Занедбані паркани, подарунок книголюба та дебош в автобусі: яким був Кременчук 22 вересня 1966 року

22 вересня 2026 р. 11:42

22 вересня 2026 р. 11:42

Історична ретроспектива за матеріалами газети «Кременчуцька зоря» від 22 вересня 1966 року

З висоти 2026 року старі десятиліття часто здаються нам монохромними та статичними. Ми звикли сприймати минуле крізь сухі історичні довідки, забуваючи, що за ними ховається жива, динамічна і надзвичайно строката реальність. Щоб відчути справжній пульс міста, ми зазирнули в один звичайний літній день — у четвер, 22 вересня 1966 року.

Провідником у цей день для нас стала газета «Кременчуцька зоря» — головне на той час суспільно-політичне видання міста. Її свіжий тогочасний номер зберіг для нас справжній дух епохи. Оригінальні репортажі, виробничі рекорди, побутові курйози та вечірні кіноафіші доводять: Кременчук рівно шістдесят років тому так само вирував колосальною енергією, масштабними проєктами та людськими історіями.

Промислові досягнення та трудові змагання

На заводах Кременчука кипіла робота на виконання виробничих планів. На ремонтно-експериментальному заводі комунального обладнання розпочали серійний випуск хлораторів для хлорування води. До кінця року планували випустити 100 штуки, а над освоєнням нової продукції активно працювали інженер-технолог О. П. Михайлик, старший технолог М. Б. Лебединський та слюсар І. М. Краснов.

На заводі торговельного устаткування передувала бригада слюсарів Никифора Петровича Чикала. Вона щомісячно перевиконувала плани і виготовила на той момент 50 надпланових металевих стільців та 6 спеціальних столів. Особливо відзначалися слюсарі О. С. Матюха, П. П. Петелько та О. Ф. Федоренко, які стабільно виконували норми на 120–125%.

Тим часом у міськпромторзі магазин № 5 під керівництвом старшого продавця М. К. Верченко уже 12 вересня достроково виконав план товарообороту за дев'ять місяців. Також промторгівці власними силами спорудили новий магазин у районі Занасипу.

Інфраструктурні об'єкти, проблеми Раківки та скарги до редакції

У місті тривало масштабне будівництво першої тролейбусної лінії. Газета описує, як розгорталися роботи: екскаватори та автомашини копали траншеї, а учні профтехучилища № 11 готували підземні комунікації.

Водночас у рубриці «Фотозвинувачення» та у листах до редакції порушувалися гострі побутові проблеми. Читачі скаржилися на занедбаний паркан і ворота лісгоспу по вулиці у центір міста, які ось-ось могли впасти.

Жителі Раківки бідкалися, що в їхньому районі зволікають із благоустроєм: не ремонтують шляхи, затягують спорудження каналізації, а також гостро бракує майстерень та перукарень.

Були й дрібніші скарги. Наприклад, електрообмотник хлібокомбінату М. Данилейченко поскаржився на затримку виготовлення фотопортрета. Після перевірки за низьку якість роботи та затримку фотографа Сачка і приймальницю Іванову притягнули до адміністративної відповідальності.

Боротьба з порушниками та підготовка кадрів

Газета висвітлювала боротьбу з дебоширами під заголовком «Хуліганству — бій!».

Ось більш детальний розбір цього матеріалу на основі газетної публікації:

«Хуліганству — бій!»: деталі боротьби з порушниками порядку

Під цим гучним заголовком газета детально описує кілька резонансних випадків у місті.

Зокрема, журналісти розповіли про прикрощі на місцевому ринку, де розгорталася справжня драма. П'яному дебоширу було «тісно» серед людей, він ішов, штовхаючи та ображаючи перехожих, і відкидав усе, що потрапляло під ноги. На зауваження літньої жінки («Втихомирте його, будьте ласкаві!») кремезний молодик лише буркнув «Та ну його!» і пішов геть. Зупинити бешкетника наважився юнак у спецвівці будівельника, стиснувши хулігана у міцних руках. Коли той загарчав і закричав, що його «б'ють і знущаються», на місце прибув працівник міліції. Разом із допомогою громадян п'яного доставлено до витверезника, але й там він не вгамовувався: у коридорі вдарив чергового та образив медичного працівника. Внаслідок вжитих заходів народний суд заарештував цього чоловіка на 15 діб. Відомо, що працював він монтером-зв'язківцем у тресті «Кременчукнафтохімбуд».

Окрім цього випадку, газета наводить вражаючу статистику: лише за одну добу у медвитверезнику побувало 10 чоловік, які хльобнули спиртного до нестями. Серед них були як ті, хто взагалі ніде не працює й тиняється без діла по місту, так і робітники місцевих підприємств.

Зокрема, у витверезнику опинилися слюсар та бригадир монтажників тресту «Сантехмонтаж», які влаштували дебош у міському автобусі. А один із робітників автомобільного заводу взагалі виявився «постійним клієнтом» цього закладу, відвідавши його вже 7 разів за рік.

Передовики великої хімії, шефство та подарунок книголюба

Перша шпальта тогочасного номера вийшла із закликом «Час — наше багатство».

Редакція підкреслювала важливість кожної хвилини на виробництві й наводила цікаву статистику: лише за одну хвилину на трикотажній фабриці виготовляють 100 штук виробів. Окремо відзначали заслуги працівників річкового порту, зокрема старшого диспетчера Данила Івановича Скрипника.

Курйози, новини науки та вечір у кіно

У рубриці «Цікаво» розповідали про дивовижне наукове відкриття — у Берінговому морі добули горбатого кита з розвиненими вушними раковинами, яких назвали «китом з вухами».

А після робочого дня мешканцям міста пропонували багату культурну програму в кінотеатрах: у кінотеатрі «Більшовик» показували фільми «Морозко», «Пригоди вчительки», «Клятву Гіпократа», а у малому залі — «Насреддін у Бухарі». У кінотеатрі «Дніпро» демонстрували стрічку «П'ять мільйонів свідків», а мешканці Великої Кохнівки могли переглянути фільм «Розкажіть це їй».

Із Кременчука до Києва літаком: як

Свіжі овочі для містян та закордонні пристрасті на екранах: яким був Кременчук 12 липня 1966 року

Рейди по столових, містяни без пляжів, нові цукерки «Футбол» та «Черевички»: яким був день 10 вересня у Кременчуці 60 років тому

Тролейбусний довгобуд, посвята в продавці та темрява на одній із вулиць: яким був день 6 вересня у Кременчуці 60 років тому

Валерія Макряшина

ФОТО: архів газети "Кременчуцька зоря"

Полтавські