Рятував поранених і виносив загиблих під обстрілами: Зеленського просять присвоїти звання Героя України полеглому воїну з Рівненщини

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Рятував поранених і виносив загиблих під обстрілами: Зеленського просять присвоїти звання Героя України полеглому воїну з Рівненщини

16 травня 2025 р. 15:39

16 травня 2025 р. 15:39

Михайло Тишковець бив окупантів, починаючи з 2014 року. І на початку повномасштабного вторгнення росіян не залишився осторонь боротьби за рідну землю.

Михайло народився в селі Кургани Рівненської області Острозького району. У 2014 році, проходячи строкову службу, під час проведення антитерористичної операції на сході України, він не міг залишатися осторонь, та добровільно став на захист Батьківщини у зоні АТО. Був учасником бойових дій з 25.07.2014 по 12.11.2014 року.

Після повернення додому почав працювати, згодом одружився і став татом сина Станіслава (2019 р. н.).

24 лютого 2022 року, в день початку повномасштабного вторгнення російської фодерації, проявивши патріотизм і любов до своєї країни та народу, одразу відправився до місцевого військкомату, де був зарахований до військової частини А4240, в якій служив до 10.05.2022 року.

Маючи бойовий досвід і нестримне бажання нищити ворога на передовій, за власним бажанням був переведений до 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила (в/ч А0998). Мужньо, сумлінно й рішуче виконував бойові завдання, був надійною опорою та підтримкою для своїх побратимів. Побратими дуже добре відгукуються про нього, називаючи його взірцем воїна, справжнім другом. Він не

боявся ворога і говорив: «Я – до останнього».

Михайло щиро вірив у перемогу та процвітання України! Неодноразово проявляв героїзм – ризикуючи власним життям, рятував поранених і виносив загиблих під обстрілами , швидко орієнтувався і приймав важливі рішення. Двічі був поранений, мав контузії, але одразу після одужання повертався до побратимів.

Служив у найгарячіших точках Донецької, Луганської та Херсонської областей. Загинув під час виконання бойового завдання 07.07.2023 року від мінно-вибухової травми з численними осколковими пораненнями, несумісними з життям, у Донецькій області, Бахмутському районі, с. Дружба.

Михайло був нагороджений орденом «Хрест Героя» (посмертно), номер 0682.

- Це важка і велика втрата для нашої родини, але ми пишаємося Михайлом – за його відвагу, сміливість і любов до нас та всього народу України. Він віддав своє життя за кожного українця! Просимо всіх небайдужих громадян підтримати дану петицію, адже такі воїни, як Михайло, – це справжні герої, які заслуговують на визнання на найвищому рівні, - пише Марія Тишковець.