Рідний з Рівненщини загинув на війні, а за мільйони та справедливість ще треба посудитися

16 березня 2025 р. 21:21

16 березня 2025 р. 21:21

Родичі військовослужбовців, які знаходяться у полоні, зникли безвісти або загинули на війні, часто звертаються до юристів. Журналіст РВ зустрівся з адвокатом Юлією Авраменко, щоб з’ясувати, з якими проблемами стикаються рідні загиблих та чому вони змушені судитися з державою.

— Через що людям доводиться судитися?

— Найпоширеніші випадки звернення до суду — це встановлення смерті військовослужбовця або оголошення його померлим. Адже це дозволяє отримати суму в 15 мільйонів гривень. Бувають випадки й навпаки: військова частина оголошує особу померлою, а рідні з цим не погоджуються, бо відчувають, що солдат живий.

Ще один дуже найпоширеніший випадок звернень до суду — це встановлення факту родинних звʼязків. Адже в країні склалася проблема з неправильним перекладом прізвища, імені та по батькові людини. Наприклад, через такий казус матері потрібно підтверджувати свої родинні стосунки із сином. Бо дуже часто в документах бувають різні закінчення прізвищ, а саме: «е», «и» та «і». Я маю справу, де в прізвищі, імені та по батькові матері було аж п’ять різних змін через постійні переклади документів з української на російську мову. Через це жінка не могла отримати виплати за загибель сина, бо дані не сходилися. Я також стикалася з випадком, що військовослужбовець вважається зниклим безвісті. Однак люди не можуть подати заяву від імені дитини та отримати витяг з реєстру зниклих безвісти, бо в акті цивільного стану про народження дитини прізвище матері записано не так, як у неї у паспорті. Коли жінка отримувала паспорт, то державний чиновник переклав букви у прізвище «є» на «е», «и» на «і». Ніби це така формальність, проте через неї потрібно звертатися до суду.

Окрім цього, є випадки, які стосуються дітей. Скажімо, солдат потрапив у полон, а його дитина народилася уже після цього. Знаю випадок, коли жінка та чоловік були не у шлюбі. Військовослужбовець мав повернутися з фронту для укладення шлюбу. Солдат уже погодив з командиром відпустку, проте саме перед нею зник безвісти. Дитині уже було два роки, і через суд довелося встановлювати батьківство, щоб дитина мала право на фінансові виплати.

— Чи бувають випадки, коли рідних військових намагаються обманути, щоб не платити кошти?

— Буває різне. Я знаю випадки, коли військова частина не доплачувала кошти рідним військовослужбовців або взагалі відмовлялася платити родичам зниклих безвісти. Якщо солдат зник на фронті, то його рідним виплачується посадовий оклад (це понад 20 тисяч) та 100 тисяч гривень у місяць. Щоправда, з лютого відбулися зміни. Тепер ця сума в 120 тисяч розбивається на дві частини: 50% коштів резервується на віртуальному рахунку солдата, а ще 50% — розбивається в рівних частках між дружиною, дітьми та батьками військовослужбовця. Якщо солдат повертається з полону, то забирає ці кошти. Якщо ж його визнають загиблим, то ці гроші з віртуального рахунку теж розподіляються між спадкоємцями. Також я стикалася з випадками, коли держава виплачувала кошти не тим родичам. Адже першочергово кошти має право отримати дружина, потім неповнолітні діти, а у разі їхньої відсутності — уже батьки. Однак у нас бувають випадки, коли виплати здійснюються батькам в обхід дружини або дітей.

Якщо військовослужбовець загинув на фронті, то рідним мають виплатити 15 мільйонів гривень. Але у нас з цим теж бувають затримки та різні казуси. По-перше, термін розгляду документів не встановлено чітко. Відбувається затримка через ВЛК, бо саме цей орган готує довідку, чи був загиблий у засобах захисту, чи був тверезий та інші речі. Лише уявіть, загиблого солдата ховають як героя. Після цього рідні подають документи на отримання грошових виплат, а через пів року від ВЛК приходить довідка, що у крові загиблого виявлено алкоголь. Тому ніяких виплат не буде. І таке буває часто. Люди наймають адвоката й починають добиватися правди. Але як взяти кров на аналіз, якщо людина була похована пів року тому…

— У таких випадках рідним загиблих військовослужбовців вдається добитися правди?

— Оскільки у нас ВЛК через війну дуже навантажені, то висновок про смерть готують довго. Через це перед похованням військовослужбовця є можливість отримати дозвіл слідчого та відібрати зразок крові. Це робиться на всяк випадок, якщо людина про це знає. Звісно, якщо минуло кілька місяців після поховання, то рідні не готові проводити ексгумацію останків. Вони і так перебувають у стресовому стані. Однак я знаю випадки, коли саме в суді вдавалося добитися справедливості. Адже не факт, що людина справді була п’яна перед загибеллю. Як починаєш читати матеріали справи, то з’ясовується, що експерти не дотримали процедури. Наприклад, біологічний матеріал не був належним чином опечатаний.

Скажу по правді, що у таких випадках рідні не думають про виплату 15 мільйонів гривень. Уявіть ситуацію. Людину поховали з усіма почестями, а через деякий час приходить отака довідка. Якщо це сільська рада, то в селі до кінця дня усі люди вже знають про її зміст. Перешіптуються між собою та поглядають скоса на рідних загиблих. Тому, в першу чергу, рідні військовослужбовців ідуть до суду, щоб захистити репутацію своєї сім’ї. Тому йдеться не про грошові виплати, а про відновлення чесного імені.

— Чи буває боротьба між рідними військовослужбовців за гроші?

— Так, у нас це доволі часті випадки. Наприклад, була справа у Рівному, коли бабуся почала оскаржувати, що внук їй не рідний. Військовослужбовець зник безвісти на фронті. Його дружина зобов’язала через суд військову частину виплатити кошти для дитини. Коли бабуся дізналася, що плануються виплати, то почала говорити, що внук їй не рідний. На хвилиночку, внуку вже 10 років. До цього у жінки не виникало ніяких питань до невістки, й вони нормально спілкувалися. Однак в один момент бабуся вирішила оскаржити батьківство її сина. Адже це єдиний шлях, як би вона могла отримати гроші в обхід дитини. Дуже складна була справа, бо мати дитини намагалася не виносити усе це на публіку, а бабуся, навпаки, була готова ходити по всіляких ток-шоу. Тому вона все ж таки пішла до суду, де домоглася проведення ДНК-експертизи дитини, щоб підтвердити, що батьком був її син. Звісно, що після такого усі стосунки в родині було зіпсовано. Скажу, що всі справи такої тематики схожі одна на одну. Гроші стають причиною конфліктних ситуацій.

— Про які ще неординарні справи ви можете розповісти?

— Є ще практика, коли жінки зниклих безвісти військовослужбовців хочуть продовжувати жити, на що мають право. Минуло вже два-три роки з моменту зникнення людини, дружина уже оплакала своє горе й хоче продовжити жити далі. Часто існують ситуації, коли уже точно відомо, що чоловік загинув. Однак його тіло з якихось причин є недоступним. Наприклад, знаходиться на тимчасово окупованій території. В акті розслідування вказано, що особа загинула, проте немає тіла, тому вона вважається зниклою безвісти. Жінка розуміє, що час йде і потрібно жити далі. Раніше були проблеми із законом, бо зниклого безвісти дозволялося визнавати померлим через певний проміжок часу після завершення війни. Але зараз цю процедуру спростили.

Часто жінки хочуть для себе поставити крапку в цій історії. Адже з полону людина повернеться, а у більшості випадків зниклий безвісти з війни уже не повернеться. Особливо, коли в документах вказано, що людина вважається зниклою безвісти, бо просто побратимам не вдалося забрати її тіло. Після визнання особи померлим дружина отримує право на виплати, а ще вона вільна укладати новий шлюб, якщо захоче.

Також не забувайте, що родини військовослужбовців мають право на різні пільги. В тому числі, й пільги на комунальні послуги. Але виникає ситуація, що рідні зниклого безвісти подають документи, а їм говорять, що ніяких пільг ви не отримаєте, поки у вас не буде довідки. А там, де видають довідки, відповідають, що немає тіла, то й не дамо документів. Оскільки це несправедливо, то люди наймають юристів і йдуть до суду.

— Чому рідні військовослужбовців часто наймають приватних юристів?

— Державні органи мають дуже велику вагу в нарахуванні коштів або видачі певних документів для сімей військовослужбовців. Зрозуміло, що лише державні органи працюють з реєстрами, куди вносять заяви або звідки отримують витяги. Однак нагадаю, що є багато нюансів, які державний юридичний консультант не може забезпечити. Наприклад, супроводжувати справу в суді. Тут потрібна допомога приватного адвоката. У мене є справи, якими я безкоштовно займаюся з власної ініціативи. Людина якщо і сплачує, то йдеться про якісь судові збори. Також зі свого практичного досвіду знаю, якщо людині надається послуга безкоштовно, то вона все одно йде до платного юриста. У нас чомусь так прийнято вважати, що безкоштовна послуга — це погана послуга, а якщо адвокат достатньо дорого обійшовся, то його послуга є якісною. Хоч це так не працює. У нас широкий ринок адвокатських послуг, і я знаю багатьох юристів, які безкоштовно консультують та надають послуги для рідних військовослужбовців.

Записав Богдан СЛОНЕЦЬ.

Рівненські