Понад два роки вважався зниклим безвісти: ДНК-е...

18 жовтня 2026 р. 17:03

18 жовтня 2026 р. 17:03

Ігор «Малиш» Олійник загинув на Донеччині у стрілецькому бою 25 травня 2024 року. 17 жовтня Миргородська громада провела воїна в останню путь.

Відважного воїна Ігоря Олійника провели в останню путь у Миргородській громаді 17 жовтня. Про прощання повідомила Миргородська міська рада.

Ігор Олійник народився 31 жовтня 1990 року в місті Миргороді. У 1997 році розпочав навчання у Миргородській середній школі №1. Згодом навчався в Миргородській спеціалізованій школі №5. Після закінчення школи продовжив навчання в Хорольському агропромисловому фаховому коледжі. Згодом пройшов строкову військову слжбу.

У 2012 році Ігор Олійник вступив до Вінницького вищого професійного училища Департаменту державної служби охорони при МВС України. Після завершення навчання він майже три роки працював в органах правопорядку. Згодом перейшов до служби інкасації, а ще через рік змінив напрям діяльності й аж до початку повномасштабного вторгнення працював на Миргородському заводі мінеральних вод.

Одразу після початку повномасштабного російського вторгнення Ігор Олійник мав намір доєднатися до лав Збройних сил України. Та певний час його утримували від цього сімейні обставини. У травні 2022 року, отримавши від товариша повідомлення зі світлиною повістки, він без жодних зволікань став до лав захисників України.

Ігор Олійник служив у складі 58-ї окремої мотопіхотної бригади ім. гетьмана Івана Виговського Ігор. Разом з побратимами він стримував ворожу навалу в боях за Бахмут. Згодом тримав оборону Авдіївки. Пройшовши крізь важкі випробування передової, воїн здобув заслужений авторитет, отримав підвищення у військовому званні та очолив відділення.

Після виведення підрозділу з Авдіївки взимку 2024 року воїн продовжив бойовий шлях на Покровському напрямку у складі 110-ї окремої механізованої бригади ім. генерал-хорунжого Марка Безручка. Там, серед постійної небезпеки та запеклого вогню, він разом із побратимами робив усе можливе, аби втримати рубежі на підступах до міста.

25 травня 2024 року в Донецькій області, на бойовій позиції старший навідник відділення кулеметного взводу старший солдат Ігор «Малиш» Олійник героїчно загинув у стрілецькому бою з російськими окупантами, до останнього виконуючи військовий обов’язок.

Понад два роки воїн вважався зниклим безвісти. Увесь цей тривалий час рідні жили між болем невідомості та надією на диво, у вірі в його повернення й чекаючи бодай найменшої звістки. Проте експертиза ДНК підтвердила непоправну правду: Захисник загинув смертю хоробрих.

Поховали воїна з усіма військовими почестями під звуки Державного Гімну України та залпи трикратного салюту.

Вічна і світла пам’ять захиснику!

Згадаємо імена полеглих на фронті земляків

Солдат Олексій Головко народився 9 жовтня 1982 року у Полтаві. Навчався у полтавській гімназії №6, а згодом здобув фах з менеджменту в Полтавському кооперативному університеті. У війську служив на посаді гранатометника десантно-штурмової роти. З 17 травня 2026 року захисник вважався зниклим безвісти. Його загибель під час виконання бойового завдання на Донеччині підтвердили за результатами експертизи ДНК.

Солдат Володимир Гулькевич народився 14 серпня 1988 року в Полтаві. У 2005 році закінчив школу №19, здобув спеціальність електрогазозварювальника та електромонтера, після чого працював машиністом-дизелістом у нафтогазовидобувній галузі. У лавах Збройних Сил України проходив службу на посаді стрільця-снайпера. Захисник загинув 18 червня 2025 року під час виконання завдання на Донеччині. Тіло воїна вдалося розпізнати за результатами ДНК-експертизи.

• війна
• герої
• загинув герой
• ЗСУ
• новини Полтави
• новини полтавщини
• Полтава
• полтавська область

Полтавські