Красносільський ліцей: зустріч з журналісткою та волонтеркою і фронтове вітання з Курщини

17 березня 2025 р. 02:30

17 березня 2025 р. 02:30

Опублікована на ресурсах ТОВ "Володимирецький вісник" стаття про дітей-волонтерів з Красносільського ліцею отримала продовження - в закладі відбулась зустріч з журналісткою та волонтеркою. Авторський проєкт "Малі історії великої біди". Історія 41: привіти з бойової української Курщини.

У вівторок, 11 березня, до Красносільського ліцею ми завітали як гості: Ірина Товт, волонтерка, швея з Володимирця, яка разом з Наталією Мазур та командою однодумиць-помічниць розробили і шиють унікальні антитепловізорні плащі та я, як журналістка ТОВ "Володимирецький вісник", членкиня Національної спілки журналістів України, просвітянка, прес-секретарка Володимирецького ВП ГО "Ветеранська спілка учасників АТО та захисників Вітчизни".

Ми привезли колективу особливе вітання, подарунок та подяку від земляків - воїнів ЗСУ, які тримають кордон на Курщині.

Допис, поширений Вісник ПОЛІССЯ (@volodymyrets.city)

Зустріч стала продовженням історії про Красносільських ліцеїстів-волонтерів. Наталія Мельник, заступниця директора з виховної роботи закладу нещодавно надіслала до редакції статтю про діяльність ліцеїстів на підтримку ЗСУ: чому волонтерять і чим мотивуються. "Маленьких волонтерських справ не буває – знають у Красносіллі" - мала назву стаття, опублікована в газеті "Вісник Полісся" та на сайті Володимирець.City

Статтю на сайті та у соцмережах редакції прочитали наші земляки-захисники, зокрема Віктор Чугай з Володимирця, який з побратимами нині на пекельних позиціях Курщини. Віктор на псевдо "Берія" колись працював землевпорядником у Красносіллі, тому, за його словами, знає багатьох людей і вражений силою духу дітей і дорослих у Красносіллі.

З власної ініціативи, надихнувшись дитячою вірою в перемогу ЗСУ, Віктор з побратимами підписали для ліцеїстів-волонтерів прапор підрозділу та зняли відео з іменним "подарунком" ворогам-росіянам від імені дітей, чиї рідні в ЗСУ - на війні, загинули чи безвісти зниклі. Відео продемонстрували всім у залі, а прапор вручили директору Красносільського ліцею.

В просторому, але того дня тісному залі ліцею, зібрались всі класи, починаючи з п'ятого та колектив вчителів.

Директор Валерій Дуляницький коротко розказав про дяльність закладу, а його розповідь грунтовно продовжила Наталія Мельник - про об'єми зібраної грошової та продуктової допомоги для земляків у ЗСУ, про тісну і довготривалу співпрацю з волонтерським центром ветеранської спілки Володимирця, про мотивацію і віру в перемогу України у цій жахливій війні за незалежність.

Безпосередніми у своїй щирості і емоціях буди діти - юні волонтери розказали про власні мотивації до підтримки ЗСУ, до волонтерства. Але здебільшого їх розповіді збивали сльози - у багатьох родини мають втрати.

Ліцей отримав іменний прапор від "Десятки" - прикордонників-земляків "Сталевого кордону" та унікальні відеоприсвяти юним волонтерам. Бійці у відео подякували дітям за віру в перемогу.

Подарунок красносільцям від "Десятки" зі "Сталевого кордону" Автор: Наталія Мельник

Гостею була і мама загиблого героя Сергія Гаврилюка з Красносілля - Оксана Гаврилюк.

Оксана Гаврилюк та Ірина Товт Автор: Людмила Босик

Жінка мужньо витримує втрату і всіма силами та великими донатами досі підтримує підрозділ сина та волонтерів. Дивлячись відео та слухаючи учнів, мама Героя майже постійно плакала.

Ірина Товт продемонструвала розробку - антитепловізорні плащі. Вона запросила для демонстрації учня - плащ складається з двох видів тканини і його пошиття вимагає неабиякої вправності та уміння.

- Нам щодня телефонують з фронту: "а можна ваших плащів купити", "а чи можна на підрозділ пару штук?". Та ми ж їх шиємо і відправляємо, буває, по шість-десять хлопцям на передову безкоштовно. А ще до них ми придумали самі такі ж гетри - їх надягають на відкриті частини ніг і тоді солдат стає повністю невидимим. Але на тканину треба кошти - на рулон антиблікового пікселю і на підбивку та кнопки, нитки треба більше 15 тисяч гривень. Отут і розраховуємо на донати небайдужих. Ми дякуємо всім дітям і вчителям за допомогу, - зазначила Ірина Товт.

Тема зустрічі була чутлива - діти, родичі яких у #ЗСУ , безвісти зниклі чи загиблі, зі сльозами розказували, що їх мотивує волонтерити. От у хлопчика Богдана з п'ятого класу вже пів року тато безвісти зниклий саме на Курщині. Тож дитина у стресі і він вірить, що тато у полоні - його мусять повернути живим:

- Мені подобається робити окопні свічки під керівництвом вчителя трудового навчання Ігоря Михайловича Оксенюка, волонтера. Я думаю тоді про те, що вона зігріє чийогось татуся або мого, татуся Василя. Він теж на війні. На жаль, зник безвісти. Мені його дуже не вистачає, але я вірю, що все буде гаразд, що повернеться татусь додому, – сказав на зустрічі Богдан КОВЛЕВ, учень 5-го класу.

У холі ліцею є експозиція фото та прапорів, присвячена Героям-землякам. Тут щодня зупиняються діти та дорослі - глянути та подумки подякувати за подвиг кожному односельчанину.

Експозиція Красносільського ліцею, присвячена землякам-Героям Автор: Людмила Босик

Розходились через годину з залу неохоче - від дітей ще купа питань до нас обох, бо вони ж ще ті "чомучки". Хтось ще фотографувався біля нового прапора з території війни, хтось з цікавістю розглядав антитепловізорний плащ майстринь.

Але ця зустріч вкотре продемонструвала необхідність бути обʼєднаними і робити все можливе для української перемоги і взаємопідтримки в часи лихоліття.

- Радий, що зміг зробити маленький внесок для підтримку дітей. Хочеться, щоб наші діти і внуки не бачили і не знали війни. Але, щоб ніколи п.....м вони після нас не пробачили сльози батьків, дітей, дружин.., - написав увечері того дня Віктор Чугай.

Рівненські