Два роки вважався зниклим безвісти. ДНК-експертиза підтвердила загибель воїна з Рівненщини Тараса Іванішина

15 червня 2025 р. 12:30

15 червня 2025 р. 12:30

Костопільська громада попрощається зі своїм захисником Тарасом Іванішиним.

Майже два роки тому зниклий безвісти на полі бою Тарас Іванішин повертається додому на щиті. У понеділок, 16 червня, Костопільська громада віддасть шану своєму полеглому воїну й проведе його в останню земну дорогу.

Тарас Іванішин народився 24 червня 1984 року в Костополі. Навчався у школах №2 та №8, закінчив Костопільський будівельно-технологічний коледж. Працював на різній роботі, їздив на заробітки. Захоплювався байкерським рухом. Мріяв створити сім’ю і мати дитину, розпочав ремонт своєї оселі, але закінчити не встиг – почалася війна. Тарас одразу пішов до військкомату, де стояла велика черга охочих. Йому спочатку відмовили, сказали чекати.

На службу Тараса Іванішина призвали у липні 2022 року. Двічі його забирали на збірний пункт, і двічі після співбесід, на яких він казав, що хоче служити і захищати країну, повертали додому. Утретє повістка прийшла на початку січня 2023-го. Після проходження медкомісії Тарас Іванішин у лютому 2023 року став до лав ЗСУ і склав присягу.

Спочатку проходив підготовку у навчальному центрі, потім його приписали до десантно-штурмової бригади й перекинули у Миколаївську область, потім – у Дніпропетровську. Під час навчання Тарас здобув фах водія, а також пройшов на місці курси бойових медиків й одержав сертифікат. Числився водієм десантно-штурмового відділення.

У червні 2023-го його підрозділ перекинули на Запорізький напрямок фронту. Рідним Тарас телефонував часто, та про своє перебування на «нулі» батькам не сказав.

Перший бойовий вихід у складі штурмової групи відбувся всередині серпня. День виходу з позицій Тарас назвав своїм другим днем народження, казав, що не знає, як вцілів, але обійшовся легкою контузією. Невдовзі був другий бойовий вихід.

Увечері 10 вересня 2023 Тарас зателефонував і повідомив, що йде на бойове завдання. «Чекайте і моліться за мене», – були його останні слова.

За кілька днів, не маючи жодних повідомлень від сина, мама Тараса Марія Іванішина звернулася до ТЦК з заявою. І одержала повідомлення, що її син, солдат Тарас Іванішин, 11 вересня 2023 року зник безвісти на полі бою біля села Вербове Запорізької області. Невдовзі ця територія була окупована.

Тараса розшукували, як могли: розпитували побратимів, через соцмережі шукали будь-яку інформацію, але нічого конкретного про зниклого знайти не вдалося. Тож була надія, що повернеться, може, у результаті обміну полоненими.

Після одного з останніх повернень тіл загиблих військовослужбовців до рідних Тараса зателефонував слідчий з ГУНП в Черкаській області і повідомив про збіг ДНК-профілю одного з тіл з ДНК батьків Тараса Іванішина. Повторний аналіз підтвердив збіг. 5 червня 2025 року Головне управління Нацполіції в Черкаській області винесло постанову про ідентифікацію тіла Тараса Іванішина, загиблого 11 вересня 2023 року.

У понеділок, 16 червня 2025 року, Костопільська громада прощатиметься зі своїм захисником.

• 8:00 – Жалобний кортеж урочисто заїде в Костопіль і рухатиметься вул.Рівненською із зупинкою на вул.Сільській до будинку №12 на вул.Новій.
• 10:30 – Літія в будинку на вул.Новій, 12
• 11:00 – Жалобна процесія пішою ходою вирушить у храм Петра і Павла, де відбудеться чин похорону.

Після завершення церемонії жалобна процесія пішою ходою вирушить на майдан Шевченка, де відбудеться громадське прощання із загиблим.

Поховають Тараса Іванішина на кладовищі «Нове» в Костополі поряд з іншими воїнами Небесного легіону.

Рівненські