На Полтавщині киянка викупила столітню садибу п...

13 жовтня 2026 р. 08:39

13 жовтня 2026 р. 08:39

Націоналізовану радянською владою ще в 1929 році садибу в Лохвиці повернула нащадка давнього козацького роду. На це пішло майже 10 років боротьби.

Нова господарка оформила документи і відповіла критикам про історичну цінність будівлі після виходу сюжету «Суспільного» про її плани. Нині киянка шукає волонтерів, щоб розібрати завали й законсервувати дім на зиму. Про усе це Яніна Алєєва розповідла на своїй сторінці у фейсбуці.

Від конфіскації до першої малої приватизації в громаді

Історія повернення майна тривала майже десятиліття. Садиба колись належала козацькому роду Горошків. Прапрадід Яніни, Сава Горошко, був відомим у Лохвиці, а прадід Василь – меценатом і старостою першої автокефальної Свято-Йоаннівської церкви.

У 1929 році більшовики заарештували Василя Горошка за церковну діяльність і заслали до Казахстану, а весь комплекс відібрали. Згідно з протоколами комісії з поновлення прав реабілітованих, радянська влада конфіскувала житловий будинок, два кам’яних сараї, два амбари з підвалом, а також млин з іноземним обладнанням, який пізніше розібрали й перевезли.

У радянські та пострадянські часи приміщення займали колгоспний двір, гуртожиток та агропідприємство. Коли будівлі покинули, ті почали руйнуватися. Правнучка Горошків розшукала останніх користувачів і домоглася відмови від претензій на комплекс та ініціювала визнання майна безхазяйним через Лохвицьку міську раду. Зрештою маєток виставили на приватизаційний аукціон.

Оформити право власності вдалося наприкінці вересня завдяки допомозі небайдужих, які долучилися до збору коштів на викуп. Угоду підписали разом із міським головою Лохвиці Віктором Радьком. За словами власниці, це став перший успішний випадок малої приватизації в Лохвицькій громаді.

«Стеля на підлозі, де проростає трава». Реальний стан маєтку

Комплекс складається з житлового будинку 1905 року та дерев’яної комори з колонами, зведеної без цвяхів понад 100 років тому.

Попри те, що в кімнатах частково збереглися автентичні стельові розетки, ліпнина, старовинна шафа та скриня, сам будинок перебуває в аварійному стані. Колись невідомі розбили дві внутрішні печі, через що масивні цегляні димарі просіли та пошкодили покрівлю. Зараз в одній із кімнат стеля повністю обвалилася, а крізь дірки в даху пробивається трава. Підлоги засипані залишками гнилих балок, дранки та будівельного сміття після численних радянських перепланувань:

«Маєток не означає автоматично Кочубеївських масштабів. Між мазанкою і палацом існували ще проміжні архітектурні масштаби, оздоблені декором того часу. Саме клас цієї садиби дуже цінний, бо це заможне життя провінційної інтелігенції, а не побут селянина і не палац дворянина. Садиба цінна цілим комплексом декорованих цегляних споруд, яких збереглося небагато» , – наголошує Яніна Алєєва.

Толока в Лохвиці

Наразі в будівлі немає ані світла, ані води. Першочергове завдання власниці до настання холодів полягає в тому, щоб розчистити завали всередині та провести консервацію і забити вибиті двері фанерою, а вікна плівкою. Під час прибирання натрапили на перші знахідки, зокрема колекцію старовинного взуття, яку планують використати для майбутньої музейної експозиції.

Перші прибирання планують розпочати в суботу, 17 жовтня. До участі запрошують місцевих жителів та всіх охочих підтримати проєкт. Можна прийти і допомогти розгрібати й виносити сміття, розчищати підлоги до первинного шару. Також потрібні лопати, ломи, будівельні тачки, мішки, фанера та плівка для закриття віконних і дверних отворів. Усі охочі можуть також привезти термоси з гарячим чаєм або кавою, а власниця забезпечить снеки.

Надалі врятовану садибу не планують консервувати під приватне житло, а хочуть перетворити на публічний культурно-туристичний та реабілітаційний простір для Лохвицької громади. Охочі долучитися до толоки можуть зв'язатися з Яніною Алєєвою через її особисту сторінку у фейсбуці .

• новини Полтави
• новини полтавщини
• Полтава

Полтавські