Міг бути на пенсії, але житель Володимиреччини вже три роки на війні

29 грудня 2024 р. 02:50

29 грудня 2024 р. 02:50

Скромний і стриманий, старший солдат Станіслав уникає розповідей про себе. Але його вчинки на фронті говорять самі за себе. Він – один із тих, хто щодня боронить Україну, виконуючи важливі бойові завдання на передовій. Історію військовослужбовця з Володимиреччини розповіли у пресслужбі 23 інженерно-позиційного полку.

Станіславу Олексійовичу 55 років. Він народився у Володимирецькому районі (нині – Вараський район) на Рівненщині, де й минуло його дитинство. Там же він створив сім’ю і виховав трьох дітей. Його старший син також служить у лавах ЗСУ.

"По-різному бувало у житті. В 90-х роках було дуже важко. У ті часи усі "крутились" як могли. Чимало доводилось працювати. Здавалось, що лиш починаємо нормально жити, то російська федерація напала на Україну. Маємо війну, яка триває довгих 10 років. Лютий 2022 року шокував світ, а нас, українців, ще більше мобілізував. Люди масово йшли і їхали у військкомати. І не важливо було чи є військовий досвід, чи немає. Важливим лише було те, що ми хотіли і за різних обставин були готові боронити рідний край та Україну. Я теж пішов по свою повістку. Бо по-іншому б не зміг. Совість би не дозволила сидіти вдома", – розповідає Станіслав, водій-електрик радіостанції взводу зв’язку 23 інженерно-позиційного полку.

Майже три роки служби принесли багато випробувань. За цей час він встиг відчути втому, підриви здоров’я, але ні на мить не засумнівався у своєму обов’язку.

"Звичайно, що як і всі, я б хотів би бути разом зі сім'єю. Та одночасно розумію, що маю бути тут, в армії, щоб війна не прийшла на наші терени, у наші міста і села й у наш дім. Хоч за весь час здоров’я стало підводити та сили вже не ті. На фронті практично не залишається часу на відпочинок. Ми постійно усі в русі. Є безліч поставлених завдань, які потрібно якісно і вчасно виконувати. Бо ворог не зупиняється, намагаючись увесь час атакувати", – каже військовослужбовець.

Станіслав разом із побратимами будують оборонні споруди, копають траншеї та виконують інші важливі завдання, які рятують життя і наближають перемогу.

"Вірю, що війна не вічна. Рано чи пізно вона закінчиться. Ці роки закарбуються на все життя. В пам’яті будуть позиції, виконання бойових завдань і час, коли ми з побратимами мали змогу відпочивати, говорити про все на світі та мріяти. А мрія в нас одна на всіх – Перемога! Буде перемога, то буде у нас все", – впевнений Станіслав.

За свою відданість та професіоналізм старший солдат Станіслав отримав президентську відзнаку «За оборону України» та нагороду від свого полку – «Надійний захист у бою».

Ця історія – лише одна з багатьох, що свідчать про неймовірну стійкість та мужність українських воїнів. Їхня мрія про перемогу вже стає реальністю завдяки їхній невтомній праці й незламному духу.

За інформацією пресслужби 23 інженерно-позиційного полку.

Де знайти інформацію Володимирець.City:

• На сайті: https://volodymyrets.city/
• В Facebook: https://www.facebook.com/volodymyrets.city
• В Instagram: https://www.instagram.com/volodymyrets.city/
• На YouTube: https://www.youtube.com/@city8473
• В Telegram: https://t.me/visnyk_city
• В Twitter: https://twitter.com/VolodVisnykCity

Рівненські