Півтора року без листів і чотири роки очікуванн...

26 жовтня 2026 р. 17:00

26 жовтня 2026 р. 17:00

23 жовтня з російського полону звільнили 32-річного морського піхотинця Сергія Савченка. Військовий провів у неволі чотири роки і сім місяців після того, як потрапив у полон під час оборони Маріуполя 4 квітня 2022 року.

Упродовж цього часу рідні чекали на повернення Сергія Савченка, а короткі листи від сина допомагали матері не втрачати надію. Про це «Суспільному» розповіла мама військового Олена Кондратенко.

Від військової служби до полону в Маріуполі

Сергій Савченко закінчив Харківський танковий інститут, після чого розпочав військову службу в Бердянську у 36-й бригаді морської піхоти. Після початку повномасштабного вторгнення військовий долучився до оборони Маріуполя.

4 квітня 2022 року Сергій Савченко потрапив у російський полон. Для його родини почався тривалий період невизначеності, адже українські захисники перебували в оточенні, а близькі не знали, чим завершаться бої та чи вдасться військовим вижити.

Мама Сергія пригадує, що тоді ситуація була надзвичайно складною. Рідні розуміли, що захисники опинилися в потрійному кільці оточення, і найбільше хотіли, аби вони залишилися живими. Що станеться далі та коли вдасться повернутися додому, не міг знати ніхто.

Одним із найважливіших зв’язків із сином для родини стали листи з полону. На перше повідомлення від Сергія довелося чекати приблизно півтора року. У листах військовий намагався заспокоїти рідних: писав, що з ним усе гаразд, просив чекати й запевняв, що невдовзі повернеться. За словами Олени Кондратенко, син не втрачав віри у звільнення та навіть писав, що вони побачаться вже того року.

Попри те, що в полоні неможливо було достеменно знати, коли відбудеться обмін, Сергій продовжував вірити у повернення. Зрештою його слова про майбутню зустріч із рідними справдилися.

Побратими розповідали матері, як Сергій підтримував інших у полоні

Упродовж полону Олена Кондратенко спілкувалася з українськими військовими, які поверталися додому та знали її сина. Вони телефонували жінці, розповідали про Сергія й передавали слова підтримки.

За словами матері, побратими відгукувалися про нього як про справжнього офіцера, який сам тримався гідно та допомагав іншим витримувати перебування в неволі. Для Олени ці розповіді були важливими, адже давали змогу дізнаватися про сина навіть тоді, коли зв’язок із ним залишався вкрай обмеженим.

Після звільнення Сергій Савченко зміг поговорити з рідними телефоном. Під час розмови він, зокрема, запевнив матір, що морська піхота тримається. Нині військовий проходить медичне обстеження. Близькі сподіваються, що він зможе якнайшвидше відновитися після пережитого.

Особисто побачитися із сином Олена Кондратенко поки не встигла. Водночас сама звістка про його повернення в Україну принесла родині довгоочікуваний спокій. На Сергія, окрім батьків, чекають дружина Катерина, рідні та друзі.

Після чотирьох років і семи місяців невідомості родина тепер очікує на зустріч, про яку мріяла від самого початку полону. Олена зізнається, що їй уже спокійніше на душі, адже син перебуває в Україні й тепер вони чекають на нього вдома.

Полтавські