вологість:
тиск:
вітер:
За останній тиждень стало відомо про загибель 30 військових, чиї життя були пов’язані з Полтавщиною
Упродовж останнього тижня офіційні джерела повідомили про втрату на війні проти російських окупантів ще 30 військових, чиї життя були пов’язані з Полтавською областю. Це Євгеній Федій, Вадим Цись, Павло Бобровський, Леонід Руденко, Павло Гавриленко, Андрій Бинзарь, Михайло Михайлов, Володимир Бичик, Олександр Письмак, Олексій Бабкін, Ігор Громовий, Владислав Сисой, Олег Баклицький, Андрій Денисов, Олексій Служенко, Анатолій Москаленко, Євген Альошин, Артем Георгієв, Олег Єфімов, Іван Балюк, Сергій Іванцов, Дмитро Горецький, Давид Ухналь, Олександр Аутка, Дмитро Биховець, Микола Реп'ях, Роман Руденко, Олексій Шевченко, Роман Дорош, Вікторія Ярош.
За інформацією Полтавської міської ради, 19 березня 2024 року в Донецькій області загинув Федій Євгеній Юрійович — солдат, номер обслуги 1-го кулеметного відділення кулеметного взводу 1-го механізованого батальйону. Військовослужбовець тривалий час вважався зниклим безвісти.
Воїн народився 20 грудня 1990 року в місті Полтава. Навчався у школі № 19, після чого закінчив Полтавський комерційний технікум за спеціальністю кухаря-технолога. Працював барменом, а з 2018 року — на підприємстві критичної інфраструктури «Укргазвидобування». З раннього дитинства захоплювався футболом і був палким уболівальником клубу «Ворскла». З 2007 року підтримував команду на фанатському секторі, а у 2010 році заснував та очолив фанатський колектив UBS. Під час військової служби був кухарем, згодом — водієм, а пізніше виконував обов'язки номера обслуги 1-го кулеметного відділення кулеметного взводу 1-го механізованого батальйону.
За інформацією Миргородської міської ради, 8 травня 2024 року під час виконання бойового завдання на Харківському напрямку загинув Цись Вадим Володимирович . Військовослужбовець вважався зниклим безвісти в районі села Лиман Перший Куп'янського району Харківської області. У листопаді 2026 року факт його загибелі було офіційно підтверджено за результатами ДНК-експертизи.
Воїн народився 19 жовтня 1980 року в місті Миргород Полтавської області.
За інформацією Лохвицької міської ради, 12 серпня 2024 року під час виконання бойового завдання на Покровському напрямку загинув Бобровський Павло Васильович — стрілець 1-го штурмового спеціалізованого відділення. Військовослужбовець більше двох років вважався зниклим безвісти, факт його загибелі було офіційно підтверджено за результатами ДНК-експертизи.
Воїн народився 16 січня 1989 року в місті Краматорськ Донецької області. Після закінчення школи вступив до Краматорського вищого професійного училища № 42, де здобув професію кранівника. У цивільному житті працював у сфері будівництва та займався квартирними ремонтами. У 2014 році добровільно вступив до Добровольчого українського корпусу «Правий сектор», який згодом було інтегровано до складу Збройних Сил України, та брав участь у бойових діях у зоні проведення Антитерористичної операції. На початку 2024 року добровільно повернувся до лав Збройних Сил України.
За інформацією Лубенської міської ради, 22 серпня 2024 року в Донецькій області під час виконання бойових завдань із захисту територіальної цілісності України загинув Руденко Леонід Олександрович — стрілець стрілецького відділення.
Воїн народився 13 квітня 1977 року в селі Хорошки Лубенського району Полтавської області. Закінчив Хорошківську загальноосвітню школу, а професію столяра здобув у Лубенському професійному ліцеї. Згодом також закінчив курси кіномеханіка. Трудову діяльність розпочав столяром у колгоспі рідного села, де також демонстрував фільми в місцевому будинку культури. Пройшов строкову службу в лавах Збройних Сил України. Після повернення працював робітником з обслуговування та поточного ремонту у відділенні соціальної допомоги вдома Територіального центру, брав активну участь у художній самодіяльності. Останні роки працював теслярем у Лубенській об'єднаній філії АТ «Полтаваобленерго», звідки й був мобілізований на захист України. Воював на Сумському, Харківському та Донецькому напрямках. Був нагороджений почесною відзнакою «За заслуги у важких боях», медаллю «Захисник України» та пам'ятною медаллю «За оборону Торецької громади».
За інформацією Кременчуцької міської ради, 22 жовтня 2024 року поблизу селища Неліпівка Донецької області під час виконання бойового завдання загинув Гавриленко Павло Миколайович — старший солдат, відповідальний за речовий склад 2-го господарчого взводу 1-ї роти матеріального забезпечення батальйону забезпечення 12-ї бригади спеціального призначення «Азов» Національної гвардії України з позивним «Гаро».
Воїн народився 9 листопада 1983 року в місті Кременчук Полтавської області. Навчався у Кременчуцькому ліцеї № 4 «Кремінь», після чого здобув вищу освіту в Кременчуцькому університеті економіки, інформаційних технологій та управління за спеціальністю, пов'язаною з підприємництвом та маркетингом. У цивільному житті працював на одному з місцевих хлібозаводів. У 2023 році добровільно став до лав 12-ї бригади спеціального призначення Національної гвардії України «Азов». Брав участь у штурмових діях, зазнав важких контузій, після чого був переведений на посаду до підрозділу забезпечення.
За інформацією Зіньківської міської ради, 28 жовтня 2026 року у обласній лікарні Запоріжжя внаслідок отриманих важких травм загинув Бинзарь Андрій Вадимович.
Воїн народився 28 листопада 2006 року в селі Сулими Полтавської області. Проживав у рідному селі. Навчався у Воскобійницькій загальноосвітній школі. З дитинства захоплювався спортом, полюбляв футбол та волейбол. Після закінчення школи вступив до Львівського військового університету. Після другого курсу навчання був прикомандирований до лав Збройних Сил України.
За інформацією Кременчуцької міської ради, 17 січня 2025 року поблизу села Дар'їне Курської області Російської Федерації під час виконання бойового завдання загинув Михайлов Михайло Віталійович — солдат, старший стрілець-оператор 2-го штурмового відділення 3-го штурмового взводу 1-ї штурмової роти військової частини А7400. Військовослужбовець тривалий час вважався зниклим безвісти.
Воїн народився 1 жовтня 1996 року в місті Кременчук Полтавської області, де й проживав. Навчався у Кременчуцькій гімназії № 28, після чого закінчив професійно-технічне училище № 26. У цивільному житті працював експедитором в одній із торговельних мереж міста. 11 листопада 2024 року був мобілізований до лав Збройних Сил України. Боронив територіальну цілісність України на території Курської області Російської Федерації.
За інформацією Карлівської міської ради, 22 січня 2025 року під час бою в районі селища Янтарне Донецької області загинув Бичик Володимир Олександрович — солдат, розвідник-радіотелефоніст 1-ї розвідувальної групи спеціального призначення. Військовослужбовець вважався зниклим безвісти з січня 2025 року.
Воїн народився 21 січня 1982 року в селі Веселянка Запорізької області, де пройшли його дитинство та юні роки. У 2024 році став до лав Збройних Сил України. Через бойові дії та постійну небезпеку в зоні бойових дій у 2025 році його батьки були змушені виїхати з рідного села та оселитися в селі Попівка Полтавської області.
За інформацією Карлівської міської ради, 5 березня 2025 року в районі села Успенівка Донецької області загинув у бою Письмак Олександр Володимирович — старший стрілець-оператор 1-го механізованого відділення 2-го механізованого взводу.
Воїн народився 19 січня 1986 року. Проживав у селі Ланна Полтавського району Полтавської області. 7 червня 2024 року був призваний на військову службу до лав Збройних Сил України.
За інформацією Машівської селищної ради, 10 квітня 2025 року поблизу села Олешня Суджанського району Курської області під час виконання бойового завдання загинув Бабкін Олексій Миколайович — гранатометник десантно-штурмової роти 13-го окремого десантно-штурмового батальйону імені Героя України полковника Тараса Сенюка.
Воїн народився 14 липня 1982 року. Проживав у селищі Машівка Полтавської області.
За інформацією Кременчуцької міської ради, 2 травня 2025 року поблизу села Басівка Сумського району Сумської області під час виконання бойового завдання загинув Громовий Ігор Олександрович — солдат, старший стрілець десантно-штурмового відділення десантно-штурмового взводу. Військовослужбовець понад рік вважався зниклим безвісти.
Воїн народився 25 травня 1985 року в місті Кременчук Полтавської області. Навчався у загальноосвітній школі № 15, після чого закінчив професійно-технічне училище № 5. У цивільному житті працював на хлібопекарському виробництві. Захоплювався спортом і грав у футбол.
За інформацією Шишацької селищної ради, 22 липня 2025 року під час виконання бойового завдання поблизу села Мориця Сумської області загинув солдат Сисой Владислав Едуардович — військовослужбовець 43-ї окремої артилерійської бригади імені гетьмана Тараса Трясила. Воїн більше року вважався зниклим безвісти.
Воїн народився 17 серпня 1990 року в селі Яреськи Шишацького району (нині Миргородського району) Полтавської області, де проживав разом із родиною. Навчався в Яреськівській загальноосвітній школі. Після закінчення школи проходив строкову військову службу в селищі міського типу Десна Чернігівської області. У цивільному житті працював на заводі мінеральних вод. 15 березня 2022 року був призваний до лав Збройних Сил України. Боронив Україну на Донецькому та Сумському напрямках фронту.
За інформацією Мачухівської сільської ради, 15 жовтня 2025 року поблизу села Новопавлівка Покровського району Донецької області під час виконання бойового завдання у бою загинув Баклицький Олег Борисович — солдат, оператор безпілотних літальних апаратів 11-ї парашутно-десантної роти 3-го парашутно-десантного батальйону військової частини А1126. Військовослужбовець тривалий час вважався зниклим безвісти.
Воїн народився 26 квітня 1988 року в селі Мачухи Полтавського району Полтавської області, де й проживав. З 1995 по 2004 рік навчався у Мачухівській загальноосвітній школі I–III ступенів. З 2004 по 2007 рік навчався у Полтавському професійному ліцеї транспорту, де здобув спеціальність помічника машиніста тепловоза-електровоза та слюсаря з ремонту рухомого складу. Згодом здобув вищу освіту у Харківському політехнічному інституті. Після закінчення ліцею працював у локомотивному депо «Полтава» помічником машиніста, а згодом машиністом тепловоза та електровоза. З 2019 року працював водієм великогабаритних транспортних засобів. У липні 2025 року був мобілізований до лав Збройних Сил України.
За інформацією Миргородської міської ради, 19 жовтня 2025 року поблизу села Предтечине Донецької області під час виконання бойового завдання загинув старший сержант Денисов Андрій Миколайович . Факт загибелі військовослужбовця було підтверджено за результатами ДНК-експертизи.
Воїн народився 6 лютого 1979 року. Проживав у селі Гаркушинці Миргородської громади Полтавської області.
За інформацією Пирятинської міської ради, 26 лютого 2026 року поблизу села Новопавлівка Синельниківського району Дніпропетровської області під час виконання бойового завдання загинув Служенко Олексій Михайлович . Військовослужбовець тривалий час вважався зниклим безвісти.
Воїн народився 12 серпня 1980 року в селищі Осіновка Приморського краю. У 1982 році разом із родиною переїхав до села Вікторія Пирятинського району Полтавської області, де й проживав. Навчався у Вікторійській школі, згодом здобув професію зварювальника-муляра та спеціальність водія. У 1998 році проходив строкову військову службу на посаді водія пожежної машини. У цивільному житті тривалий час працював на Пирятинській птахофабриці та приватному підприємстві, активно долучався до благоустрою рідного села. У 2015–2016 роках захищав Україну в зоні проведення антитерористичної операції. У березні 2022 року знову став до лав Збройних Сил України. Брав участь у боях на Донбасі, а також на Запорізькому та Харківському напрямках фронту.
За інформацією Великобудищанської сільської ради, 10 червня 2026 року загинув Москаленко Анатолій Михайлович . Військовослужбовець майже п'ять місяців вважався зниклим безвісти. Факт його загибелі підтвердили у листопаді 2026 року.
Воїн народився 19 листопада 1975 року. Проживав у селі Веприк Миргородського району Полтавської області.
За інформацією Горішньоплавнівської міської ради, 12 жовтня 2026 року під час виконання бойового завдання загинув солдат Альошин Євген Васильович .
Воїн народився 31 березня 1979 року в місті Комсомольськ (нині — місто Горішні Плавні) Полтавської області. Навчався у загальноосвітній школі № 5, після чого закінчив Комсомольський політехнічний технікум за спеціальністю «Гірничий технік-електромеханік». У цивільному житті працював на підприємствах міста. 26 лютого 2026 року був мобілізований до лав Збройних Сил України.
За інформацією Кременчуцької міської ради, 19 жовтня 2026 року поблизу міста Білозерське Покровського району Донецької області під час виконання бойового завдання загинув Георгієв Артем Олександрович — солдат, водій-електрик відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів.
Воїн народився 30 серпня 1986 року в місті Кременчук Полтавської області. Навчався у Кременчуцькій гімназії № 20. У цивільному житті захоплювався риболовлею та полюванням. До лав Збройних Сил України був призваний за мобілізацією.
За інформацією Гадяцької міської ради, 22 жовтня 2026 року під час виконання бойового завдання загинув солдат Єфімов Олег Миколайович .
Воїн народився 24 травня 1982 року.
За інформацією Миргородської міської ради, 23 жовтня 2026 року на Запорізькому напрямку під час виконання бойового завдання внаслідок удару ворожого FPV-дрону загинув Балюк Іван Васильович — солдат, вогнеметник окремого штурмового полку.
Воїн народився 6 грудня 1983 року. Навчався у місцевій школі, після закінчення якої працював на різних роботах. У листопаді 2025 року став до лав Збройних Сил України за мобілізацією.
За інформацією Піщанської сільської ради, 24 жовтня 2026 року під час виконання бойового завдання в районі села Котлине Покровського району Донецької області загинув солдат Іванцов Сергій Олександрович військової частини А4948.
Воїн народився 9 лютого 1988 року в селі Вільна Терешківка Кременчуцького району Полтавської області. У 2005 році закінчив Вільнотерешківську загальноосвітню школу, після чого вступив до професійно-технічного училища № 2 міста Кременчук, де здобув спеціальність механіка. У цивільному житті працював слюсарем у сфері будівельних робіт. Займався спортом і захоплювався творчістю. 7 травня 2026 року був мобілізований до лав Збройних Сил України.
За інформацією Гадяцької міської ради, 25 жовтня 2026 року під час захисту Батьківщини загинув солдат Горецький Дмитро Володимирович .
Воїн народився 1 листопада 1984 року.
За інформацією Кременчуцької міської ради, 25 жовтня 2026 року в Дніпропетровській області під час виконання бойового завдання загинув Ухналь Давид Юрійович — солдат, оператор безпілотних літальних апаратів.
Воїн народився 7 листопада 2006 року в місті Кременчук Полтавської області, де й проживав. Навчався у Кременчуцькій гімназії № 19, після чого закінчив професійно-технічне училище № 26. З 2025 року проходив військову службу за контрактом у лавах Збройних Сил України.
За інформацією Полтавської міської ради, 26 жовтня 2026 року під час виконання завдань за призначенням у Харківській області загинув Аутка Олександр Олександрович — солдат, мінометник 3-ї окремої штурмової бригади Сухопутних військ Збройних Сил України.
Воїн народився 26 квітня 1998 року в селищі Новоекономічне Покровського району Донецької області. Навчався у Новоекономічній загальноосвітній школі І–ІІІ ступенів. У 2019 році був призваний на строкову військову службу, яку проходив протягом трьох років. З початком повномасштабного вторгнення у 2022 році продовжив службу та став на захист України.
За інформацією Решетилівської міської ради, 26 жовтня 2026 року поблизу селища Старорайське Краматорського району Донецької області під час виконання військового обов’язку із захисту України загинув Биховець Дмитро Федорович — молодший сержант, оператор безпілотних літальних апаратів 1-го мотопіхотного батальйону 93-ї окремої механізованої бригади «Холодний Яр».
Воїн народився 16 лютого 2005 року в місті Решетилівка Полтавської області, де й проживав. У 2022 році закінчив Опорний заклад «Решетилівський ліцей імені І. Л. Олійника». Своє майбутнє вирішив пов'язати з військовою службою та вступив до Військового коледжу сержантського складу Військового інституту телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут. У 2024 році закінчив навчання та підписав контракт на проходження військової служби. У 2026 році одружився.
За інформацією Терешківської сільської ради, 29 жовтня 2026 року під час виконання бойового завдання в районі села Степанівка Донецької області загинув Реп’ях Микола Миколайович — солдат, навідник 1-го окремого штурмового полку.
Воїн народився 28 квітня 1975 року в селі Марківка. Закінчив дев’ять класів Терешківської середньої школи. Працював у Полтавському центрі механізації колійних робіт та здобував середню освіту у вечірній школі. У 1993 році проходив строкову військову службу на посаді водія у місті Десна. У цивільному житті працював на залізниці, згодом присвятив себе будівельній справі. Захоплювався технікою та любив риболовлю. 27 березня 2026 року став до лав Збройних Сил України. Служив навідником у складі 1-го окремого штурмового полку та виконував завдання на Донецькому напрямку.
За інформацією Щербанівської сільської ради, 31 жовтня 2026 року у місті Дніпро внаслідок отриманих поранень загинув Руденко Роман Васильович — офіцер Служби безпеки України.
Воїн народився у місті Луганськ у родині військового. Проживав у селі Щербані Полтавського району. Здобув вищу освіту за спеціальністю «Економіст-математик». Із 2003 року проходив службу на посадах офіцерського складу у Службі безпеки України.
За інформацією Кобеляцької міської ради, 2 листопада 2026 року під час проходження військової служби внаслідок раптового погіршення стану здоров’я помер сержант Шевченко Олексій Сергійович .
Воїн народився 10 вересня 1985 року. Проживав у селі Озера Кобеляцької громади. Після закінчення школи працював охоронцем в агрофірмі «Добробут». У 2014–2015 роках проходив військову службу, захищав Україну на сході держави та мав статус учасника АТО. Після демобілізації повернувся до села Озера та працював на гірничо-збагачувальному комбінаті у місті Горішні Плавні. З початком повномасштабного російського вторгнення був удруге мобілізований до лав Збройних Сил України, де проходив службу у званні сержанта.
За інформацією Полтавської міської ради, 3 листопада 2026 року під час виконання службових завдань у Донецькій області загинув Дорош Роман Володимирович — підполковник поліції, старший інспектор з моніторингу та контролю батальйону поліції особливого призначення (стрілецького) Головного управління Національної поліції в Полтавській області.
Воїн народився 17 червня 1983 року. Свою службу в органах внутрішніх справ присвятив захисту людей та забезпеченню правопорядку. У різні роки працював у підрозділах служби дільничних офіцерів поліції та управління головної інспекції. Згодом продовжив службу в стрілецькому батальйоні особливого призначення та виконував службові завдання в умовах бойових дій.
За інформацією Шишацької селищної ради, 4 листопада 2026 року загинула Ярош Вікторія Вадимівна — матрос, радіотелефоніст відділення командира самохідної артилерійської батареї самохідного артилерійського дивізіону військової частини А4548.
Військовослужбовиця народилася 21 квітня 1999 року в селищі Шишаки. Закінчила місцеву школу та Шишацьку музичну школу за класом флейти, після чого здобула музичну освіту у Полтавському музичному училищі імені М. В. Лисенка. Займалася живописом. Перебуваючи у декретній відпустці, навчалася у Державному закладі «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка», а також опановувала юридичний напрям у місті Харків та психологію у місті Одеса. Проходила військову службу у складі військової частини А4548.
Імена, фото й біографії інших загиблих бійців, життя яких було пов’язане з Полтавською областю, можна переглянути тут .
«Полтавщина»
Джерело: poltava.to
Новини рубріки
Укрзалізниця відновила рух двох потягів між Полтавою та Кременчуком
09 листопада 2026 р. 08:14
Семеро поранених та 15 урятованих з осередків п...
09 листопада 2026 р. 07:57
Атака на Глобинську громаду: дрон поцілив у под...
09 листопада 2026 р. 07:57