Шашлики на ярмарку, болгарські гості й лікування в психоневрологічному диспансері — про що писав Кременчук 60 років тому

11 жовтня 2026 р. 11:40

11 жовтня 2026 р. 11:40

Історична ретроспектива за матеріалами газети «Кременчуцька зоря» від 11 жовтня 1966 року.

З висоти 2026 року старі десятиліття часто здаються нам монохромними та статичними. Ми звикли сприймати минуле крізь сухі історичні довідки, забуваючи, що за ними ховається жива, динамічна і надзвичайно строката реальність. Щоб відчути справжній пульс міста, ми зазирнули в один звичайний осінній день — у вівторок, 11 жовтня 1966 року.

Провідником у цей день для нас стала газета «Кременчуцька Зоря» — головне на той час суспільно-політичне видання. Її свіжий тогочасний номер зберіг для нас справжній дух епохи. Оригінальні репортажі, виробничі замальовки, комунальні проблеми та вечірні кіноафіші: місто рівно шістдесят років тому так само вирувало енергією, проєктами та історіями.

Святкові події того часу

9 жовтня відзначали День працівників сільського господарства. Тож у номері розповідали, як робітничий Кременчук «вітав своїх єдинокровних братів — трудівників соціалістичних ланів, від душі чествував стародавню і священу працю хлібороба — джерело життя і багатства країни».

У Будинку культури зібралися представники партійних, радянських і громадських організацій міста та району на спільні урочисті збори.

Водночас біля вагонобудівного заводу сотні людей зустрічали трудівників села. Їх вітали червоними прапорами та транспарантами. Після цього відбулися святкові збори, на яких зустрілися колгоспники й працівники автозаводу.

«Не менш радісними і урочистими були зустрічі на заводі шляхових машин. Зал заводського клубу переповнений. Секретар парткому Приймак оголошує урочисті збори, присвячені Дню працівників сільського господарства, відкритими», — писали журналісти того часу.

А тим часом на площі Перемоги два дні тривав міжнародний ярмарок, «багатий на дари хліборобської праці».

«Виїхали сюди колгоспники Кременчуцького, Глобинського і Семенівського районів з плодами своєї праці», — йдеться в матеріалі.

На ярмарку продавали шашлики, гарячі страви, борщ, пельмені, різноманітні каші, рибну юшку та млинці.

Для відвідувачів також організували культурну програму. На площі демонстрували денні кіносеанси, у кінотеатрі «Дніпро» показували художні фільми, а на літній естраді Придніпровського парку виступали колективи художньої самодіяльності Глобинського та Семенівського районів, клубу імені Котлова, музичної школи та інших закладів.

Іноземні гості

Наприкінці серпня 1966 року Кременчук відвідала болгарська делегація. Протягом тижня гості знайомилися з містом, роботою промислових підприємств, будівництвом і транспортною інфраструктурою.

«Цими днями в Кременчук надійшов лист зі Свищова, в якому болгарські друзі дякують кременчужанам за сердечний прийом, запозичений досвід», — писали журналісти, наводячи повний текст листа.

Ювілей заводської газети

11 жовтня 1956 року на Кременчуцькому комбайновому заводі, який нині відомий як автомобільний завод, вийшов перший номер багатотиражної газети «Автобудівник». Через десять років видання відзначало свій ювілей.

«За цей час редколегія випустила 832 номери газети, в них вміщено 8300 листів трудящих, понад 2500 фотознімків передовиків та новаторів виробництва, кращих спеціалістів», — повідомляли журналісти.

Повернення здоров’я

Г. Соломка, яка проживала на вулиці Арсенальній, 26, надіслала до редакції лист-подяку.

««Швидкою допомогою» мене привезли в психоневрологічний диспансер у дуже тяжкому стані. Зустріли мене ласкаво і привітно. Лікар Людмила Іванівна Дедінко взялася мене лікувати. Вона робила все, щоб повернути мені здоров’я. І скоро свого добилася. Я видужала і повернулася в свою сім’ю. Ми дуже вдячні радянській медицині, колективу диспансеру і зокрема Людмилі Іванівні Діденко», — писала містянка.

Нагадаємо, скарги автозаводців, звукова тінь у кишені та осінній парк: яким був Кременчук 8 жовтня 1966 року .

Олена Синтюрина

Полтавські