Квадрати є, орендарів немає: скільки Кременчук заробляє, а скільки недоотримує на комунальній нерухомості

27 вересня 2026 р. 09:13

27 вересня 2026 р. 09:13

Які фактори впливають на попит з боку потенційних орендарів та які об’єкти простоюють порожніми роками.

Оренда приміщень комунальної власності — питання, яке час від часу викликає дискусії у Кременчуці. Нещодавно ми розповідали, як у центрі міста спочатку здали в оренду привабливі квадратні метри, а після проведення «невід’ємних поліпшень» їх приватизували зовсім не за ринковими цінами.

Окрему увагу цьому питанню у вересні звернув міський голова Віталій Малецький. Під час одного із засідань виконавчого комітету він згадав про приміщення на вул. Вадима Бойка площею 25,5 кв. м, за яке орендар щомісяця сплачує 181 грн.

Після цього мер запропонував розмістити оголошення про здачу приміщення в оренду на одному із сайтів. За його словами, бажаючих буде мільйон.

Тим часом на вебпорталі міської ради ми знайшли Перелік об’єктів комунальної власності, які можуть бути передані в оренду, станом на 31 липня 2026 року. У ньому було 46 позицій. В оренду пропонували площі на перших та дев’ятих поверхах будинків, а також у підвалах.

Географія теж різноманітна: від Молодіжного до Правобережжя. Є приміщення у центрі міста, є й на Третьому Занасипу.

Тож ми вирішили перевірити, наскільки швидко місто знаходить орендарів на приміщення, внесені до такого переліку. Для цього попросили Управління міського майна оновити перелік та вказати, з якого часу кожне приміщення є вільним.

У відповіді нам повідомили, що ця інформація розміщена у відкритому доступі на вебпорталі міської ради, тож ознайомитися з нею може кожен охочий. Водночас нам надали оновлений перелік, у якому станом на 14 вересня залишалося вже 40 позицій.

«Приміщення в Переліку мають статус нежитлових, а також зазначені дати, з яких нежитлові приміщення набули статусу вільних», — йдеться у відповіді.

Що здали за півтора місяця

Між 31 липня та 14 вересня із переліку зникли сім об’єктів:

— вул. Вадима Бойка, буд. №19 — два приміщення на 1-му поверсі площею 17,9 кв. м та 12,12 кв. м;

— вул. Володимира Великого, буд. №26 — площа на 1-му поверсі 70,6 кв. м;

— вул. Давида Кострова, буд. №87 — три приміщення площею 29,9 кв. м, 126,9 кв. м та 44,3 кв. м;

— вул. Івана Приходька, буд. №26 — підвал площею 37,6 кв. м;

— квартал 278, буд. №12Б — приміщення на 1-му поверсі площею 120,8 кв. м;

— вул. Миколи Татарулі, буд. №42А — приміщення на 1-му поверсі площею 69,2 кв. м;

— вул. Республіканська, буд. №73 — приміщення на 1-му поверсі площею 70,9 кв. м.

Водночас в оновленому переліку з’явилися дві нові адреси.

Перша — вул. Велика Набережна, буд. №1, приміщення на 1-му поверсі площею 103,1 кв. м. Цікаво, що у документі, датованому липнем 2026 року, його не було. У свіжішому переліку зазначено, що приміщення повернулося з оренди 31 березня 2026 року.

Друга адреса — вул. Університетська, буд. №33, приміщення на 1-му поверсі площею 33,4 кв. м. До переліку об’єктів комунального майна, які можуть передаватися в оренду, його додали 31 серпня 2026 року.

Де приміщення пустують роками

Разом із тим у переліку є приміщення, які повернулися у комунальну власність ще багато років тому, але досі не знайшли нового орендаря. Зокрема, вільними залишаються приміщення, які звільнилися:

у 2010 році:

— вул. Червона Гірка, буд. №37, 1-й поверх — 719,7 кв. м;

у 2012 році:

— вул. Східна, буд. №28, 1-й поверх — 85,3 кв. м;

— пр. Лесі Українки, буд. №29А, 1-й поверх — 45,4 кв. м;

у 2013 році:

— пр. Лесі Українки, буд. №20, 1-й поверх — 49 кв. м;

у 2016 році:

— вул. Давида Кострова, буд. №91, 1-й поверх — 36,8 кв. м;

— вул. Івана Приходька, буд. №91, підвал — 113,6 кв. м;

— вул. Правобережна, буд. №33, 1-й поверх — 14,3 кв. м;

— вул. Тараса Бульби, буд. №13, 1-й поверх — 31,7 кв. м;

у 2017 році:

— вул. Івана Приходька, буд. №23А, 1-й поверх — 19,5 кв. м;

— вул. Івана Приходька, буд. №91, 1-й поверх — 94,3 кв. м;

— вул. Правобережна, буд. №50, 1-й поверх — 24,42 кв. м;

у 2018 році:

— вул. Давида Кострова, буд. №78, підвал — 52,8 кв. м;

— вул. Шкільна, буд. №13/10, 1-й поверх — 31,8 кв. м;

у 2019 році:

— просп. Лесі Українки, буд. №20, 1-й поверх — 91,5 кв. м;

у 2020 році:

— пров. Давида Гурамішвілі, буд. №2, 1-й поверх — 10,9 кв. м;

— вул. Перемоги, буд. №6, підвал — 239,9 кв. м;

— пр. Свободи, буд. №75, підвал — 46,8 кв. м;

— вул. Тараса Бульби, буд. №13, 9-й поверх — 14 кв. м;

— вул. Чумацький Шлях, буд. №5, 1-й поверх — 7,9 кв. м;

з 2021 року:

— вул. Молодіжна, буд. №9, 1-й поверх — 113,4 кв. м;

— вул. Республіканська, буд. №95, 1-й поверх — 56,8 кв. м;

з 2022 року:

— пр. Лесі Українки, буд. №22, 1-й поверх — 17,6 кв. м;

— вул. Національної Гвардії, буд. №4, підвал — 96,8 кв. м;

з 2023 року:

— вул. Тараса Шевченка, буд. №27, підвал — 45,2 кв. м;

— вул. Троїцька, буд. №61/52, 1-й поверх — 8 кв. м;

з 2024 року:

— вул. Майора Борищака, буд. №19А, підвал — 118,5 кв. м;

— вул. Мрії, буд. №6, 1-й поверх — 8,8 кв. м;

з 2025 року:

— пр. Лесі Українки, буд. №24, 1-й поверх — 23 кв. м.

У березні 2026 року до переліку повернувся й підвал у будинку №2А на вул. Ярмарковій площею 73,1 кв. м.

Водночас до переліку додали приміщення, які раніше взагалі не здавалися в оренду:

— вул. Івана Приходька, буд. №26, підвал — 45,3 кв. м;

— вул. Івана Приходька, буд. №36, 1-й поверх — 51,8 кв. м;

— квартал 278, буд. №2, 1-й поверх — 11,2 кв. м;

— пр. Лесі Українки, буд. №28, 1-й поверх — 64 кв. м;

— вул. Республіканська, буд. №73А, 1-й поверх — 60,9 кв. м;

— вул. Тараса Бульби, буд. №13, 1-й поверх — 49,9 кв. м;

— вул. Тараса Шевченка, буд. №23, 1-й та 2-й поверхи — 756,1 кв. м.

Чому приміщення не знаходять орендарів

Ми також попросили чиновників назвати фактори, які, на їхню думку, впливають на попит з боку потенційних орендарів. У відповіді серед них зазначили:

— стан приміщень, який зазвичай потребує ремонту;

— відсутність точок розподільного обліку;

— здебільшого відсутність електропостачання;

— зростання вартості комунальних послуг;

— низьку платоспроможність населення;

— ризики, пов’язані з відкриттям бізнесу під час повномасштабної війни Росії проти України.

Наприкінці вересня, під час одного із засідань виконавчого комітету, ми запитали міського голову Віталія Малецького, що робиться для того, щоб комунальні приміщення, які роками не знаходять орендарів, таки почали приносити громаді дохід.

«Робота у цьому напрямку проводиться постійно. Ми всі зацікавлені у наповненні бюджету», — відповіли нам у мерії.

Скільки місто отримує від оренди

Скільки ж грошей надходить до міського бюджету від оренди комунального майна? Відповідь на це питання ми отримали в Управлінні міського майна.

За їхніми даними, у 2026 році станом на 25 вересня до бюджету надійшло 8 млн 730 тис. 962 грн.

Для порівняння, за попередні роки суми були такими:

— 2023 рік — 10 млн 124 тис. 553 грн;

— 2024 рік — 9 млн 943 тис. 753 грн;

— 2025 рік — 10 млн 965 тис. 458 грн.

Водночас розрахувати, скільки міг би отримувати бюджет, якби все майно з відповідного переліку було здане в оренду, неможливо. Як пояснили в Управлінні міського майна, ці об’єкти можуть передаватися в оренду лише за результатами аукціонів.

«Специфіка аукціону полягає в тому, що фінальну ціну визначає ринок і конкуренція, а не очікування орендодавця», — відповіли нам у мерії.

Отже, комунальної нерухомості у Кременчуці справді вистачає. За півтора місяця з переліку зникли сім об’єктів — місту вдалося знайти для них орендарів. Водночас станом на 14 вересня у переліку залишалося 40 позицій, а серед них — щонайменше 28 приміщень, які не використовуються як орендні об’єкти вже багато років, хоча могли б приносити громаді мільйони гривень.

Тож питання не лише в тому, чи є у Кременчуці охочі орендувати комунальні квадратні метри. Питання ще й у тому, наскільки ефективно місто працює з майном, яке роками стоїть порожнім, і скільки потенційних надходжень громада втрачає через таку ситуацію.

Нагадаємо, комунальне майно за ціною, нижчою за ринкову: як Кременчук втрачав мільйони .

Олена Синтюрина

Фото авторки та редакції

Полтавські