Сильні теж втомлюються: до Всесвітнього дня психічного здоров’я

10 жовтня 2026 р. 13:28

10 жовтня 2026 р. 13:28

До Всесвітнього дня психічного здоров’я, який щороку відзначають 10 жовтня, говоримо з Ларисою Герасименко — доктором медичних наук, професором кафедри психіатрії, наркології та медичної психології ПДМУ , лікарем-психіатром — про те, як відрізнити звичайну втому від депресії, розпізнати ознаки емоційного виснаження та чому турбота про психічне здоров’я є необхідністю, а не слабкістю.

Тривалий стрес став частиною повсякденного життя багатьох українців. Війна, невизначеність, втрати, постійне хвилювання за близьких і порушення звичного способу життя потребують значних психологічних ресурсів. Навіть коли людина продовжує працювати, виконувати професійні обов’язки й піклуватися про родину, це не завжди означає, що вона почувається добре. Поступово накопичуються втома, дратівливість, порушення сну, зниження концентрації уваги. Звичні справи потребують більше зусиль, а відпочинок уже не приносить очікуваного полегшення.

— Ларисо Олександрівно, у чому ж різниця між звичайною втомою і депресією?

- Важливо розуміти: втома не завжди є ознакою депресії, але тривале виснаження не варто ігнорувати. Уміння розрізняти ці стани допомагає вчасно подбати про себе та звернутися по необхідну допомогу. Звичайна втома найчастіше пов’язана з фізичним або емоційним навантаженням, недостатнім сном, надлишком обов’язків чи тривалим стресом. Після повноцінного відпочинку, нормалізації режиму сну та зменшення навантаження стан зазвичай поліпшується. Людина зберігає здатність відчувати задоволення, цікавитися подіями, спілкуватися з близькими, хоча тимчасово може не мати достатньо сил для активності.

Депресія — це не просто втома або поганий настрій. Це психічний розлад, який впливає на емоційний стан, мислення, поведінку та повсякденне функціонування. Для депресії ключовою ознакою є ангедонія — втрата інтересу й задоволення від діяльності, яка раніше була важливою чи приємною. Можуть виникати відчуття безнадії, надмірної провини, труднощі з концентрацією уваги, зміни сну й апетиту, уповільнення або виражене збудження, думки про власну нікчемність.

Такі симптоми зазвичай спостерігаються більшу частину дня, майже щодня, щонайменше протягом двох тижнів, спричиняють страждання або помітно порушують повсякденне життя. Проте діагноз визначає фахівець, враховуючи всю клінічну картину.

Важлива відмінність полягає в тому, що на тлі депресії відпочинок сам по собі не усуває пригніченості та втрати інтересу до життя. Людина може не відчувати задоволення навіть від тих занять, які раніше допомагали їй відновлювати сили.

Водночас не слід забувати й про інші стани. Тривале виснаження може супроводжувати тривожні розлади, наслідки психотравматичних подій, порушення сну та деякі соматичні захворювання. Тому стійку втому не варто автоматично пояснювати лише стресом або психологічними причинами.

— Коли варто звернути увагу на свій стан?

- Приводом для консультації з фахівцем є ситуації, коли втома не минає навіть після достатнього відпочинку; пригнічений настрій або втрата інтересу до звичних занять зберігаються протягом двох тижнів чи довше; порушення сну, апетиту або концентрації заважають повсякденному життю; з’являються постійна тривога, відчуття безнадії, надмірна провина чи соціальна ізоляція; стає дедалі важче виконувати звичні професійні, навчальні або сімейні обов’язки.

Не потрібно чекати, поки симптоми стануть нестерпними. Не кожна втома є депресією, але тривале виснаження заслуговує на увагу. Не кожен сум потребує лікування, але стійка втрата інтересу до життя не повинна залишатися без належної оцінки. Якщо втома виражена, швидко посилюється або супроводжується фізичними симптомами, варто звернутися до лікаря для оцінки можливих причин. Якщо виникають думки про самогубство чи заподіяння собі шкоди, необхідна невідкладна допомога. Це не є ознакою слабкості, це поведінка розважливої людини, яка дбає про свої ресурси.

— Що можна зробити для підтримки психічного здоров’я?

— Профілактика психологічного виснаження починається з повсякденних звичок. Вони не замінюють лікування депресії, однак можуть допомагати підтримувати себе у належному тонусі та відновлювати ресурси.

Дотримуйтеся режиму сну. Намагайтеся лягати й прокидатися приблизно в один час, створювати спокійні умови для відпочинку та обмежувати використання гаджетів перед сном. Якщо безсоння триває, не варто тривалий час залишати його без уваги.

Зберігайте регулярність повсякденного життя. Регулярне харчування, достатня кількість рідини та посильна фізична активність допомагають підтримувати загальне самопочуття. Навіть коротка прогулянка може бути корисною, якщо вона відповідає вашому стану та можливостям.

Плануйте відпочинок, а не лише обов’язки. Не обов’язково чекати повного виснаження, щоб зробити перерву. Розподіляйте справи за пріоритетністю, чергуйте навантаження з відпочинком і не вимагайте від себе максимальної продуктивності щодня.

Обмежуйте не потрібне і надмірне інформаційне навантаження. Постійне стеження за новинами може підтримувати тривогу. Визначте зручний час для отримання інформації та робіть перерви, коли це можливо.

Підтримуйте соціальні контакти. Спілкування з близькими, відчуття приналежності та можливість поділитися переживаннями є важливими ресурсами психічного здоров’я. Не обов’язково самостійно знаходити рішення для кожної проблеми.

Не відкладайте звернення по допомогу. Якщо емоційний стан тривалий час залишається пригніченим, самодопомоги недостатньо або симптоми посилюються, зверніться до сімейного лікаря, психолога чи психіатра залежно від ситуації. Депресія піддається лікуванню, а своєчасна професійна допомога сприяє відновленню.

— Отже, турбота про себе — це відповідальність, а не слабкість?

— Всесвітній день психічного здоров’я нагадує: психологічне благополуччя є невід’ємною складовою загального здоров’я. Воно потребує уваги не лише під час кризи, а й у повсякденному житті.

У суспільстві, яке тривалий час живе в умовах війни, витримка та взаємопідтримка мають величезне значення. Проте стійкість не означає відсутності втоми, страху чи потреби в допомозі. Вона також передбачає здатність розпізнавати власні межі, відновлювати сили й своєчасно звертатися до фахівців.

Бути сильними — не означає справлятися з усім самостійно. Це означає вчасно помічати, коли потрібен відпочинок, підтримка або професійна допомога. Турбота про психічне здоров’я починається з уважного ставлення до себе. Іноді саме це стає першим кроком до відновлення.

Пресслужба Полтавського державного медичного університету

Полтавські