«Війна — найгірше, що може бути з людиною»: історія бійця із Сарненщини з позивним «Орбіт» - Рівненські

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

«Війна — найгірше, що може бути з людиною»: історія бійця із Сарненщини з позивним «Орбіт»

17 березня 2025 р. 15:31

17 березня 2025 р. 15:31

Тарас Лігун із позивним «Орбіт» став на захист країни у перший день повномасштабної війни з росією. Про ставлення до війни і службу воїн «Поліських вовків» розповів у бригадній рубриці «Обличчя перемоги».

Хто повідомляє: 60-й окремий батальйон сил ТрО «Поліські вовки» .

«Командир роти відразу схвалив мій позивний»

Тарас Лігун родом із села Зносичі, що на Сарненщині. Чоловік долучився до війська в перший день повномасштабної війни з росією. Ділиться, що про вторгнення зранку розповів брат. І хоча сподівався, що це сон, усвідомив, що це реальність, поспіхом зібрався і приєднався до «Поліських вовків».

— Мій позивний «Орбіт», хоча частіше мене називали просто на ім'я. Поставили завдання максимально швидко придумати собі позивний і я нічого не зміг придумати, крім того, щоб дістати пачку жувальної гумки та прочитати назву «Орбіт». Командир роти відразу схвалив мій позивний, — ділиться військовий.

Захисник Тарас Лігун із позивним «Орбіт». Фото: 60-й окремий батальйон сил ТрО «Поліські вовки» | Facebook тарас лігун орбіт зносичі поліські вовки

«Дико спостерігати, коли знищуються цілі міста»

Тарас ділиться, що на службі неможливо нічого точно спрогнозувати або запланувати, тож потрібно бути готовим до всього, оскільки ситуація може змінитися кардинально.

— Я вважаю, що війна — це найгірше, що може бути з людиною, тим більше цілим поколінням людей. Особливо дико спостерігати, коли знищуються цілі міста, які були побудовані тяжкою працею багатьох попередніх поколінь, — ділиться захисник. — Ворог хоче нашого фізичного знищення або використовувати нас у подальших війнах проти інших країн.

«Війна робить людину апатичною»

Боєць «Поліських вовків» розповідає, що після створення Сил безпілотних систем у Збройних силах України ситуація покращилася. Але війна змінює не лише Сили оборони загалом, а й людей окремо:

— На мою думку, війна робить людину апатичною, втомленою і більш знервованою. На четвертому році виконання військового обов’язку починаєш задавати собі питання, які раніше здавалися нездоровими, а також змінюється ставлення до багатьох речей, — зазначає Тарас Лігун. — Щодо суспільства — не знаю що там відбувається. Відпустки я намагався проводити лише серед близьких людей.

Отримати консультацію або підібрати посаду за навичками в підрозділі Тараса Лігуна можна з рекрутером батальйону за номерами: +38 (098) 104-70-72 та +38 (068) 104-70-72 .

Що було раніше

Анатолій Круглик пішов на фронт у перший день повномасштабної війни. Сьогодні йому 54, і він воює пліч-о-пліч із двома синами у складі 60-го окремого батальйону «Поліські вовки» 104-ї бригади ТрО.