Багатодітний батько з передмістя Рівного будує окопи під обстрілами росіян

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Багатодітний батько з передмістя Рівного будує окопи під обстрілами росіян

11 червня 2025 р. 13:54

11 червня 2025 р. 13:54

59-річний Ігор Михайлович з передмістя Рівного прийшов до військкомату в перші дні війни.

Зараз чоловік перебуває на Сумщині, де під обстрілами ворога будує укриття для української армії, повідомляє 23 інженерно-позиційний полк.

– У мене п’ятеро дітей, двоє ще неповнолітні , - із легкою посмішкою каже Ігор . Три місяці тому внучка народилась. Я її ще не бачив, тільки на фото. Мрію обійняти її, пригорнути до себе. Знаєте, я понад усе хочу, щоб мої діти і онуки жили у вільній Україні….

Багатодітний батько з передмістя Рівного будує окопи під обстрілами росіян

З березня 2022 чоловік служить на посаді водія-кранівника в одному із підрозділів полку. Військовий каже, що кран для нього – не новина і він з ним давно вже на «ти».
Кілометри траншей, ровів та ходів сполучень, а також будівництво фортифікаційних споруд – це те, над чим практично щодня працює солдат.

Кран, як виявилось, на війні – не менш важливий за зброю. Він піднімає не лише бетонні плити, а й надію: на укриття, на захист, на життя.

На рахунку солдата – чимало ротацій. Військовий практично постійно на фронті.

- Небезпека завжди поряд. Обстріли, шахеди, дрони… Та всупереч ворогам – ми тримаємось. На нас, українців, випало важке випробовування, яке ми маємо гідно пройти. Я вірю в те, що ми переможемо. В нас вибору немає. Мусимо! - впевнено каже військовий, який годину тому повернувся з виконання бойових завдань.

Попри все, що довелось пережити протягом цих трьох років, Ігор Михайлович вірить у перемогу і мріє повернутись додому – до дружини, дітей і маленької онучки, щоб знову обійняти їх - не на прощання, а назавжди. Щоб зустрічати з ними світанки, щоб просто бути поруч.