вологість:
тиск:
вітер:
Дорога з війни тривала понад рік: у Кременчуці провели в останню путь багатодітного батька Миколу Повторейка
Повернувся на щиті до родини.
Сьогодні, 23 жовтня, у Кременчуці провели в останню путь захисника України Миколу Повторейка, який проживав із родиною в селі Кривуші Піщанської громади.
Воїн загинув 11 серпня 2025 року під час виконання бойового завдання на Сумщині. Весь цей час він вважався зниклим безвісти, і лише тепер повернувся додому на щиті.
Відспівували Героя у Свято-Миколаївському соборі Кременчука. Попрощатися з Миколою прийшли рідні, друзі, знайомі та односельці. У жалобі — дружина, мати та діти захисника. Микола був багатодітним батьком, тож його загибель стала непоправною втратою для родини.
Офіцер відділення цивільно-військового співробітництва, лейтенант Іванченко повідомив:
«Сьогодні відбувається поховання Повторейка Миколи Володимировича, який народився 28 жовтня 1987 року.Він був призваний на військову службу за мобілізацією на посаду гранатометника піхотного відділення. Служив у званні солдата. Загинув, на жаль, 11 серпня 2025 року, виконуючи бойове завдання щодо захисту України. Весь цей час Микола вважався зниклим безвісти.Народився чоловік в селі Миколаївка Житомирської області, проживав у місті Кременчук. Навчався в загальноосвітній школі села Варварівка Житомирської області. Закінчив професійно-технічне училище №22 міста Кременчук. Був одружений, мав дітей.У скорботі залишилися дружина, мати та діти загиблого».
Брат загиблого Вадим розповів, що Микола був чесним і справедливим чоловіком. Він не міг стояти осторонь, коли країна опинилася в небезпеці. Сам Вадим також воював і отримав поранення.
Микола був майстром на всі руки, але найбільшим його покликанням стала дорога. Багато років він працював водієм, присвятивши цій справі значну частину свого життя. У 2000 році працював у Кременчуцькій виправній колонії №69.
З перших місяців повномасштабного вторгнення, з квітня 2022-го до січня 2023 року, Микола Повторейко захищав Україну. Після демобілізації у 2023 році працював на спільному українсько-німецькому підприємстві «Автострада» у Сумах. 13 травня 2025 року його знову призвали до лав Збройних сил України.
Поховали захисника поруч із побратимами — у секторі почесних поховань Захисників і Захисниць України на Свіштовському кладовищі.
Дорога Миколи додому виявилася довгою і болісною для тих, хто чекав на нього. Понад рік рідні жили з невідомістю, сподіваючись на повернення. Сьогодні вони змогли провести його в останню путь. А пам’ять про чоловіка, який не залишився осторонь у найважчий для країни час і став на її захист, житиме в серцях близьких.
Олена Ліпошко
Фото авторки
Джерело: kg.ua
Новини рубріки
Троє захисників із Полтавщини повернулися з російського полону
23 жовтня 2026 р. 15:55