Пілот дронів "Квест": історія військовослужбовця з Вараша

30 березня 2025 р. 04:47

30 березня 2025 р. 04:47

Війна стала для нього не лише випробуванням, а й справжнім шляхом. Андрій, з позивним "Квест", вже два роки боронить Україну у лавах 104-ї окремої бригади. Він був піхотинцем, але згодом опанував управління FPV-дронами та знищує ворога з неба. Історію бійця розповіли в пресслужбі 104 бригади ТрО в рубриці "Обличчя перемоги".

До війни "Квест" жив у місті Вараш, працював старшим майстром лісу. Але потім війна змінила все. Після розлучення він почав шукати сенс у чомусь справжньому. Так вирішив повністю присвятити себе боротьбі. Андрій – доброволець. "Війну обрав замість мирного життя. Пішов після розлучення – щоб дурниці не лізли в голову, щоб зайняти себе чимось справжнім", – зазначив хлопець.

Позивний він отримав від свого побратима: "Позивний мені дав побратим, якого вже немає з нами... Тоді звучала пісня "Quest Pistols", і він просто сказав: "Ти будеш Квестом". І так воно залишилось – разом із памʼяттю про нього", – розповів Андрій пресслужбі 104 бригади ТрО.

Андрій розповів, що йому нормально у війську, але найважче для нього – це відчуття, коли хочеться додому. "Втомився. Не фізично – морально. Бо немає тут нічого простого. Війна не дає нічого дарма", – зазначив військовий.

Військовослужбовець за два роки служби встиг побувати у Купʼянську, а також на Харківському та Запорізькому напрямку.

"Найбільший виклик був у Куп’янську. Там, де здавалося, буде легше, – натомість зустріли шалений спротив. Постійні обстріли, гул неба, важка техніка. Нас було лише кілька. По рації: "До вас заходять". А ми стоїмо. І тримаємо. Без паніки, без хаосу. Просто – працюємо. Робимо те, що вміємо найкраще. Там ми зрозуміли: не кількість вирішує, а рішучість. І бажання стояти до кінця", – згадує хлопець.

Вдома на хлопця чекає мама: "Чекає тільки мама. Вона – моя тиша. Єдина, хто щиро переживає, не випускає з серця. Каже: "Головне – живий і здоровий", – розповів "Квест".

Також у "Квеста" є брат, якому він передав свою роботу, він займається будівництвом. "Хотів і він у військо – не взяли, бо був замалий. Зараз я йому кажу: "Давай, поміняймось!" – а він: "Не хочу", – каже Андрій.

У вільний час "Квест" хоче лише відпочити. Але інколи, коли випадає така нагода, дивиться серіали. "Ніколи б не подумав, але зараз дивлюсь турецький серіал – "Постукай у мої двері". Уже серія 60-та… Вони там то сходяться, то розходяться. Життя, одним словом. Можливо, шукаю емоцій, яких бракує в реальності", – ділиться хлопець.

Андрію – 26. Війна поставила життя поза нею на паузу: "Мені 26. І чесно – я не знаю, що буде після війни. Що робити, ким бути – без поняття. Не бачу себе. Страшно думати про це. Бо всі ці роки, які мали б бути про мрії, плани й кар’єру – я витратив на війну. Цей досвід треба буде нести далі. Прийняти. Пережити".

"Квест" хоче перемоги та миру, а також посадити свої бурячки: "Перемога – це повернення України до кордонів 1991 року. А далі – відновимось, підемо визволяти Курськ і Бєлгород (жартома, але з серйозною інтонацією). Хочеться просто миру, простих речей. Свої бурячки посадити".

Військовослужбовець не засуджує тих, хто не пішов служити: "Я не засуджую. Це їхній вибір. Я сам пішов. Але повторив би це ще раз. Без вагань".

"Якщо вже доведеться йти, ми всьому навчимо. Нам потрібні молоді пілоти, 18–25 років. Заряджені, з бажанням, бо це місце – для боротьби", – звернувся "Квест" до молоді.

Війна триває, але військові тримаються та вірять у краще: "Ми тримаємось. Ми навчаємо, ми прикриваємо, ми боремось. І віримо – все буде Україна".

За інформацією пресслужби 104 бригади ТрО.

Де знайти інформацію Володимирець.City: на сайті , в Facebook , в Instagram , на YouTube , в Telegram , в Twitter .

Рівненські