Шість років храму Серафима Саровського: у Кременчуці молилися за воїнів, вітали настоятеля та влаштували свято для дітей

04 жовтня 2026 р. 13:30

04 жовтня 2026 р. 13:30

Під час богослужіння особливу молитву піднесли за Кременчук, Україну та кожного з присутніх.

Сьогодні, 4 жовтня, у Кременчуці храм Серафима Саровського відзначає шосту річницю з дня освячення храму та Святого престолу.

Цього дня у храмі панувала особлива атмосфера. Святково прикрашена будівля, білосніжні квіти біля ікон, молитва та багато людей, які прийшли розділити цей особливий для громади день.

Святкове Богослужіння очолив намісник Свято-Іонинського монастиря, настоятель храму Серафима Саровського, архімандрит Феодосій.

Особливо впадало в око, що цього дня у храмі було багато дітей.

Малюки разом із батьками готувалися до причастя. Хтось тихенько стояв поруч із рідними, хтось уважно спостерігав за богослужінням. Саме присутність дітей додавала цьому дню особливої теплоти — адже разом із дорослими до храму приходило й нове покоління.

Під час богослужіння особливу молитву піднесли за Кременчук, Україну та кожного з присутніх. Молилися також за українських воїнів і захисників, які сьогодні боронять нашу державу.

Говорячи про шість років, які минули від дня освячення храму, архімандрит Феодосій відзначив, що за цей час святиня стала ще ошатнішою та красивішою, а головне — навколо неї сформувалася велика громада.

«За ці роки цей храм став, напевно, ще ошатнішим, красивішим, тому що тут є дуже велика громада. Люди вкладають сюди свою душу, своє серце. Я сьогодні хочу подякувати всім людям доброї волі, будівничим, зокрема Королю Максиму Вікторовичу, і простим людям, які вкладають сюди свою душу, свою щирість, свою любов до цього храму. Ми тут завжди молимося за наших воїнів, за нашу Україну, за наше місто, тому що Господь чує такі молитви, які дають нам Боже благословіння і Божу благодать цьому святому місцю і цьому храму» , — розповів архімандрит Феодосій.

Звертаючись до присутніх, він побажав усім Божого благословення, миру та спокою. Окремо архімандрит закликав людей приходити до української церкви та молитися за захисників України.

«Я щиро бажаю усім вам Божого благословіння. Нехай Господь береже кожного з вас. Бажаю вам справедливого миру, любові та Божої благодаті. Наповнюйте храми, приходьте в українську церкву, тому що тут є щира душа, щирий дух наших із вами прадідів, пращурів, вільних українців. Хай Господь дає нам Свою милість, мир, тишу і спокій, а найголовніше — благословляє та зберігає життя наших воїнів і захисників.Усім вам дякую за такий ошатний храм. Низько схиляюся перед вами і бажаю, щоб Господь беріг вас довгі щасливі роки», — сказав намісник Свято-Іонинського монастиря, настоятель храму Серафима Саровського, архімандрит Феодосій.

Цього дня архімандрит Феодосій також виконав особливу місію — передав нагороди прихожанам та людям, які, за його словами, примножують волю Божу та роблять вагомий внесок у розвиток Православної церкви України. Хто саме отримав нагороди — читайте в окремому матеріалі «Кременчуцької газети».

Та на цьому святковий день не завершився. Сьогодні архімандрит Феодосій відзначає і свій день народження. Тож після богослужіння на його адресу звучали щирі слова привітань від прихожан. Йому дарували подарунки та бажали здоров’я, сил, Божого благословення, миру і довгих років життя.

Особливо яскравою частиною свята для наймолодших гостей став сюрприз на подвір’ї монастиря. До дітей завітала ростова лялька — гусь. Малеча одразу зацікавилася незвичайним гостем, а спільне фото та спілкування з ним стали для дітей приємним подарунком цього дня.

А для всіх гостей підготували святкову трапезу.

Так у Кременчуці шосту річницю освячення храму Серафима Саровського відзначили не лише молитвою, а й теплим спілкуванням, словами вдячності, подарунками та увагою до дітей. День, який розпочався у храмі молитвою за Україну, Кременчук і захисників, продовжився вже на подвір’ї — у теплій атмосфері великої церковної громади.

Нагадаємо, «Наша замучена, але вільна земля»: у Кременчуці на Покрову молилися за Україну

Олена Ліпошко

Фото редакції, відео Мирослави Ковальчук

Полтавські