У Кременчуці планують створити вісім академічних ліцеїв: на один заклад потрібно 20 млн грн

30 жовтня 2026 р. 14:47

30 жовтня 2026 р. 14:47

Пряма мова.

У Кременчуці представили дорожню карту формування мережі академічних ліцеїв, які мають розпочати роботу з 1 вересня 2027 року. За попередньою моделлю, у громаді можуть створити до восьми таких закладів. Найвищі оцінки під час аналізу отримали ліцеї №№4,10, 30, 17 та 11. Кандидатами у академліцеї стали школи №№25, 5, 6. Водночас для запуску кожного академічного ліцею громаді доведеться вкласти значні кошти в ремонт приміщень — орієнтовно по 20 млн грн на один заклад. Саме це питання розглядали сьогодні на засіданні постійної депутатської комісії з питань освіти, молоді, міжнародних відносин, культури, спорту, ІТ-технологій та цифрової трансформації. Головує на комісії Зінаїда Проценко.

На початку засідання директорка Департаменту освіти Світлана Михайленко звернула увагу депутатів на скорочення кількості школярів у громаді. Якщо у 2018–2019 навчальному році в закладах загальної середньої освіти навчалося 20 тис. 866 дітей, із них 9 тис. 177 — у початковій школі, то затверджена мережа на 2026–2027 навчальний рік налічує вже 17 тис. 870 учнів. У початковій школі — 6 тис. 213 дітей.

Таким чином, за ці роки кількість школярів у Кременчуцькій громаді скоротилася майже на три тисячі. Це один із чинників, який доведеться враховувати під час формування нової освітньої мережі.

Які школи претендують на статус академічних ліцеїв

Детальніше дорожню карту представила заступниця директорки Департаменту освіти Олена Білоножко. За її словами, під час підготовки пропозицій департамент провів опитування учнів 9-х класів усіх закладів освіти. Його організовували двічі. Також проаналізували педагогічний склад нинішніх ліцеїв, наявну матеріально-технічну базу та можливості приміщень для облаштування навчальних кластерів.

Окремо посадовиця наголосила, що Кременчук із цією роботою запізнюється порівняно з багатьма іншими громадами. За її словами, понад 90% громад України вже цьогоріч розпочали навчання за реформою Нової української школи у 10-х класах. Вони підготували приміщення, сформували педагогічні команди та вивчили запити учнів і батьків.

Але до 1 вересня 2027 року потрібно не просто змінити назви навчальних закладів, а фактично підготувати нову освітню інфраструктуру.

Реформа передбачає трирічне навчання в академічному ліцеї — у 10, 11 та 12 класах. Учні мають отримати можливість обирати профіль і предмети, поглиблено вивчати те, що відповідає їхнім інтересам та майбутній професії. Серед профілів, які розглядалися під час презентації, — українська та іноземна філологія, історичний, історико-правовий, біологічний, біолого-хімічний, математичний профілі та комп’ютерні технології.

За результатами опитування, учні насамперед хочуть бачити сучасні навчальні кабінети й лабораторії, мати можливість самостійно обирати предмети, зменшити кількість дисциплін, які їм нецікаві, та здобувати практичні навички, потрібні в житті. Батьки також серед пріоритетів називали оновлення кабінетів і лабораторій, формування життєвих компетентностей та вільний вибір предметів.

На один ліцей потрібно близько 20 млн грн

Окремий блок презентації стосувався фінансів. За словами О. Білоножко, кожен академічний ліцей повинен мати належно облаштовані приміщення та три навчальні кластери. Для цього необхідно провести капітальні ремонти за кошти місцевого бюджету.

Орієнтовна вартість підготовки одного ліцею — близько 20 млн грн. Отже, якщо громада затвердить модель із вісьмома академічними ліцеями, лише на ремонтні роботи може знадобитися близько 160 млн грн.

При цьому обладнання для лабораторій та навчальних кабінетів планують отримувати вже після підтвердження виконання ремонтів. Йдеться про фінансування на умовах співфінансування. Тобто, спочатку громада має знайти кошти на підготовку приміщень, а вже потім зможе претендувати на фінансування обладнання.

Також реформа передбачає конкурсне призначення директорів академічних ліцеїв. За словами доповідачки, просто змінити вивіску на будівлі та оголосити заклад академічним ліцеєм не вийде: потрібно буде сформувати відповідну управлінську та педагогічну команду.

Ліцей №4 набрав 98 балів зі 100

Під час оцінювання дев’яти закладів, які нині мають статус ліцеїв, департамент застосував єдину аналітичну модель. За результатами цього дослідження сформували рейтинг потенційних академічних ліцеїв.

Найвищу оцінку — 98 балів зі 100 можливих — отримав ліцей №4. За словами О. Білоножко, він виявився найбільш збалансованим кандидатом за всіма критеріями.

Друге місце поділили ліцеї №10 та №30 — вони отримали по 90 балів. Щодо ліцею №10, то його розглядають як потужний освітній центр, який у перспективі має стати окремим академічним ліцеєм.

Ліцей №30 назвали важливим територіальним центром, оскільки там є значний попит на навчання в академічному ліцеї.

Четверту позицію посів ліцей №17 із 82 балами. Його важливість пояснюють розташуванням у північній частині міста. Водночас, як зазначила доповідачка, безпосередньо серед випускників 9-х класів цього закладу попит на подальше навчання в академічному ліцеї невисокий.

П’яте місце посів ліцей №11 із 72 балами. Його перевагою назвали розташування: за результатами опитування та спілкування з учнями, значна частина дітей із Крюкова їздить навчатися саме до цього закладу.

У перспективній моделі також фігурують ліцеї №№25, 5 та 6. Їх розглядають, як кандидатів за умови підтвердження спроможності забезпечити необхідні умови: педагогічні кадри, навчальні кластери та достатню кількість учнів.

Проте під час засідання стало відомо, що ліцей №5, наприклад, має дуже багато класів початкової школи, а діти з лівого берега міста не бажають їздити в ліцей №6, що знаходиться на Раківці.  По ліцею №17 слід «підтягнути кадри», а в ліцеї №10 збудувати укриття.

Тож проблем не мало і всі їх потрібно обговорювати, але Департамент освіти вже запропонував створити академліцеї у восьми закладах: №4, №10, №30, №17, №11, №25, №5 та №6.

«Ми розуміємо, що 8 ліцеїв - то багато для міста. Треба поступово переходити до них. Можливо зараз 8 затвердити, а потім дивитися за станом справ», - сказала голова комісії З. Проценко.

О. Білоножко заявила, що перехід до академічних ліцеїв планують здійснювати поступово, щоб діти могли завершити навчання у своїх нинішніх закладах. Проте в ці ліцеї з 1 вересня 2027 року вже не набиратимуть перші класи, бо згодом вони не зможуть мати початкової школи (1-4 класи).

Ліцей №13 пропонують зберегти в іншому форматі

Окремо під час презентації зупинилися на ліцеї №13 (колишня вечірня школа). Його назвали унікальним для міста, області та навіть країни через те, що заклад забезпечує дистанційну, заочну та екстернатну форми навчання.

Тут навчаються діти, які перебувають за кордоном, а також учні, яким через безпекову ситуацію важко відвідувати звичайну школу. Крім того, у закладі можуть здобувати освіту люди старші за 18 років.

Водночас, за словами О. Білоножко, ліцей №13 не має можливості самостійно облаштувати освітній простір, відповідно до вимог академічного ліцею. Щоб не втратити цей заклад та його специфічні освітні послуги, департамент пропонує включити його до складу одного з академічних ліцеїв, як окремий осередок. Наприклад, до академічного ліцею №6.

Саме навколо збереження ліцею №6 на комісії розгорілися окремі дебати.

Отже, представлена депутатам дорожня карта поки що є моделлю, яку планують реалізувати до 1 вересня 2027 року. Проте затвердити її мають депутати міськради. За словами секретаря міськради Юрія Гриценка, це питання планують розглянути на сесії 13 листопада.

Олег Булашев

Відео Максима Полтавця

Полтавські