Кременчук 60 років тому: нові тролейбусні маршрути, загублені брати та вечори з гармонню

17 листопада 2026 р. 11:26

17 листопада 2026 р. 11:26


Історична ретроспектива за матеріалами газети «Кременчуцька зоря» від 17 листопада 1966 року.

З висоти 2026 року минулі десятиліття часто здаються нам монохромними й статичними. Ми звикли сприймати історію крізь сухі довідки, забуваючи, що за ними ховалося живе й строкате життя. Щоб відчути пульс міста шістдесят років тому, зазирнімо в один осінній день — четвер, 17 листопада 1966 року.

Провідником у минуле стане газета «Кременчуцька зоря». Її сторінки зберегли тогочасні репортажі з підприємств, розповіді про освіту, комунальні проблеми та навіть історії про боротьбу з «дармоїдами». Кременчук жив роботою, виробничими планами й повсякденними турботами, які подекуди напрочуд нагадують сучасні.

Депо — під контроль

Кременчук 60 років тому: нові тролейбусні маршрути, загублені брати та вечори з гармонню

На першій сторінці газети опубліковано матеріал про запуск чергового тролейбусного маршруту, який мав з'єднати річковий порт з автозаводом.

Спочатку журналісти повідомляли, що на тролейбусній лінії завершили всі роботи, а сам об'єкт прийняла державна комісія. Водночас на розподільчий щит підстанції вже подали напругу 10 тисяч вольтів.

«Наступного дня (5 листопада, ред.) о 22 годині 15 хвилин одержав напругу перший випрямляючий агрегат, який дав постійну напругу в 600 вольт у контактну мережу», — йдеться у публікації.

Однак для запуску другого маршруту потрібно було збудувати ще й тролейбусне депо. Із цим будівельники не поспішали. Тож журналісти обіцяли розпочати справжню війну з тяганиною та зволіканням у спорудженні передбачених об'єктів.

Як один маляр допоміг відкрити технікуми

В іншій статті розповідається про Степана Ремезова. У 1920-х роках він був безпартійним, однак, як зазначає автор публікації, «трудящі постійно виявляли йому велике довір’я, обираючи депутатом у міськради».

І, схоже, небезпідставно.

Кременчук 60 років тому: нові тролейбусні маршрути, загублені брати та вечори з гармонню

У 1929 році в Кременчуці проходив окружний з'їзд Рад. На той час С. Ремезов працював маляром на Крюківських вагонних майстернях і став делегатом зібрання. Саме там він познайомився з тодішнім всеукраїнським старостою Григорієм Петровським.

«У Кременчуці тоді не було технікумів, де б молодь після закінчення школи набувала ґрунтовних знань. Ремезов сказав про це Петровському, і через деякий час у Кременчуці були відкриті будівельний, бібліотечний та інші технікуми», — пишуть у матеріалі.

Згодом, працюючи на заводі шляхових машин, С. Ремезов отримав відрядження до Москви. Його завданням було дістати будівельні матеріали для житлового фонду підприємства.

«В ті роки одержати ці матеріали було справою не з легких», — зазначає автор.

Проте представник заводу не розгубився: перебуваючи у столиці, він зустрівся з наркомом важкої промисловості Григорієм Орджонікідзе. Після цієї розмови повернувся до Кременчука з документами на отримання необхідних будматеріалів.

У 1966 році Степану Ремезову виповнилося 89 років. На той час він уже перебував на заслуженому відпочинку.

Брат не знайшов брата

Через плутанину в документах кременчуківцю довелося пройти чималий шлях, аби знайти рідного брата. Про цю історію розповідає ще одна газетна публікація.

З далекого Красноярська до Кременчука приїхав Василь Дяченко. Чоловік хотів зустрітися з рідними братами, яких не бачив понад 20 років.

Увечері він вийшов із потяга та збирався взяти таксі. Однак неправильно назвав адресу, тож водії не змогли відвезти його на вулицю Вітчизняну. За їхніми словами, такої вулиці в місті не було. Тому першу ніч гість провів у готелі.

Наступного ранку ситуація не прояснилася. В адресному бюро йому повідомили, що брат Володимир ще 12 березня 1966 року виїхав до міста Південно-Сахалінська.

Кременчук 60 років тому: нові тролейбусні маршрути, загублені брати та вечори з гармонню

Попри це, міліціонери допомогли чоловікові знайти іншого брата, який мешкав на вулиці Вітчизняній. Той і привів Василя до Володимира, який насправді жив у будинку №9 у Сумському провулку та працював на кондитерській фабриці.

Після перевірки з'ясувалася причина плутанини. Під час звірки будинкових книг у домоуправлінні №1 виявилося, що в документах Володимира Дяченка була справжня плутанина з датами виїзду та повернення.

«Їм сказали, що 9 років тому він виїхав. І паспортистка виписала його з міста. Та не тоді, коли він виїжджав, а через шість років, коли він уже повернувся», — йдеться у матеріалі.

Волейбол, гармонь і танці до вечора

Не обходилося на сторінках газети й без новин про спорт та дозвілля.

Журналісти повідомляли, що нещодавно у Лубнах відбулася першість області з волейболу серед школярів. Перше місце посіла команда дівчат із Кременчука.

Кременчук 60 років тому: нові тролейбусні маршрути, загублені брати та вечори з гармонню

А тим часом у школі №14 було не менш жваво. В актовій залі грала гармонь, а зі сцени лунали пісні.

«З піснями одна за одною виступали завзяті співачки Нателла Лобовська, Людмила Білаш, Людмила Александровська», — йдеться у замітці.

Після них виступали оповідачі та декламатори. А завершився вечір запальними танцями.

Що дивилися кременчуківці

Був у газеті й традиційний кіноанонс. У ті листопадові дні містяни могли обирати фільми на різний смак.

Кременчук 60 років тому: нові тролейбусні маршрути, загублені брати та вечори з гармонню

У кінотеатрі «Більшовик» показували стрічки «Скільки літ, скільки зим», «Дівиця Роз-Марі» та «Кам'яна квітка».

У кінотеатрі «Дніпро» демонстрували фільм «Підкорювач прерій», а в кінотеатрі імені Кропивницького, що у Великій Кохнівці, — «Кольори боротьби».

Ось таким було газетне життя Кременчука у листопаді 1966 року: будівництво тролейбусного депо, історії людей, чиновницька плутанина, шкільні концерти та вечірні кіносеанси.

Нагадаємо, вечори без світла, відкриття полювання на хутрових та нову квартиру замість занедбаної: про що писала газета Кременчука у 1966 році .

Про що писала газета Кременчука 60 років тому: від виховання дітей до замовлень на свята .

Кременчук 60 років тому: як ганяли за довідками та сварили молодь, яка сиділа на шиї у батьків .

Олена Синтюрина

Кременчук 60 років тому: нові тролейбусні маршрути, загублені брати та вечори з гармонню

Кременчук 60 років тому: нові тролейбусні маршрути, загублені брати та вечори з гармонню

Джерело: kg.ua

Завантажуєм курси валют від minfin.com.ua