпеки» раз на тиждень вона працює прибиральницею. Але зізнається: у 68 років це вже нелегко.

І хоча у нашої співрозмовниці є донька, яка за можливості допомагає матері, жінка звикла розраховувати передусім на власні сили.

«Допомога, звісно, зайвою не буває. Але я на неї не чекаю. Економлю. Інколи ще й онука на машинці в парку покатаю», — ділиться наша респондентка.

Ось так і «насолоджуються» життям люди, які працювали все життя та сподівалися на спокійний відпочинок. Утім, замість цього вони змушені щодня рахувати гроші, на які потрібно прожити до наступної виплати.

Олена Синтюрина

Фото авторки

Полтавські