Микола Несенюк: Ділянки для АТО

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Микола Несенюк: Ділянки для АТО

17 березня 2025 р. 09:58

17 березня 2025 р. 09:58

Хтось розумний сказав кілька тисяч років тому що той, хто не знає свого минулого, не має майбутнього. У мудрості цих слів доводилось переконуватись вже не одного разу. Але є приклади, які згадувати якось не зовсім зручно. Хоча, чому ні? Ви ж не забули як десять років тому місцеві органи влади атакували протестувальники з вимогою виділити «учасникам АТО» безплатні земельні ділянки під забудову. Скандали на цю тему вже забулися, як забулася доля тих самих ділянок. Важливим би мало бути інше – коли на порозі лютий ворог, не час ділити спільне як своє, користуючись слушним моментом.

Той, хто звинуватить мене за написане вище у блюзнірстві та неповазі до героїв, нехай сходить у вільний час до виконкому і запитає, як там нині із тими земельними ділянками. Гадаю, що ніхто до виконкому не піде, бо єдині земельні ділянки для героїв справно виділяють самі знаєте де і невідомо ще скільки тих страшних ділянок знадобиться в майбутньому. Але я згадав про це не для того, а з іншої причини – навколо міста і в самому місті, як і раніше, точиться де тиха, а де публічна боротьба забудовників за ділянки землі. Бо отримувати їх законно і без жодних порушень у нас, по-перше, якось досі не навчились, по-друге, це практично неможливо. Як і завжди на заваді стоять люди, яких не обійти і яких можна або вмовити або підкупити або залякати або вбити (таке в нашій сучасній історії теж траплялося). І нехай би собі чубились, нехай би давали чи не давали хабарі, підкуповували чи не підкуповували суддів та прокурорів і таке інше, якби не війна, яка триває щодня, забираючи нові і нові безвинні життя. Невже на задумуються «борці за землю» над тим, що вся їхня метушня може виявитися марною якщо сюди прийде ворог? Невже не здогадуються, що воювати за землю слід не у кабінетах місцевих чиновників, а на фронті, виганяючи ворога з України? Думаю, що здогадуються. І ми про них ще дізнаємося після війни, чим би вона не закінчилася. Бо завжди знайдуться «герої», які першими встигнуть до виконкомів. Чи то наших чи то ворожих. Їм, як мені здається, все одно!