У музиканта два місяці земля горіла під ногами, а він каже: «Якщо людина впала духом, то з неї бійця не буде»

02 січня 2025 р. 21:30

02 січня 2025 р. 21:30


Дмитру, якого побратими кличуть Дім Дімич або просто “Дєд”, трохи за 50 років. Все своє життя він працював різноробом, займаючись важкою фізичною працею, яка вимагала терпіння та сили. Коли ж розпочалося широкомасштабне вторгнення, не зміг залишатися осторонь. Розуміючи, що потрібен на фронті, без вагань приєднався до 61 батальйону 104 бригади.

Дмитро згадує, як його підрозділ виконував завдання в різних гарячих точках: "Наша рота була в Макарові, що на Київщині, ще у 2022 році. Потім нас перекинули на схід, у Бахмут. Побували та на Запоріжжі, і на Куп’янському напрямку. Ми були кругом. Завжди знали, що там, де ми є, ми потрібні. Це давало сили рухатися вперед".

Та найскладнішим випробуванням для захисника став Оріхівський напрямок. Там йому довелося тримати позицію впродовж 58 діб. Через щільні обстріли було складно провести ротацію.

- Це було справжнє пекло. Як тільки світає, о четвертій ранку починалися обстріли. І тривали вони аж до обіду. Земля буквально горіла під ногами. Я пережив таке, чого нікому не бажаю. Хочу, щоб ніхто цього ніколи такого не відчув,  – пригадує “Дєд”.

Саме через таку інтенсивність ворожої артилерії та безпілотників виникали й інші труднощі: "Їжу було доставити неможливо. Уявіть: одна галета на день. Тоді найбільшою мрією було просто випити чаю з печивом. Ця думка тримала мене. Бувало й таке, що подумки вже попрощався з життям. Але розумів: мушу стояти, бо за мною – побратими. Їх потрібно було прикривати".

Аби хоч якось доставляти припаси до позиції “Дєда”, доводилося вигадувати різні хитрощі: "Заморожували пляшки з водою, і дронами скидали їх нам. Бо ж від удару пляшка тріскала, а лід не розтікався. Це була найсмачніша вода у моєму житті”.

Попри всі труднощі через які довелося пройти, Дмитро не втрачає почуття гумору і про складні моменти розповідає піджартовуючи: "Не раз мене контузило, але я й далі нормально працював, бо ж я музикант і звиклий до гучних звуків. Вибухи для нас музикантів – як гучний концерт".

Каже, що на позиціях дуже важливо триматися, бо якщо людина впала духом, то з неї бійця не буде.

Відділення комунікацій штабу 104 окремої бригади ТрО Сил ЗСУ

У музиканта два місяці земля горіла під ногами, а він каже: «Якщо людина впала духом, то з неї бійця не буде»

Джерело: rivnepost.rv.ua

Завантажуєм курси валют від minfin.com.ua