Востаннє малювала в 1998 році. Навіщо кременчуківки беруть пензлі в ГО «Лідерка»

29 жовтня 2026 р. 15:27

29 жовтня 2026 р. 15:27

«Для мене це відкриття, бо останній раз малювала мабуть у 1998 році», — написала учасниця після суботнього майстер-класу. За дві години вона намалювала коропа кої акрилом і текстурною пастою і назвала цей ранок найяскравішим суботнім ранком, який тільки міг бути.

Такі історії після майстер-класів і арт-терапії в ГО «Лідерка» — звична справа. Жінки приходять «просто помалювати» і з подивом виявляють, що вміють більше, ніж думали. А ще йдуть додому зі знанням, яке колись може знадобитися їм самим, сестрі чи сусідці.

Майстер-класи та арт-терапію ГО «Лідерка» проводить у межах проєкту «Твій рух вперед», який реалізує за технічної підтримки ООН Жінки в Україні та фінансування Жіночого фонду миру та гуманітарної допомоги ООН (WPHF).

Спершу розмова, потім пензлик

Зустріч починається не з фарб. Першу годину учасниці говорять із психологинею та ведучою арт-терапії Мариною Криловською про те, про що в повсякденному житті говорити не прийнято: які бувають види насильства, як вони проявляються в родині й на роботі, куди звертатися по допомогу і що робити, якщо біда трапилася з кимось поруч.

Говорять не лекцією, а через вправи. «Стереотип чи факт?» — учасниці розбирають знайомі з дитинства фрази на кшталт «жінка має все встигати сама». «Я маю право...» — кожна продовжує це речення і вголос називає свої права. «Розпізнай і захисти» — жінки аналізують життєві ситуації і вчаться бачити, де закінчується турбота і починається тиск.

«Я зрозуміла, що багато років жила з переконанням, ніби просити про допомогу — це слабкість», — поділилася одна з учасниць. Інша жінка зізналася, що вперше задумалася, скільки вимог до жінок ми сприймаємо як природні, хоча насправді їх формує суспільство, і почала інакше дивитися на очікування щодо своїх доньок.

Коли «норма» має інші назви

Головне, що дає ця розмова, — слова. Те, що роками вважалося «характером», «так у всіх» чи «сама винна», раптом отримує назву. Постійна критика, контроль кожної гривні, перевірка телефону, заборона бачитися з подругами — це не турбота і не особливості сімейного життя. Буває, що після такої розмови жінка вперше називає насильством те, що в її родині роками вважалося нормою.

Лимони, медузи і коропи кої

Після розмови є два шляхи: майстер-клас з малювання або арт-терапія. Майстер-класи веде Ксенія Ядрищенська,фахівчиня,  яка переїхала до Кременчука з Краматорська. За фахом вона економістка, і довгий час творчість поруч зі «справжньою професією» здавалася чимось несерйозним. Зрештою Ксенія обрала те, що їй до душі: тепер вона малює сама і з задоволенням вчить інших. Її шлях — теж про стереотипи: що вважати серйозною справою, вирішувати тільки тобі.

Щоразу — нова техніка і новий сюжет. Навесні малювали тюльпани акрилом, потім коропів кої з текстурною пастою, яку можна буквально відчути руками. Яскраві лимони з об'ємними гіпсовими фігурками. Медузу олійною пастеллю. Сюжети підбирають прості, щоб навіть та, хто не малювала зі шкільних років, пішла додому з власною картиною.

«Я навіть не очікувала, що в мене ТАК вийде», — пише одна з учасниць. «Тепер вона буде висіти у мене на кухні», — додає інша. Найчастіше у відгуках повторюється думка: тут немає «правильно» чи «неправильно», тільки відчуття і свобода.

За цим стоїть більше, ніж гарна картина. Жінки, які спочатку боялися «намалювати неправильно», наприкінці відчувають гордість за себе. А зосередженість на кольорі й лінії допомагає хоча б на дві години зупинити потік тривожних думок. «За ці дві години я відпочила більше, ніж за цілий вихідний», — написала учасниця.

Хвилі, дерева і безпечне місце

Арт-терапію веде Марина Криловська. Її підхід простий: після розмови про насильство в жінок піднімаються почуття, і їм потрібен вихід. Те, що важко сказати словами, можна виплеснути на папір.

Тут взагалі не оцінюють, гарно вийшло чи ні. Головне — що людина вклала в малюнок. Тому навіть ті, хто боїться «білого полотна», починають малювати вже через кілька хвилин.

Кожна зустріч має свою тему-метафору. «Хвиля змін» — про те, які «скарби» жінки знайшли на своєму шляху, навіть якщо цей шлях був важким. «Дерево життєвої мудрості» — про власні корені й опори. «Точка опори» — про внутрішнє безпечне місце, куди можна повернутися в будь-який момент. Окрім малювання, учасниці пробують медитативні практики, працюють з метафоричними картами, вчаться простих дихальних вправ і технік заземлення, якими можна заспокоїти себе вдома.

Буває, жінка спершу малює себе серед великих хвиль, які ніби затягують під воду. А потім, працюючи над картиною, домальовує поруч човен. І разом з ним приходить важливе розуміння: навіть коли здається, що сил немає, поруч можуть бути люди, які допоможуть втриматися на плаву. А перлини на «морських» картинах стають символом досвіду, який зробив сильнішою.

«Дуже цінно було почути історії інших жінок. У якийсь момент я зрозуміла, що багато моїх переживань знайомі й іншим. Це дає відчуття, що ти не одна», — поділилася учасниця.

Перший крок

Для багатьох жінок майстер-клас стає першим знайомством з ГО «Лідерка». Прийшовши помалювати, вони дізнаються, що тут безоплатно працюють психологині та юристки, є тренінги з працевлаштування, лідерства, SMM, фінансової грамотності. І що в Безпечному Просторі Підтримки можна просто побути серед своїх.

7 листопада (субота), о 12:00 малюватимемо місяць акрилом і текстурною пастою: тією самою, яку можна буквально відчути руками. Досвід малювання не потрібен, усі матеріали ГО «Лідерка» забезпечує, участь безоплатна. Реєстрація за посиланням: https://forms.gle/XP5qXEzkwPwYujrU8

Можна прийти з дитиною!

Контакти:

моб. 050 3306789

адреса: Кременчук, вул. Університетська (кол. Першотравнева), 1 — двоповерхова прибудова, оф. 12

Facebook: https://www.facebook.com/goliderka

Instagram: https://www.instagram.com/goliderka/

У ГО «Лідерка» також працюють психологині, доступні безоплатні юридичні консультації, коучинг-програми, арт-терапія, майстер-класи з малювання — і багато інших заходів.

Проєкт «Твій рух вперед» впроваджується ГО «Лідерка» за технічної підтримки ООН Жінки в Україні та за фінансування Жіночого фонду миру та гуманітарної допомоги ООН (WPHF). WPHF – це гнучкий і швидкий інструмент фінансування, який підтримує якісні заходи, спрямовані на підвищення спроможності місцевих жінок у запобіганні конфліктам, реагуванні на кризи та надзвичайні ситуації та використовування ключових можливостей миробудівництва.

Ця публікація підготовлена за фінансової підтримки Жіночого фонду миру та гуманітарної допомоги Організації Об’єднаних Націй (WPHF), але це не означає, що висловлені в ній погляди та вміст є офіційно схваленими або визнаними з боку Організації Об'єднаних Націй.

Жіночий фонд миру та гуманітарної допомоги Організації Об’єднаних Націй (WPHF) – це єдиний глобальний механізм, створений виключно на підтримку участі жінок в процесах розбудови миру та безпеки, а також гуманітарної допомоги. WPHF, керований низкою представників громадянського суспільства, урядів та ООН, — це трастовий фонд за участі багатьох партнерів, який мобілізує терміново необхідне фінансування для місцевих організацій, очолюваних жінками, та працює разом із жінками на передовій заради побудови міцного миру. Починаючи з 2016 року, WPHF надав фінансування та підтримав спроможність понад 1000 місцевих жіночих організацій громадянського суспільства, які працюють над питаннями порядку денного «Жінки, мир, безпека» та реалізовують гуманітарну діяльність у 41 країні світу, які постраждали від кризи.

Полтавські