вологість:
тиск:
вітер:
Краєзнавці, які самі стали частиною історії: у Кременчуці презентували незвичайну книгу
394 імені в одному виданні.
Сьогодні, 16 листопада, у Кременчуцькому краєзнавчому музеї відбулася презентація біографічного довідника «Краєзнавство Полтавщини в особах: Матеріали до словника краєзнавців Полтавщини». Видання присвячене людям, які досліджували, збирали та зберігали історію Полтавського краю.
Через те, що провести захід у музейному лекторії не вдалося, учасники зустрічі спустилися до фондосховища. Після першої презентації книги у Градизьку з виданням змогли познайомитися й кременчужани.
Директор Кременчуцького краєзнавчого музею Артем Ряса привітав присутніх та зазначив, що серед авторів видання є співробітниця музею Вікторія Ширай.
Вона розповіла про історію розвитку краєзнавства у Кременчуці, перші музейні установи та людей, які стояли біля витоків дослідження історії рідного краю.
«Краєзнавство на Полтавщині розвивалося і на сьогодні сягнуло досить значних вершин. А почалося все з першого Всеукраїнського семінару музейних працівників, який сьогодні також буде представлений нашим президентом. Далі, у 1920-х роках, з'являється аналогічна установа, будівля якої на сьогодні у нас збереглася. Там знаходиться один із корпусів коледжу, і саме в цій будівлі було засновано краєзнавче товариство та перший краєзнавчий музей...», – розповіла Вікторія Ширай.
Вона також нагадала, що в період німецької окупації краєзнавчий музей після репресій відновив свою роботу. Зокрема, згадала про колишню Малу синагогу, яка має відношення до археологічної спадщини України.
«З 1975 року центром краєзнавства у нас у Кременчуці та Кременчуцькому районі стає саме краєзнавчий музей, який переїхав до будинку тутешнього краєзнавства. Тут, власне, з 1975 року діє Кременчуцьке краєзнавче товариство. Вже вдруге. І тут збираються всі любителі історії та рідного краю, які допомагають збирати предмети музейного значення для створення експозиції. Вони збирають архівні матеріали, досліджують майже будь-яку зі сфер краєзнавства», – розповіла Вікторія Ширай.
Окремо вона зупинилася на відомих кременчуцьких краєзнавцях, про яких також ідеться у виданні.
«Тому кожен із нас, хто торкається історії краю, вже трохи причетний до неї. Він уже дає посил для майбутнього через минуле, яке досліджується. Сьогодні Кременчуцький краєзнавчий музей також є центром розвитку краєзнавства, центром досліджень, центром наукової діяльності. Усіх охочих долучитися до нашого центру ми запрошуємо, адже чекаємо» , – закликала Вікторія Ширай.
Ще одна співавторка довідника Ірина Петренко розповіла, що видання стало першою спробою зібрати в одному місці імена людей, які зробили внесок у дослідження історії Полтавщини.
«Кожна людина популяризує історію, а краєзнавство — це своєрідний паспорт нашої держави. До нашого довідника, пригадаймо, сьогодні вийшов сумський, який побачив світ лише кілька місяців тому. До нього увійшли 394 постаті краєзнавців. Звісно, що наша Полтавщина значно перевершує цю цифру. У нас набагато більше краєзнавців, дослідників, шанувальників історії цього краю. Але перший довідник неможливо наповнити інформацією про всіх. Тому це лише перша спроба. Ми тільки розпочали роботу над матеріалом, ми зробили перший крок до створення довідника. Полтавщини. Звісно, я думаю, що ми повинні рухатися в напрямку охоплення всіх видатних постатей краєзнавства Полтавщини. А ми робимо лише першу спробу об'єднати спільноту людей, які зробили величезний внесок у повернення, відродження та дослідження історії нашого краю, нашої духовної спадщини і, безумовно, нашого сучасника. Вважаємося тим, що до цього довідника увійшли 394 імені, з них 74 — мешканці Кременчука або люди, які пов'язали своє життя з Кременчуцьким краєм» , – розповіла Ірина Петренко.
Під час презентації також говорили про непросту долю краєзнавців у період імперської та радянської влади.
«В історії нашої держави в імперські та радянські часи краєзнавство було небезпечною професією. Свідченням цього стало те, що багато краєзнавців потрапили під репресії.Якщо людину репресують, значить, вона небезпечна, значить, вона досліджує те, чого не можна досліджувати. Очевидно, те, що йде врозріз з офіційними ідеологічними теоріями.Тому у 20–30-х роках величезну кількість наших краєзнавців просто репресували. Це були архітектори, краєзнавці, археологи, літературознавці. А краєзнавча діяльність охоплювала широке коло напрямів» , – нагадала авторка.
Ініціатор видання Микола Пшинка розповів, що ідея створити такий довідник виникла з бажання зібрати інформацію про людей, які присвятили себе дослідженню рідного краю, але самі часто залишаються поза увагою.
«Була в мене колись така ідея: цих людей, які хворіють такою хворобою, як краєзнавство, зібрати за ними матеріали, зберегти для майбутнього покоління. Вони роблять дуже велику справу — відтворюють невідомі сторінки історії рідного краю. А самі залишаються ніби осторонь. У цьому й виникла ідея зібрати про них матеріал, узагальнити та видати таку книгу, яка зберегла б пам'ять про цих людей. Навіть коли ви познайомитеся з книгою, побачите, що до краєзнавства причетні люди найрізноманітніших професій. Тут і вчителі, військові, лікарі, працівники міліції та представники інших спеціальностей» , – розповів Микола Пшинка.
Він також зазначив, що Національна спілка краєзнавців має тривалу історію, а Полтавська обласна організація під керівництвом Володимира Константинова у 2016 році відзначила 50-річчя. Нині до її складу входить близько 100 краєзнавців.
Особливу увагу під час зустрічі приділили й молодому поколінню дослідників. Серед присутніх були юні краєзнавці, які вже роблять власні відкриття та поповнюють музейні фонди.
Зокрема, Захар Зіненко, попри молодий вік, увійшов до четвірки краєзнавців із Козельщинської громади, згаданих у книзі. Він також презентував нові експонати для музейних фондів. Про них розповімо в окремому матеріалі.
Ще один молодий дослідник, Арсеній Стеценко, обрав для себе напрямок краєзнавства через філателію.
Під час презентації примірники довідника передали до бібліотеки.
Також Ірина Петренко подарувала книгу Кривушанській школі, де навчалася відома краєзнавиця Кременчуцького краю Віра Жук.
Цей довідник — не просто зібрання біографій. Це можливість зберегти імена тих, хто роками повертав із забуття сторінки історії Полтавщини, досліджував минуле міст і сіл та передавав свої знання іншим. Адже історію творять не лише події, а й люди, які не дозволяють їй зникнути. І тепер їхні імена матимуть своє місце в історичній пам’яті краю.
Олена Ліпошко
Фото авторки, відео Максима Полтавця
Джерело: kg.ua
Новини рубріки
Дружини нардепа Шаповалова обрала сорочку, брендовий оригінал якої коштує понад 14 тисяч
17 листопада 2026 р. 13:30
Наслідки ворожої атаки: підприємство «Королівський смак» знищене внаслідок пожежі
17 листопада 2026 р. 13:30