ДНК підтвердила загибель бійця «Шквалу» з Полта...

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

14 вересня 2026 р. 20:05

14 вересня 2026 р. 20:05

Додому назавжди повертається військовослужбовець 60-ї окремої механізованої бригади. Понад два роки захисник вважався зниклим безвісти після бою на Донеччині.

Хорольська громада пров еде в останню путь свого земляка, солдата і стрільця спецпідрозділу «Шквал» 60-ї окремої механізованої Інгулецької бригади.

Відважний боєць Віктор Вербило народився 12 вересня 1993 року. Під час протистояння з ворогом зв’язок із захисником перервався, і тривалий час він вважався безвісти зниклим за особливих обставин. Довгі місяці родина жила надією на повернення, однак за результатами проведеної ДНК-експертизи слідчі офіційно підтвердили загибель військовослужбовця. Останній бій воїна відбувся 25 вересня 2024 року поблизу міста Цукурине Покровського району Донецької області.

Наприкінці вересня 2024 року ворог почав штурмувати Цукурине. Штурмові групи змогли з півдня зайти до села та частково закріпитися. Також бої точилися на околицях села, де поліг боєць з Полтавщини.

Воїн повертається до рідного дому в село Пристань назавжди. У бійця залишилися мати, бабуся, сестри, дядько та племінник.

Попрощаються з Віктором Вербилом 15 вересня орієнтовно об 11:00 на площі біля пам’ятника Тарасові Шевченкові в місті Хоролі. Захисника поховають на місцевому кладовищі в селі Пристань. Цей день у громаді оголосили Днем жалоби.

Вічна пам’ять бійцю!

Згадаємо імена полеглих на фронті земляків

Владислав Кривенко на захист України став без вагань. У його родині вже були військовослужбовці – на фронті воювали його брат і зять. За словами побратимів, Владислав був сміливим та рішучим воїном і завжди намагався прикрити своїх товаришів. Після загибелі військового тривалий час вважали зниклим безвісти. Згодом ДНК-експертиза підтвердила його загибель.

З перших днів повномасштабного вторгнення Олександр Каплун вирішив захищати країну та 10 березня 2022 року добровольцем мобілізувався до війська. Служив розвідником-навідником у групі спеціального призначення. Восени 2023 року під час артилерійського обстрілу поблизу селища Вербове Запорізької області Олександр Каплун отримав осколкове поранення. Після лікування та відновлення він продовжив службу. З квітня 2026 року воїн виконував завдання на посаді радіотелефоніста у 19-му центрі спеціального призначення.