вологість:
тиск:
вітер:
За останній тиждень стало відомо про загибель 21 військового, чиї життя були пов’язані з Полтавщиною
Упродовж останнього тижня офіційні джерела повідомили про втрату на війні проти російських окупантів ще 21 військового, чиї життя були пов’язані з Полтавською областю. Це Роман Белей, Сергій Стеба, Володимир Магеря, Микола Обламський, Олександр Полуботько, Олег Кравченко, Євген Прищепа, Анатолій Мокляк, Микола Сурков, Владислав Хвальонок, Сергій Короленко, Віктор Лобан, Віталій Бирюк, Владислав Овсянніков, Ігор Чередніченко, Сергій Братчун, Олександр Головко, Олександр Хоменко, Михайло Плюта, Володимир Субота, Юрій Кожушний.
За інформацією Мачухівської сільської ради, 26 січня 2024 року поблизу села Андріївка Бахмутського району Донецької області під час виконання бойового завдання загинув Белей Роман Миколайович — солдат, навідник 3-го кулеметного відділення кулеметного взводу 1-го штурмового батальйону військової частини А0501 (92-ї окремої штурмової бригади імені кошового отамана Івана Сірка), позивний «Дід». Тривалий час воїн вважався зниклим безвісти.
Воїн народився 3 грудня 1979 року в селі Сердюки Полтавського району Полтавської області, де і проживав. У 1986–1997 роках навчався в Калашниківській середній школі, після чого закінчив Полтавський навчальний центр Товариства сприяння обороні України, здобувши спеціальність водія автотранспортних засобів. У цивільному житті працював водієм у ТОВ «Імені Воровського», ПП «Імені Калашника», а також водієм великогабаритних транспортних засобів на різних підприємствах Полтавського та Миргородського районів. 19 липня 2023 року був призваний на військову службу до лав Збройних Сил України.
За інформацією Горішньоплавнівської міської ради, 21 липня 2024 року в бою за Україну загинув солдат Стеба Сергій Павлович . Військовослужбовець тривалий час вважався зниклим безвісти.
Воїн народився 14 липня 1979 року в місті Комсомольськ (нині — місто Горішні Плавні) Полтавської області. Після закінчення середньої школи № 6 продовжив навчання у місті Дніпродзержинськ (нині — місто Кам’янське), де здобув професію слюсаря. У цивільному житті працював на підприємствах міста. 8 травня 2024 року був мобілізований до лав Збройних Сил України.
За інформацією Градизької селищної ради, 13 серпня 2024 року в районі населеного пункту Каучук Кореневського району Курської області Російської Федерації під час виконання бойового завдання загинув Магеря Володимир Васильович — головний сержант-водій 1-го гранатометного відділення гранатометного взводу роти вогневої підтримки 3-го десантно-штурмового батальйону 82-ї окремої десантно-штурмової Буковинської бригади (військової частини А2582). Факт його загибелі було офіційно підтверджено за результатами ДНК-експертизи.
Воїн народився 3 травня 1979 року в селі Мозоліївка Полтавської області. Закінчив Пронозівську загальноосвітню школу. У цивільному житті працював будівельником. У захисника залишилися мама та брат.
За інформацією Великобудищанської сільської ради, 6 січня 2025 року під час виконання військового обов’язку загинув Обламський Микола Миколайович — солдат, стрілець-помічник гранатометника стрілецького відділення стрілецького взводу. Військовослужбовець тривалий час вважався зниклим безвісти.
Воїн народився 4 листопада 1984 року. Проживав у селі Бобрик.
За інформацією Лубенської міської ради, 26 березня 2025 року на Донецькому напрямку фронту загинув у бою Полуботько Олександр Володимирович — штаб-сержант, навідник механізованої роти. Понад півтора року військовослужбовець вважався зниклим безвісти.
Воїн народився 2 березня 1977 року в місті Лубни. Повну загальну середню освіту здобув у Лубенській загальноосвітній школі № 4. Пройшов строкову військову службу у лавах Збройних Сил України. У 1996 році закінчив 324-ту школу прапорщиків, після чого розпочав службу на посаді прапорщика у складі 25-ї механізованої дивізії в місті Лубни. Після звільнення зі служби працював інспектором охорони в ПП «Меком-Безпека». У 2003 році вступив до Маріупольського училища професійної підготовки працівників внутрішніх справ у Донецькій області, після закінчення якого працював помічником дільничного у Лубенському міськрайвідділі внутрішніх справ. З 2008 року продовжив діяльність у Миргородській льотній частині на посаді старшого механіка, де за сумлінну службу був відзначений нагородами. У 2025 році був переведений до іншої військової частини та боронив Україну на Донецькому напрямку фронту. У захисника залишилися батьки.
За інформацією Машівської селищної ради, 13 квітня 2025 року під час ворожих штурмових дій у районі села Олешня Суджанського району Курської області РФ загинув Кравченко Олег Олександрович — навідник 1-го десантно-штурмового батальйону 80-ї окремої десантно-штурмової Галицької бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України. Понад півтора року військовослужбовець вважався зниклим безвісти, факт його загибелі офіційно підтвердили у листопаді 2026 року.
Воїн народився 2 листопада 1985 року та проживав у селі Кошманівка Полтавського району Полтавської області. На початку 2025 року став на захист України.
За інформацією Кременчуцької міської ради, 21 вересня 2025 року під час виконання бойового завдання в районі села Кіндрашівка Куп’янського району Харківської області загинув Прищепа Євген Ілліч — солдат, стрілець-помічник гранатометника. Понад рік військовослужбовець вважався зниклим безвісти, факт його загибелі офіційно підтвердили у листопаді 2026 року.
Воїн народився 26 грудня 1978 року в місті Кременчук Полтавської області, де й проживав. Навчався у Кременчуцькій гімназії № 28, згодом закінчив професійно-технічне училище № 22. У цивільному житті працював на автозбиральному підприємстві та у ТОВ «Промтехгаз». 20 березня 2025 року був мобілізований до лав Збройних Сил України.
За інформацією Новосанжарської селищної ради, 29 вересня 2025 року під час виконання бойового завдання поблизу міста Сіверськ Бахмутського району Донецької області загинув Мокляк Анатолій Володимирович — стрілець-вогнеметник 7-ї роти 2-го батальйону 81-ї окремої аеромобільної Слобожанської бригади (військова частина А2120). Більше року військовослужбовець вважався зниклим безвісти, факт його загибелі офіційно підтвердили у листопаді 2026 року.
Воїн народився 6 вересня 1988 року та проживав у селі Дубина Полтавського району Полтавської області.
За інформацією Пирятинської міської ради, 7 листопада 2026 року під час бойових дій у місті Краматорськ Донецької області загинув військовослужбовець Збройних Сил України Сурков Микола Володимирович .
Воїн народився 30 квітня 1988 року в місті Мурманськ. У 1995 році його родина переїхала в Україну, проживав у селі Нові Мартиновичі Лубенського району Полтавської області. Навчався у Новомартиновицькій та Давидівській школах, а у 2005–2006 роках здобував освіту в Київському міжрегіональному вищому професійному училищі зв’язку. У 2006–2007 роках проходив строкову військову службу в лавах Збройних Сил України. Після повернення зі служби працював на робітничих посадах, у 2010–2012 роках служив у районному відділі поліції, а з 2012 до 2025 року працював у будівельних компаніях. У листопаді 2025 року був мобілізований до лав Збройних Сил України.
За інформацією Кременчуцької міської ради, 12 жовтня 2026 року поблизу села Пристін Харківської області під час виконання бойового завдання загинув Хвальонок Владислав Русланович — солдат, оператор безпілотних літальних апаратів 2-го батальйону 33-ї окремої механізованої бригади.
Воїн народився 27 січня 1995 року в місті Кременчук Полтавської області, де й проживав. Навчався у Кременчуцькому ліцеї № 6, згодом закінчив фаховий коледж Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського. У цивільному житті працював на Крюківському вагонобудівному заводі. Військову службу в лавах Збройних Сил України проходив із 2025 року.
За інформацією Полтавської міської ради, 25 жовтня 2026 року у Донецькій області під час виконання обов’язків військової служби загинув Короленко Сергій Іванович — солдат, радіотелефоніст відділення управління командира батальйону взводу зв’язку 1-го батальйону безпілотних систем.
Воїн народився 16 квітня 1986 року в місті Полтава. Закінчив 9 класів Полтавської загальноосвітньої школи № 12, після чого навчався у професійно-технічному училищі № 1, де здобув робітничу професію за фахом «Столяр, плотник, паркетник будівельний» 2-го розряду. У цивільному житті працював сантехніком.
За інформацією Кременчуцької міської ради, 29 жовтня 2026 року у селі Романів Житомирської області під час проходження військової служби внаслідок хвороби помер Лобан Віктор Леонідович — сержант, стрілець відділення охорони.
Воїн народився 9 червня 1968 року, проживав у місті Кременчук Полтавської області. Навчався у Кременчуцькому ліцеї № 11, згодом закінчив професійно-технічне училище № 19. У цивільному житті спочатку працював будівельником, а згодом — на ПрАТ «Кременчуцька кондитерська фабрика «Рошен». У червні 2024 року був призваний на військову службу за мобілізацією. Під час служби отримав тяжке поранення ноги, після лікування повернувся до своєї частини, де 15 вересня 2026 року у нього стався інсульт.
За інформацією Диканської селищної ради та Полтавської міської ради, 1 листопада 2026 року в районі населеного пункту Семенівка Краматорського району Донецької області внаслідок атаки ворожих FPV-дронів у бою загинув Бирюк Віталій Миколайович — рядовий, оператор безпілотних літальних апаратів роти безпілотних систем 1-го аеромобільного батальйону.
Воїн народився 9 липня 1996 року в селищі Диканька Полтавської області, проживав у селі Велика Рудка Полтавського району. Навчався у Велико-Рудківській середній школі, згодом здобув спеціальність зварника у Полтавському професійно-технічному училищі № 23. У цивільному житті працював на Полтавському автоагрегатному заводі та у Ковалівському пружинному підприємстві.
За інформацією Кременчуцької міської ради, 1 листопада 2026 року під час проходження військової служби помер молодший сержант Овсянніков Владислав Олександрович .
Воїн народився 11 вересня 1994 року. Навчався у Часовоярській школі № 15 Донецької області. Із початком повномасштабного російського вторгнення став на захист України.
За інформацією Полтавської міської ради, 2 листопада 2026 року в Харківській області під час виконання обов’язків військової служби загинув Чередніченко Ігор Сергійович — солдат, кулеметник 1-го взводу безпілотних наземних систем вогневої підтримки 4-ї роти безпілотних наземних систем батальйону безпілотних наземних комплексів.
Воїн народився 15 березня 1982 року в місті Полтава. З 1989 року навчався у Полтавській середній загальноосвітній школі № 6, згодом вступив до Полтавського технічного університету імені Юрія Кондратюка за спеціальністю «Економіка підприємств». У цивільному житті працював у гіпермаркеті «Епіцентр» на посадах менеджера з реклами та менеджера з продажу будівельних матеріалів.
За інформацією Піщанської сільської ради, 3 листопада 2026 року поблизу населеного пункту Новопавлівка Синельниківського району Дніпропетровської області під час виконання бойового завдання загинув солдат Збройних Сил України Братчун Сергій Сергійович .
Воїн народився 3 вересня 1987 року та проживав у селі Максимівка Кременчуцького району Полтавської області.
За інформацією Котелевської селищної ради, 4 листопада 2026 року в Харківській області внаслідок ворожих обстрілів загинув Головко Олександр Вячеславович — старший солдат, стрілець стрілецького батальйону 127-ї окремої важкої механізованої бригади.
Воїн народився 10 квітня 1977 року в селищі Котельва Полтавського району Полтавської області, де й проживав. Із відзнакою закінчив Котелевську школу № 2, здобув фах юриста у Полтавському аграрному коледжі управління і права, а згодом — кваліфікацію технолога з агрономії у Полтавській аграрній академії. У цивільному житті працював у сільськогосподарському виробничому кооперативі «Батьківщина», водієм у відділі освіти, у дитячому садочку «Пролісок», столяром у приватному підприємстві «Діол Трейд» та на Лутищанському молокозаводі. 15 березня 2023 року добровільно приєднався до лав Збройних Сил України. Бойовий шлях розпочав у підрозділах Харківської територіальної оборони, згодом продовжив службу у складі 127-ї окремої важкої механізованої бригади. Брав участь у бойових діях на Запорізькому та Харківському напрямках, мав поранення, після лікування повернувся на службу.
За інформацією Піщанської сільської ради, 6 листопада 2026 року вдома в селі Ялинці Кременчуцького району Полтавської області внаслідок раптового погіршення стану здоров’я помер молодший сержант Хоменко Олександр Володимирович , який проходив службу в автомобільному відділенні паливно-мастильних матеріалів 1-го механізованого батальйону військової частини А5003.
Воїн народився 6 квітня 1978 року в селі Ялинці Кременчуцького району Полтавської області, де й проживав. У 1985 році пішов до першого класу Ялинцівської восьмирічної школи. Згодом закінчив Полтавський педагогічний коледж та педагогічний інститут, здобувши фах учителя фізичної культури. У цивільному житті розпочав трудову діяльність у Салівській середній школі, а пізніше працював інспектором у товаристві «Інспекторат України». Захоплювався футболом, бальними танцями, полюванням та брав участь у художній самодіяльності. 17 грудня 2024 року був призваний до лав Збройних Сил України.
За інформацією Карлівської міської ради, 9 листопада 2026 року під час відпустки внаслідок дорожньо-транспортної пригоди загинув Плюта Михайло Михайлович — стрілець 1-го комендантського відділення 2-го комендантського взводу 2-ї комендантської роти батальйону забезпечення військової частини 3052.
Воїн народився 18 липня 1973 року та проживав у селі Тарасівка Полтавського району Полтавської області. У 2024 році був призваний до лав Збройних Сил України під час мобілізації.
За інформацією Лохвицької міської ради, 9 листопада 2026 року помер військовослужбовець Збройних Сил України Субота Володимир Дмитрович .
Воїн народився 12 березня 1976 року. Дитинство та юність провів у селі Вільшанка Дворічанського району Харківської області, де навчався у місцевій школі, а згодом закінчив Куп’янський ДСАФ. У 1994–1996 роках проходив строкову військову службу в місті Одеса. У цивільному житті працював водієм автобуса у приватному сільськогосподарському підприємстві «Вільшанське». У 2022–2023 роках пережив російську окупацію. У травні 2024 року став до лав Збройних Сил України та проходив службу до серпня 2026 року. За час служби зазнав поранень і контузії, а через стан здоров’я переніс оперативне втручання на серці.
За інформацією Оржицької селищної ради, 15 листопада 2026 року під час відпустки вдома в селі Денисівка Лубенського району Полтавської області раптово помер чинний військовослужбовець Збройних Сил України Кожушний Юрій Михайлович .
Воїн народився 25 жовтня 1971 року в селі Денисівка Лубенського району Полтавської області, де й проживав. Закінчив десять класів місцевої школи, після чого навчався у Гребінківській автошколі. Пройшов два роки строкової військової служби. У цивільному житті працював водієм, завідувачем складу та млина у місцевому господарстві, далекобійником, а напередодні повномасштабного вторгнення — водієм на Зарізькому молокозаводі. Захоплювався музикою, грав на гітарі та брав участь у художній самодіяльності. Із перших днів повномасштабної війни став до лав місцевої територіальної оборони, а 8 квітня 2024 року був мобілізований до лав Збройних Сил України. Виконував військовий обов’язок у Чернігівській та Київській областях.
Імена, фото й біографії інших загиблих бійців, життя яких було пов’язане з Полтавською областю, можна переглянути тут .
«Полтавщина»
Джерело: poltava.to
Новини рубріки
У частині вулиць Полтави 16 листопада тимчасово не буде води
16 листопада 2026 р. 10:01
Полтава очікує на перші мобільні укриття від Червоного Хреста до кінця року
16 листопада 2026 р. 10:01