У це майже неможливо повірити, але це факт! Тренерський штаб Віктора Маслова, який створив у шістдесяті роки минулого століття феномен київського «Динамо», складався із трьох людей. Самого Маслова і двох помічників – Михайла Комана і Віктора Терентьєва. Причому один із них був одночасно тренером команди дублерів, а другий «начальником команди». І нічого – якось справлялися…
Тепер не те! У сучасному футболі тренеру допомагає ціла бригада асистентів, яка вже перевищує кількість гравців на футбольному полі. На лаві запасних ми бачимо купу людей, які жваво метушаться і клацають гаджетами, надаючи тренеру оперативну інформацію без якої діла не буде. У сучасній команді є окремі тренери для воротарів, захисників, нападників і т.д. Є тренери-фізіологи, тренери-аналітики, тренери-психологи і ще багато інших кваліфікованих і корисних людей. Але і вони вже не справляються!
Подивіться лише на те, як футболісти святкують забиті м’ячі! Тут вам і стрибки, і падіння, і присідання, і кувіркання, і купа-мала, і танці групові та індивідуальні, і забіги далекі і не дуже… Складається враження, що сучасні футболісти відпрацьовують оті пози і танці більш ретельно аніж власне гру у футбол. Недарма ж «святкування голу» вже офіційно записане у правила футболу ФІФА! І нічого, що у дуже багатьох гравців святкові танці та стрибки часом виходять набагато краще аніж потрапляння по м’ячу. Тому, напевно, і танцюють – коли ще випаде нагода! Думаю, що коли б легендарний Олег Блохін танцював так, як нинішні футболісти, після кожного із чотирьох сотень забитих ним м’ячів, то навряд чи дограв би на найвищому рівні до тридцяти п’яти років – сил би не вистачило!
А коли серйозно, то з цими танцями слід щось робити. Оскільки забороняти такі святкування ніхто не збирається, та воно і не треба, варто поставити цю справу на професійний рівень! Увести до штату команд тренера-хореографа, який би відпрацьовував із гравцями святкування забитого голу на належному рівні аби ці танці були приємними для перегляду і подальшого розміщення у соцмережах. Згодом кожна команда виробила би свій неповторний танець, який би відрізнявся від усіх інших і був би її «візитівкою». Скажете, що відрізнятися команди мають не своїми танцями, а своєю грою? Ну це складніше. Це вам не танці, а футбол, якого стає поступово все менше, а танців навпаки - більше! Тому без хореографів ніяк! За ними майбутнє - ось побачите!
Тепер не те! У сучасному футболі тренеру допомагає ціла бригада асистентів, яка вже перевищує кількість гравців на футбольному полі. На лаві запасних ми бачимо купу людей, які жваво метушаться і клацають гаджетами, надаючи тренеру оперативну інформацію без якої діла не буде. У сучасній команді є окремі тренери для воротарів, захисників, нападників і т.д. Є тренери-фізіологи, тренери-аналітики, тренери-психологи і ще багато інших кваліфікованих і корисних людей. Але і вони вже не справляються!
Подивіться лише на те, як футболісти святкують забиті м’ячі! Тут вам і стрибки, і падіння, і присідання, і кувіркання, і купа-мала, і танці групові та індивідуальні, і забіги далекі і не дуже… Складається враження, що сучасні футболісти відпрацьовують оті пози і танці більш ретельно аніж власне гру у футбол. Недарма ж «святкування голу» вже офіційно записане у правила футболу ФІФА! І нічого, що у дуже багатьох гравців святкові танці та стрибки часом виходять набагато краще аніж потрапляння по м’ячу. Тому, напевно, і танцюють – коли ще випаде нагода! Думаю, що коли б легендарний Олег Блохін танцював так, як нинішні футболісти, після кожного із чотирьох сотень забитих ним м’ячів, то навряд чи дограв би на найвищому рівні до тридцяти п’яти років – сил би не вистачило!
А коли серйозно, то з цими танцями слід щось робити. Оскільки забороняти такі святкування ніхто не збирається, та воно і не треба, варто поставити цю справу на професійний рівень! Увести до штату команд тренера-хореографа, який би відпрацьовував із гравцями святкування забитого голу на належному рівні аби ці танці були приємними для перегляду і подальшого розміщення у соцмережах. Згодом кожна команда виробила би свій неповторний танець, який би відрізнявся від усіх інших і був би її «візитівкою». Скажете, що відрізнятися команди мають не своїми танцями, а своєю грою? Ну це складніше. Це вам не танці, а футбол, якого стає поступово все менше, а танців навпаки - більше! Тому без хореографів ніяк! За ними майбутнє - ось побачите!
Джерело: rivnepost.rv.ua
