На Рівненщині віддали останню шану трьом захисникам

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

На Рівненщині віддали останню шану трьом захисникам

13 червня 2025 р. 09:08

13 червня 2025 р. 09:08

Ігорю Токарцю з Гощанської громади, Сергію Токарському з Головинської ТГ та Олександру Козловському з Сарненщини.

Ігор Токарець народився 22 липня 1970 року в селі Воскодави. Після закінчення школи вступив до медичного училища у місті Рівне, де отримав фах фельдшера. Потім чоловік пройшов строкову військову службу. Повернувшись з неї, Ігор продовжив навчання та вступив до Полтавської стоматологічної академії, де здобув фах лікаря-стоматолога. Після одруження переїхав до міста Березне, працював у стоматологічній клініці. У березні 2022 року, з початком повномасштабного вторгнення, воїн приєднався до лав Збройних сил України. Проходив службу бойовим медиком взводу мостоукладників в окремій інженерній бригаді. Пройшов спеціальну підготовку та надавав екстрену медичну допомогу пораненим і хворим військовим.
8 червня 2025 року після важкої недуги головний сержант помер.

Сергій Токарський народився у 1982 році, закінчив Великолюбаську загальноосвітню школу І-ІІ ступенів, а у 2000 році здобув професію електрослюсаря у філії вищого професійного училища м. Костопіль. Після навчання служив у прикордонних військах міста Севастополь. 5 червня 2024 року був призваний на службу. 22 серпня 2024 року захисник загинув під час мінометного обстрілу на Донеччині. У воїна залишилися дві доньки, дружина, батько та матір.

Олександр Козловський проживав у селі Любиковичі Сарненської територіальної громади. У 1994–1996 роках воїн проходив строкову службу в Криму, був командиром автомобільної колони. Мав військове звання молодшого сержанта. У грудні 2024 року Олександра було призвано до лав Збройних сил України. Він служив водієм-механіком 2-го евакуаційного відділення евакуаційного взводу ремонтно-відновлюваного батальйону 425-го окремого штурмового полку «Скала». Серед побратимів військовослужбовець мав позивний «Хорс». На жаль, 7 червня 2025 року Олександр загинув під час виконання бойового завдання в Сумській області.