За останній тиждень стало відомо про загибель 20 військових, чиї життя були пов’язані з Полтавщиною

05 жовтня 2026 р. 08:11

05 жовтня 2026 р. 08:11

Упродовж останнього тижня офіційні джерела повідомили про втрату на війні проти російських окупантів 20 військових, чиї життя були пов’язані з Полтавською областю. Це Володимир Пипоть, Сергій Вінокуров, Владислав Мусорін, Вадим Чіхрак, Віктор Паляниця, Роман Луб'янецький, Олександр Калукогло, Олександр Артеменко, Максим Резвін, Владислав Терещенко, Віталій Дорощенко, Микола Богомаз, Володимир Пучков, Максим Авінько, Юрій Ковальов, Владислав Грозь, Едуард Корсун, Олександр Бровко, Віталій Михайлець, Олександр Микільченко.

За інформацією Полтавської міської ради, 15 грудня 2023 року поблизу населеного пункту Терни Донецької області під час виконання бойового завдання у бою загинув Пипоть Володимир Євгенійович — солдат, навідник 2-го десантно-штурмового відділення 3-го десантно-штурмового взводу 7-ї десантно-штурмової роти 2-го десантно-штурмового батальйону. Військовослужбовець вважався зниклим безвісти з 15 грудня 2023 року, а 17 вересня 2026 року факт його загибелі було офіційно підтверджено за результатами ДНК-експертизи.

Воїн народився 2 грудня 1970 року в селі Браїлки Решетилівського району Полтавської області. Навчався у Мачухівській загальноосвітній школі. Після закінчення навчання проходив строкову військову службу. Останні роки життя мешкав у місті Решетилівка Полтавської області.

За інформацією Глобинської міської ради, 19 травня 2024 року біля села Нетайлове Донецької області під час виконання бойового завдання загинув солдат Вінокуров Сергій Вікторович . Військовослужбовець тривалий час вважався зниклим безвісти.

Воїн народився 24 травня 1976 року. Проживав у селі Новобудова Глобинської громади.

За інформацією Решетилівської міської ради, 11 травня 2024 року в Донецькій області у бою загинув Мусорін Владислав Сергійович — старший солдат, бойовий медик 1-го механізованого взводу 9-ї механізованої роти 3-го механізованого батальйону 47-ї окремої механізованої бригади (військової частини А4699). Факт його загибелі було офіційно підтверджено за результатами ДНК-експертизи.

Воїн народився 11 березня 1998 року в селі Хрещате Решетилівського району Полтавської області. До першого класу пішов у Хрещатівську початкову школу. Згодом разом із родиною переїхав до міста Полтава, де навчався у загальноосвітній школі № 23. Здобув освіту за спеціальністю «Кухар» у Полтавському вищому професійному училищі імені Антона Чепіги. У цивільному житті певний час працював за здобутим фахом. Любив риболовлю та захоплювався технікою. 24 липня 2022 року був призваний на військову службу під час мобілізації Полтавським районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки. Боронив Україну на Донецькому напрямку.

За інформацією Гоголівської селищної ради, 5 січня 2025 року на Покровському напрямку Донецької області під час виконання бойового завдання внаслідок мінометного обстрілу загинув старший солдат Чіхрак Вадим Михайлович . Факт його загибелі було підтверджено за результатами ДНК-експертизи.

Воїн народився 22 квітня 1997 року. Проживав у селищі Гоголеве Миргородського району Полтавської області. Захищав територіальну цілісність і незалежність України на Донецькому напрямку фронту.

За інформацією Полтавської міської ради, 17 березня 2025 року в Сумській області під час виконання бойового завдання загинув Паляниця Віктор Григорович — солдат, стрілець 3-го стрілецького взводу 1-ї стрілецької роти. Військовослужбовець вважався зниклим безвісти з березня 2025 року. У вересні 2026 року особу воїна було встановлено завдяки збігу ДНК.

Воїн народився 27 січня 1976 року в місті Полтава. Навчався у школі № 27, згодом здобув спеціальність автослюсаря. У цивільному житті працював у різних сферах.

За інформацією Решетилівської міської ради, 7 квітня 2025 року в Донецькій області під час виконання бойового завдання загинув старший солдат Луб'янецький Роман Володимирович . Факт його загибелі було офіційно підтверджено за результатами ДНК-експертизи.

За інформацією Гребінківської міської ради, 15 жовтня 2025 року поблизу села Середнє Краматорського району Донецької області під час оборонних дій загинув Калукогло Олександр Вадимович — солдат, номер обслуги зенітного ракетного взводу військової частини А7014. Військовослужбовець вважався зниклим безвісти з 15 жовтня 2025 року. Факт його загибелі було офіційно підтверджено у жовтні 2026 року.

Воїн народився 19 грудня 1982 року в місті Одеса. Згодом переїхав до Полтавської області та проживав у селі Слободо-Петрівка. З 1 по 5 клас навчався у школі села Куйбишеве Оржицького району, після чого закінчив 9 класів у Слободо-Петрівській загальноосвітній школі. Захоплювався футболом. У цивільному житті працював охоронником у місті Київ. У жовтні 2024 року став до лав Збройних Сил України та виконував бойові завдання на Донецькому напрямку.

За інформацією Диканської селищної ради, 28 листопада 2025 року під час виконання обов'язків військової служби та завдань, пов'язаних із захистом Батьківщини, загинув солдат Артеменко Олександр Валерійович . Військовослужбовець тривалий час вважався зниклим безвісти. Факт його загибелі було офіційно підтверджено на початку жовтня 2026 року.

Воїн народився 1 травня 1988 року. Проживав у селі Петро-Давидівка Полтавського району Полтавської області.

За інформацією Лубенської міської ради, 16 травня 2026 року на Сумському напрямку фронту під час бою внаслідок ураження ворожими дронами бліндажа зведеного розрахунку загинув Резвін Максим Юрійович — старший сержант, головний сержант, командир екіпажу безпілотних авіаційних комплексів дивізіону артилерійської розвідки Бригади імені кошового отамана Петра Калнишевського.

Воїн народився 5 грудня 1996 року в селі Засулля Лубенського району Полтавської області. Навчався у Войнихівській загальноосвітній школі. Згодом здобув спеціальність водія-тракториста у професійно-технічному училищі № 53. У цивільному житті нетривалий час працював за фахом. Після проходження строкової військової служби у лавах Збройних Сил України підписав контракт та продовжив службу. Брав участь у бойових діях під час проведення антитерористичної операції та операції Об'єднаних сил на території Донецької області. Згодом проходив військову службу на Сумщині, де зустрів початок повномасштабного російського вторгнення у 2022 році та виконував бойові завдання на Сумському напрямку фронту. Був нагороджений пам’ятним нагрудним знаком Бригади імені кошового отамана Петра Калнишевського та медаллю «За участь в антитерористичній операції». Захоплювався театральним мистецтвом, брав участь у шкільних виставах і постановках будинку культури, а також займався рибальством. У воїна залишилися дружина, син, батьки та сестра.

За інформацією Великобагачанської селищної ради, 5 липня 2026 року в Донецькій області у бою під час виконання військового обов'язку загинув Т ерещенко Владислав Анатолійович .

Воїн народився 19 лютого 1996 року. Проживав у селищі Велика Багачка Миргородського району Полтавської області.

За інформацією Полтавської міської ради, 15 вересня 2026 року у Харківській області загинув Дорощенко Віталій Костянтинович — старший солдат, старший оператор групи обробки інформації взводу радіорозвідки розвідувальної роти 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців.

Воїн народився 12 січня 1993 року в селищі міського типу Приазовське Приазовського району. Навчався у загальноосвітній школі № 1 «Азимут». Згодом вступив до Професійно-технічного училища № 10 міста Полтава, де здобув спеціальність електромонтера з обслуговування електроустановок. З дитинства займався боротьбою, мав звання майстра спорту України. У цивільному житті працював у компанії «АЛТЕК» ТОВ «Дніпрополімермаш», пізніше зареєстрував фізичну особу-підприємця та працював у сфері встановлення сонячних панелей. З перших днів повномасштабного російського вторгнення долучився до сил територіальної оборони. Згодом добровільно став до лав Збройних Сил України та приєднався до 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців. Був нагороджений трьома медалями «За службу Українському народу» та отримав посвідчення ветерана. Зазнавши поранення, після відновлення повернувся до виконання завдань на фронті.

За інформацією Горішньоплавнівської міської ради, 22 вересня 2026 року в бою за Україну загинув солдат Богомаз Микола Миколайович .

Воїн народився 14 січня 1979 року в селі Дмитрівка. Навчався у загальноосвітній школі № 6, після чого закінчив Комсомольське професійно-технічне училище № 18 за спеціальністю машиніста автокрана. У цивільному житті працював на підприємствах міста. 7 листопада 2025 року був мобілізований до лав Збройних Сил України.

За інформацією Піщанської сільської ради, 22 вересня 2026 року у місті Полтава в Полтавській обласній лікарні внаслідок інсульту, спричиненого отриманими на фронті контузіями, загинув Пучков Володимир Олександрович — солдат, водій-електрик зенітного ракетного відділення зенітного ракетного взводу зенітної батареї військової частини А7044.

Воїн народився 24 липня 1971 року в місті Кременчук. Проживав у селі Піщане Кременчуцького району Полтавської області. Навчався у Кременчуцькій середній школі № 28, після чого здобув професію тракториста у Кобеляцькому середньому професійно-технічному училищі № 43. Пройшов строкову військову службу. У цивільному житті працював водієм на заводі «АвтоКрАЗ», а згодом — водієм-далекобійником. У 2002 році створив сім'ю, разом із дружиною Іриною виховав доньку Яну. Захоплювався риболовлею. 26 лютого 2022 року був прийнятий на військову службу Кременчуцьким районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки. Спочатку став до лав територіальної оборони міста Кременчук, а згодом продовжив службу у Збройних Силах України. Виконував бойові завдання на Сумському напрямку поблизу міста Білопілля та на Донеччині в районах міст Костянтинівка і Курахове.

За інформацією Новосанжарської селищної ради, 23 вересня 2026 року загинув Авінько Максим Вікторович — молодший сержант, командир екіпажу розвідувальних безпілотних авіаційних комплексів спеціального призначення військової частини 3035 Національної гвардії України з позивним «Сомалі».

Воїн народився 21 вересня 2002 року в селі Лелюхівка Полтавського району Полтавської області. Проживав у рідному селі. Навчався у Лелюхівській школі, після чого здобув освіту у Полтавському професійно-технічному училищі № 17 за спеціальністю машиніста екскаватора. У цивільному житті працював у будівельному магазині. Восени 2021 року був призваний на строкову військову службу до лав Національної гвардії України у військову частину 3035. Із початком повномасштабного російського вторгнення став на захист Батьківщини. У квітні 2022 року під час боїв у районі міста Рубіжне отримав поранення, проте після відновлення повернувся до строю. Був відзначений державними нагородами.

За інформацією Гадяцької міської ради, 25 вересня 2026 року загинув у бою Ковальов Юрій Михайлович .

Воїн народився 6 травня 1979 року.

За інформацією Машівської селищної ради, загинув Грозь Владислав Сергійович — військовослужбовець 54-го окремого розвідувального батальйону імені Михайла Тиші на позивний «Сімба».

Воїн народився 20 листопада 1989 року, проживав у селі Дмитрівка. Став на захист України та виконував бойові завдання у складі розвідувального підрозділу Збройних Сил України.

За інформацією Великобагачанської селищної ради, 26 вересня 2026 року в Донецькій області під час захисту України від російської агресії загинув Корсун Едуард Олександрович .

Воїн народився 8 грудня 1985 року. Проживав у селі Затін Великобагачанської громади.

За інформацією Карлівської міської ради, 28 вересня 2026 року поблизу селища Есмань Сумської області під час обходу території вогневої позиції внаслідок отримання поранень, не сумісних із життям, загинув Бровко Олександр Олексійович — старший солдат, водій гармати самохідного артилерійського взводу самохідної артилерійської батареї самохідного артилерійського дивізіону військової частини А1476.

Воїн народився 15 жовтня 1983 року. Проживав у Карлівській громаді. З березня 2022 року став до лав Збройних Сил України та захищав країну від російської агресії.

За інформацією Заводської міської ради, 29 вересня 2026 року на Донецькому напрямку під час виконання бойового завдання внаслідок удару ворожого FPV-дрона-камікадзе загинув Михайлець Віталій Олександрович — водій-сапер інженерно-саперного відділення.

Воїн народився 15 травня 1987 року в Харківській області, де закінчив школу. Після проходження строкової військової служби працював на Лохвицькому цукровому заводі. У 2014 році був призваний до лав Збройних Сил України для участі в антитерористичній операції та проходив службу в підрозділі протиповітряної оборони. У квітні 2016 року повернувся до цивільного життя. 24 лютого 2022 року знову став на захист Батьківщини. Спочатку проходив службу в артилерійській бригаді, де зазнав поранення, а після лікування продовжив виконання завдань на посаді водія-сапера інженерно-саперного відділення. Був нагороджений орденом «За мужність», відзнакою Президента України «За участь в антитерористичній операції», а також іншими військовими відзнаками та грамотами.

За інформацією Комишнянської селищної ради, під час виконання військового обов'язку загинув Микільченко Олександр Васильович .

Воїн народився у 24 лютого 1979 року. Проживав у селі Попівка Миргородського району Полтавської області. Став на захист свободи, незалежності та територіальної цілісності України.

Імена, фото й біографії інших загиблих бійців, життя яких було пов’язане з Полтавською областю, можна переглянути тут .

«Полтавщина»

Полтавські