Микола Несенюк: Циганські цукерки

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Микола Несенюк: Циганські цукерки

01 травня 2025 р. 13:06

01 травня 2025 р. 13:06

Напередодні поминальних днів у центрі міста з’явились групи циган. Не «ромів», як пропонують їх називати особливо політкоректні українці, а саме циган. Тих самих, про яких так яскраво писали класики української літератури минулого і позаминулого століть і які з тих часів зовсім не змінилися і змінюватись не збираються.

У відповідь на появу «гостей» базарні торговці та найбільш досвідчені перехожі стали більш уважно пильнувати свій товар і кишені. Але для циган то була лише «розминка» — чому не «підзаробити» трохи, прибувши на нове місце? Головна «робота» почалася для них у неділю, коли майже чверть мільйона рівнян понесли на міські цвинтарі посвячені на Великдень паски, яйця, цукерки та інше. Так вже склалося — практично у кожного у місті хтось похований на місцевому цвинтарі, тому пом’янути їх у відповідний день справа свята. Враховуючи масштаб події, яка, якщо підрахувати, є найбільш масовою за увесь рік, влада як могла намагалася впорядкувати людське море у місцях спочинку померлих. Працював транспорт, на постах була поліція. Православні священники молилися з раннього ранку до пізнього вечора за упокій душі тих, хто назавжди нас покинув. А потім настав час циган, які організовано і оперативно очистили територію цвинтарів від усього, що можна було продати, з’їсти чи ще якось використати. Важко порахувати, скільки тонн лише цукерок було ними швидко зібрано і розсортовано. Зате можна відзначити чітко налагоджену роботу циганських «бригад», де кожен знав, що і де має робити, не заважав іншим та випереджав або відганяв інших охочих прибрати могилки після поминок — таких у нас і без циган вистачає. Тож птахам, які усю неділю кружляли над кладовищем, очікуючи поживи, залишилося не так багато. Задоволеними, як мені здається, залишились і комунальні служби, які завдяки циганській спритності мали відчутно менше роботи у наступні дні. Чергові циганські гастролі підійшли до завершення. Тепер на базарі спокійно. А дехто має нагоду ще раз купити цукерки, придбані перед Великоднем, і когось ними пригостити.