Чому командира взводу 152-ї бригади називають «Мухомором»: історія воїна з Горішніх Плавнів

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

21 жовтня 2026 р. 09:12

21 жовтня 2026 р. 09:12

Із Польщі повернувся захищати Україну.

24 лютого 2022 року Денис із Горішніх Плавнів перебував у Польщі, де працював до початку повномасштабного російського вторгнення. Уже наступного дня він повернувся в Україну, щоб стати на її захист.

«Я розумів, що тут моя країна, мої рідні. Не міг просто залишитися осторонь і спокійно жити, коли тут почалося таке», — пояснює своє рішення Денис.

На той момент чоловік не мав ані військового досвіду, ані підготовки. Проте добровільно звернувся до військкомату й наполіг на своєму бажанні долучитися до Збройних сил України. Попри те, що раніше не служив, він був готовий опанувати військову справу та виконувати бойові завдання.

Сьогодні Денису 31 рік. Він має позивний «Мухомор» і командує взводом 152-ї окремої єгерської бригади імені Симона Петлюри.

Чому військовий отримав позивний «Мухомор»

Свій позивний Денис отримав ще на початку служби. Коли добровольцям видавали форму, йому дісталося екіпірування завеликого розміру. Тож серед військових у пікселі він стояв у яскраво-червоній кофті. Хтось порівняв його з мухомором — так і закріпилося це прізвисько.

Свій бойовий шлях Денис розпочав у механізованому підрозділі ЗСУ. Виконував завдання на Запорізькому напрямку, зокрема в районах Роботиного та Оріхова.

За роки служби він здобув бойовий досвід, навчився долати складні обставини й переконався, наскільки важливі у війську відповідальні командири та надійні побратими.

Саме за командиром, якого знав із попереднього місця служби та якому довіряв, Денис перейшов до 152-ї окремої єгерської бригади.

«Як виявилося, в армії найголовніше — це нормальний командир. Я хотів бути саме з таким, тому й пішов за ним», — говорить військовий.

Тепер Денис сам командує взводом. Він переконаний, що результат усієї армії складається з роботи кожного військовослужбовця, його відповідальності за власні рішення та якісного виконання поставлених завдань.

П'ятий рік великої війни Денис продовжує захищати Україну. Вдома на нього чекають дружина Яна та маленька донечка Ніка.

Військовий переконаний: перемога залежить від кожного, хто сьогодні захищає Україну. Від того, наскільки сумлінно кожен виконує свою роботу, відповідає за власні рішення та не перекладає відповідальність на інших.

За інформацією Полтавського обласного ТЦК та СП