Війна, яку не видно у плавнях: як агресія рф змінює життя тварин Кременчуцького регіонального ландшафтного парку

15 листопада 2026 р. 09:41

15 листопада 2026 р. 09:41

Для диких тварин немає безпечних укриттів від усіх наслідків людських конфліктів, а їхня здатність пристосовуватися не означає, що вони не потребують захисту.

Війна залишає сліди не лише на зруйнованих будинках, дорогах та інфраструктурі. Її наслідки відчуває і природа — навіть у місцях, де не було прямих влучань снарядів, масштабних пожеж чи очевидного забруднення. Вибухи, тривожні звуки, зміна звичного ритму життя людей і обмеження доступу до природних територій впливають на екосистеми та їхніх мешканців.

Кременчуцькі плавні — унікальна природна територія, де живуть десятки видів тварин, частина яких перебуває під охороною. Від початку повномасштабного вторгнення парк не зазнав значних безпосередніх руйнувань, однак це не означає, що війна оминула його природу.

Як змінюється життя диких тварин, чому вибухи небезпечні для птахів і чи може зменшення кількості відвідувачів позитивно впливати на природні процеси — про це «Кременчуцька газета» поговорила з фахівцями регіонального ландшафтного парку «Кременчуцькі плавні».

Частина великої екосистеми

Територія регіонального ландшафтного парку з початку повномасштабної війни не зазнала суттєвого безпосереднього впливу, зокрема значних пожеж через снаряди та обстріли, потрапляння забруднювальних речовин у водойми чи порушення гідрологічного режиму. Водночас війна має опосередкований вплив на стан природних екосистем.

Про це розповіла Надія Гальченко , головна науковиця КУ ПЗФ РЛП «Кременчуцькі плавні», кандидатка біологічних наук, доцентка Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського.

За її словами, парк є частиною великої річкової екосистеми, а його природне багатство має не лише регіональне, а й загальноєвропейське значення.

«РЛП “Кременчуцькі плавні” є частиною великої річкової екосистеми. На території РЛП зареєстровано 635 видів рослин, із них п’ять занесені до Червоної книги України, а 28 видів рослин охороняються на території Полтавської області. Із тваринного світу 30 видів занесені до Червоної книги України, 164 види охороняються Бернською конвенцією, а 25 видів — на території області. РЛП є об’єктом Смарагдової мережі, де наявні види та оселища, які охороняються в Європі відповідно до Бернської конвенції. Тому екологічний стан видів та оселищ залежить не тільки від подій безпосередньо в межах парку, а й від стану води, прибережних територій та природних комплексів у басейні Дніпра», — зазначила Надія Гальченко.

Вибухи та стрес: як впливають на тварин

Війна не обов’язково має залишити фізичні руйнування на території природоохоронного об’єкта, щоб вплинути на його мешканців. Потужні звукові подразники, вибухи та загальна зміна умов довкілля можуть позначатися на поведінці диких тварин.

Водночас науковиця наголошує: наразі недостатньо оприлюднених даних, щоб стверджувати про скорочення конкретних популяцій тварин у Кременчуцьких плавнях саме через обстріли. Для таких висновків необхідні систематичні спостереження, порівняльні обліки та документування конкретних випадків впливу.

«Вибухи та інші потужні звукові подразники можуть спричиняти різке зростання тривожності птахів, передчасне залишення гнізд, порушення насиджування яєць і вигодовування пташенят. Найнебезпечнішим є вплив у період розмноження, коли навіть тимчасова відсутність дорослих птахів може призвести до загибелі кладок або пташенят», — пояснила Надія Гальченко.

Не менш важливим є вплив війни на наземних ссавців. Зокрема, козулі європейські, кабани та інші тварини можуть реагувати на вибухи й різкі звуки стресом.

«Тварини можуть залишати звичні місця відпочинку, змінювати добову активність, частіше переміщуватися між островами та заплавними ділянками», — зазначила науковиця.

Отже, навіть без прямого фізичного пошкодження природної території війна може змінювати поведінку її мешканців, порушувати звичні процеси та створювати додаткові загрози для їхнього виживання.

Менше людей — більше спокою для дикої природи

Попри негативні наслідки війни, фахівці парку звертають увагу і на певні позитивні зміни. Зокрема, співробітники спостерігають збільшення кількості диких кабанів, козуль європейських, фазанів, бобрів і риби.

Однією з можливих причин цього явища може бути зменшення рекреаційного навантаження на природні території.

«Ми відзначаємо збільшення кількості спостережень диких кабанів, козулі європейської, фазанів, бобрів і риби. Однією з можливих причин є зменшення рекреаційного навантаження через обмеження відвідування островів і прибережних територій під час воєнного стану», — говорить Надія Гальченко.

Таким чином, обмеження людської присутності на окремих природних територіях може створювати сприятливіші умови для життя диких тварин. Водночас такі спостереження не означають, що війна загалом позитивно впливає на екосистеми: йдеться лише про один із можливих чинників змін.

Війна змушує тварин шукати нові території?

Війна змінює не лише умови життя тварин, які вже мешкають у Кременчуцьких плавнях, а й географію їхнього поширення. Через бойові дії дикі мешканці південних та східних регіонів можуть залишати звичні місця проживання та шукати безпечніші території.

Директор КУ ПЗФ РЛП «Кременчуцькі плавні» Полтавської області Олег Максименко розповів про тенденцію міграції шакалів та вовків після початку повномасштабного вторгнення.

«Після початку повномасштабного вторгнення спостерігається тенденція міграції шакалів та вовків із південних та східних регіонів як наслідок російської агресії. Наприклад, через активні бойові дії на півдні та сході України, де раніше мешкали шакали, вони були змушені мігрувати на північ. Ці тварини шукають спокійніші місця з хорошою кормовою базою. Наша служба охорони поки не фіксувала їх на території парку. Але це обережний нічний хижак, який уникає людей та добре пристосовується до різних природних умов.У разі його поширення у нас збільшиться тиск на популяцію фазана, зайця-русака та кладки водно-болотних птахів», — зазначив Олег Максименко.

Цей приклад демонструє, що війна може впливати на природні території далеко від лінії фронту. Переміщення тварин змінює взаємодію між видами, а поява нових хижаків може створювати додаткове навантаження на місцеві популяції.

Як фахівці оцінюють екологічні збитки війни

Оцінка впливу російської агресії на довкілля — складний процес, який потребує спеціальних знань, методик і документування.

Співробітники регіонального ландшафтного парку «Кременчуцькі плавні» успішно пройшли навчання за курсом «Оцінка шкоди довкіллю від російської агресії» на платформі Prometheus та отримали сертифікати. Курс присвячений методикам розрахунку збитків, завданих російською агресією довкіллю, економічній оцінці шкоди природним ресурсам, а також правовим засадам оцінювання та відшкодування екологічних збитків.

Такі знання важливі для документування наслідків війни, адже екологічна шкода може бути неочевидною одразу після події. Її оцінювання потребує фахового підходу, систематичних спостережень і відповідної доказової бази.

Тварини виходять до людей

Про зміни у поведінці диких тварин свідчать і спостереження мешканців Кременчука. Під час повномасштабного вторгнення на Раківці — районі, який прилягає до території Кременчуцьких плавнів, — неодноразово помічали диких тварин.

Зокрема, дикі кабани прогулювалися просто під під’їздами житлових будинків. У районі також бачили козуль, які забрідали до міської забудови.

За словами містян, однією з «улюблених локацій» кабанів стали смітники. Доступ до залишків їжі може приваблювати диких тварин, через що вони частіше з’являються поблизу людського житла.

У зв’язку з цим мешканців закликають відповідально ставитися до поводження з відходами та викидати непотріб виключно у сміттєві контейнери. Це допоможе не лише підтримувати чистоту в районі, а й не дозволятиме тваринам розтягувати сміття навколо майданчиків.

Зустріч із дикими тваринами поблизу житла може бути цікавою, але важливо пам’ятати: це не домашні улюбленці. Не варто наближатися до них, годувати чи намагатися контактувати. Найкраще рішення — залишити тварині простір і не створювати ситуацій, які можуть становити небезпеку як для людей, так і для самих диких мешканців плавнів.

Війна загрожує природоохоронним територіям по всій Україні

Проблеми Кременчуцьких плавнів є частиною ширшої картини впливу російської агресії на природно-заповідний фонд України.

Відповідно до звіту Центру екологічних ініціатив «Екодія» , вплив воєнних дій на об’єкти природно-заповідного фонду загалом не відрізняється від впливу на аналогічні природні екосистеми, які не мають охоронного статусу. Винятком є об’єкти, що мають власні адміністрації, повноцінна робота яких стає неможливою в умовах бойових дій або окупації.

За наведеними даними, впливу воєнних дій чи окупації зазнали 17 із 55 українських національних природних парків, 10 із 19 природних заповідників та три із п’яти біосферних заповідників — «Асканія-Нова», Чорноморський та Чорнобильський.

Більшість цих установ перебувають на окупованих територіях. Їхні працівники були змушені залишити роботу, щоб подбати про власні сім’ї. Ті, хто залишився, перебувають під тиском окупантів або почали співпрацювати з ними.

Через неможливість виконання обов’язків працівниками служби державної охорони природно-заповідного фонду на територіях багатьох національних парків та заповідників поширюється браконьєрство. До нього долучаються місцеві жителі та окупанти.

Природа теж потребує захисту

Кременчуцькі плавні , на щастя, не зазнали масштабних безпосередніх руйнувань через бойові дії. Проте відсутність значних пожеж, забруднення водойм чи інших очевидних пошкоджень не означає, що природна територія перебуває поза впливом війни. Вибухи можуть порушувати поведінку птахів і ссавців, бойові дії в інших регіонах — змушувати тварин мігрувати, а зміна людської активності — впливати на природний баланс.

Водночас для розуміння реальних масштабів цих процесів потрібні систематичні спостереження, наукові дослідження та документування змін.

Олена Ліпошко

Фото КУ ПЗФ РЛП «Кременчуцькі плавні» Полтавської області

Полтавські