Рівненщина попрощалася з чотирма полеглими військовими

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Рівненщина попрощалася з чотирма полеглими військовими

11 червня 2025 р. 09:14

11 червня 2025 р. 09:14

Сергієм Кривчуком із Вараської громади, Олександром Шворобом і Євгенієм Колодою з Рівного, Геннадієм Бондарем з міста Сарни.

Сергій Кривчук народився і виріс у селі Рудка. У жовтні 2022 року був мобілізований до лав Збройних сил України. Проходив службу в 104-ій окремій бригаді територіальної оборони, згодом – у 102-ій ОБрТрО. Служив на посаді оператора протитанкового відділення протитанкового взводу роти вогневої підтримки. Загинув військовий 5 червня 2025 року у Запорізькій області. Сергію назавжди 43 роки…

Олександр Швороб народився 3 жовтня 1975 року в місті Рівне. Навчався у школі №8, ВПУ №1. За фахом був муляром-монтажником залізобетонних конструкцій та електрозварником. Працював у будівельній сфері: у столичній компанії «Київміськбуд», а останнім часом – на будовах у Рівному. До лав ЗСУ був мобілізований у жовтні 2024 року. Загинув військовий 24 травня 2025 року у Краматорському районі. Олександру назавжди 49 років… У нього залишилися дружина, двоє синів, мама, брат, сестра.

Євгеній Колода народився 3 травня 1986 року в Рівному. Навчався у школі №17, після чого одразу пішов працювати. У лютому 2025 року чоловіка мобілізували. На жаль, 39-річний солдат загинув 4 червня 2025 року в Краматорському районі. У Євгенія залишилися двоє дітей, мама, брати, сестра.
Поховали Олександра Швороба та Євгенія Колоду на Алеї Героїв кладовища «Тинне».

Геннадій Бондар народився у 1971 році. Проживав у місті Сарни. Працював інженером з охорони праці на Сарненському КХП та в Укрпошті, згодом – далекобійником. З початком повномасштабного вторгнення добровільно став на захист Батьківщини, вступивши до лав територіальної оборони. Служив у 60-му батальйоні «Поліські Вовки» 104-ї окремої бригади територіальної оборони ЗСУ, позивний – «Деркач». Обіймав посаду командира протитанкового відділення, мав звання сержанта. Попри проблеми зі здоров’ям, відмовився переводитися в тил. З 5 серпня 2024 року вважався безвісти зниклим під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Новопіль на Донеччині. 26 травня 2025 року завдяки результатам ДНК-експертизи стало відомо, що він загинув. У Геннадія залишилися дружина, діти, онука та сестра.