вологість:
тиск:
вітер:
Отримав поранення, пережив інсульт: у Кременчуці провели в останню путь Віктора Лобана
12 листопада 2026 р. 12:43
12 листопада 2026 р. 12:43
«Ніколи не відмовляв у допомозі»: яким запам’ятали захисника Віктора Лобана.
Сьогодні, 12 листопада, Кременчук огорнули сум і скорбота. Місто провело в останню путь свого земляка, випускника Кременчуцького ліцею №11, захисника України Віктора Лобана.
Він помер 29 жовтня 2026 року під час проходження військової служби внаслідок хвороби.
Церемонія прощання та відспівування відбулася у Свято-Миколаївському соборі. Віддати шану Віктору прийшли рідні, друзі, побратими та колеги по роботі.
Як розповів офіцер відділення цивільно-військового співробітництва, лейтенант Віталій Іванчиков, Віктор Леонідович Лобан народився 9 червня 1968 року. У червні 2024 року його призвали на військову службу за мобілізацією. Служив у званні сержанта на посаді стрільця відділення охорони.
Віктор проживав у Кременчуці, навчався у Кременчуцькому ліцеї №11, закінчив професійно-технічне училище №19. Працював на ПрАТ «Кременчуцька кондитерська фабрика «Рошен». Не був одружений, дітей не мав. Пішов із життя 29 жовтня 2026 року в селі Романів Житомирської області.
У скорботі за сином залишилася мати Надія.
Про свого племінника Віктора тітка згадує як про дуже добру, щедру та чуйну людину, яка ніколи не відмовляла іншим у допомозі.
Він любив людей і завжди був готовий підтримати тих, хто цього потребував. Жінка була поруч із ним упродовж життя, підтримувала зв’язок і переживала за його долю під час служби. Вона розповіла, яким Віктор був у мирному житті, як отримав поранення та за яких обставин його здоров’я різко погіршилося.
«Я його тітка. Віктор народився у 1968 році, навчався в 11-й школі. Він був дуже добрий, щедрий.
Спочатку працював будівельником, а останнім часом — у «Рошені». Своєї родини не мав, жив із мамою. До людей ставився дуже добре. Хто б до нього не звернувся по допомогу, він ніколи не відмовляв. Дуже хороша людина був. Ми з ним підтримували зв’язок, коли він перебував на службі. Я їздила до нього в Житомир. Мама була поруч. Він отримав тяжке поранення ноги. Після поранення перебував на лікарняному, але згодом його знову призвали до своєї частини. Нога ще боліла. А 15 вересня у нього стався інсульт. Це трапилося, коли він був на службі. Після інсульту він уже не оговтався. Так і помер у Житомирі. Півтора місяця він там перебував, і мама була з ним, — розповіла тітка захисника.
Після відспівування Віктора Лобана поховали у Меморіальному секторі полеглих Захисників і Захисниць України на Свіштовському кладовищі.
Сьогодні для родини Віктора це непоправна втрата, а для Кременчука — ще один день, коли місто схиляє голови у скорботі. За кожним таким прощанням — людське життя, рідні, які чекали й сподівалися, та біль, із яким доведеться вчитися жити далі.
Світла пам’ять Віктору Лобану. Щирі співчуття матері Надії та всім, хто знав і любив його.
Олена Ліпошко
Фто авторки
Джерело: kg.ua
Новини рубріки
Перехід на двозонний тариф. Який лічильник підійде?
12 листопада 2026 р. 12:31
Смертельна ДТП у Новосанжарській громаді: зіткнулися дві вантажівки
12 листопада 2026 р. 12:29
Троє постраждалих від атаки на Полтаву залишают...
12 листопада 2026 р. 12:10