Загибель у штабі: розслідують обставини смерті 34-річного військового із Сарн

26 червня 2025 р. 13:27

26 червня 2025 р. 13:27

8 лютого 2025 року родині Володимира Кореня повідомили про його загибель. Причиною смерті вказали «акт суїциду», водночас матір військового у версію слідства не вірить. Батьки вважають розслідування поверховим і сумніваються в достовірності експертиз.

Хто повідомляє: Українська правда .

У чому суть

Сарненчанин Володимир Корень у травні 2024 року долучився до війська — у новостворену 155-ту окрему механізовану бригаду імені Анни Київської. Служив оператором чергової частини у місті Покровськ. 8 лютого 2025 року родина отримала повідомлення про загибель Володимира у приміщенні штабу бригади на Донеччині. Причина смерті — «здійснив акт суїциду одним пострілом з табельної зброї в голову» . Того ж дня слідчі Покровського управління поліції за фактом самогубства оперативного чергового командного пункту штабу, лейтенанта Володимира Кореня, за ознаками вбивства відкрили справу.

У 155-й бригаді та в Головному управлінні Національної поліції в Донецькій області «Українській правді» в коментарях відмовили, оскільки Кримінальний кодекс України забороняє розголошувати деталі досудового розслідування. У Нацполі зазначили, що правоохоронці провели низку слідчих дій, «спрямованих на повне, всебічне і об'єктивне дослідження обставин скоєння правопорушення» , а також призначили судові експертизи, частину з яких експерти досі виконують. Адвокат родини проігнорував пропозицію поспілкуватися.

Говорити про загибель Володимира з «УП» погодилася мати. Востаннє Галина Корень спілкувалася із сином вдень 4 лютого — він говорив, що все гаразд, й ні на що не скаржився, а тривожності в його голосі жінка не відчула. Матір ділиться — Володимир зберігав спокій у будь-яких ситуаціях і мав багато планів на життя:

— Хотів вирощувати спаржу й артишок у нас, на Рівненщині. Мріяв купити машину. Ми з чоловіком навіть гараж для неї збудували. У нас із Вовою була домовленість: щомісяця він надсилав мені гроші із зарплати, а я їх обмінювала на євро і відкладала, щоб у нього була фінансова подушка для реалізації його планів. І ще – він хотів сім'ю. Я не дуже наполягала, бо йому було всього 34 роки. Але коли заходила про це мова, він жартував: «Ой, зараз як почну робити дітей, то вам тут і місця буде мало».

«Зовні спокійний і усміхнений, але з міцним внутрішнім стержнем»

Восени 2023 року Володимирові зробили операцію на пошкодженому меніску. У травні перед входом у лікарню працівники ТЦК вручили йому «бойову» повістку. Зі званням молодшого лейтенанта після військової кафедри в університеті чоловік пішов служити у 155-ту бригаду, де шукали офіцерів.

— В армії син отримав позивний «Ясен». Усім відомо, що листя ясенів добре пропускає сонячне світло, а сама деревина – міцна і пружна. Таким був і наш Вова. Зовні спокійний і усміхнений, але з міцним внутрішнім стержнем, який не давав йому поступитися моральними принципами, — ділиться матір. — Розповідав, що не зробив жодного пострілу під час базової підготовки. Зброю йому видали тільки один раз — потримати і все. Коли попросив постріляти, сказали: «Ай, тобі, штабному, не треба».

На полігоні в Рівненській області Володимир оформлював військових, які виїжджали на навчання за кордон, зокрема у Францію. Матір зазначає, що син ніколи не скаржився на командирів і побратимів. Водночас у записнику, який передали після його смерті, є закреслений запис:

«Як оперативний черговий узагальнюю, 155 бр не получилось. Тут зборисько різнорідних людей, взаємодія на 3 – «Лебідь раком щуку». Але, може, щось зміниться. Я втомився розбиратися в цьому п*здеці. Треба хтось авторитетний при великих погонах».

«Комунікація у нас не склалася»

Розслідування загибелі триває пʼятий місяць, проте його результатів немає. Матір Володимира зазначає, що не вірить у самогубство сина, а слідчий, за її словами, навіть не розглядав версії про вбивство. Стосунки з правоохоронцем зіпсувалися після незручних питань батьків:

— Одне із запитань, яке вивело поліцейського із себе: чи є письмове підтвердження, що Володимир отримував пістолет, який знайшли біля тіла? Бо у військовому квитку сина є відмітка лише про отримання автомата, а про пістолет – нічого. Важливо, що кулю так і не знайшли. За словами, слідчого вона «пішла в пустоту», залишилася в стіні. Коли ми запитали, чому не дістали, поліцейський відповів: «Щоб знайти кулю, я маю зламати всю стіну. Якби вона була десь у підлозі, розколупали би, а стіну руйнувати не будемо», — розповіла Галина. — На прохання розповісти, на якій висоті від підлоги вхідний отвір у стіну, слідчий відмахнувся: «Приїдьте і поміряйте, якщо вам треба». До того ж експерти досі не встановили, чи є на курку пістолета ДНК сина. Через певний час ми випадково дізналися, що в провадженні змінився слідчий. Комунікація з ним у нас теж не склалася. Ні з нами, ні з адвокатом він на зв'язок не виходить.

Матір вважає, що правоохоронці провели допити поверхнево. Свідки — телеграфіст і водій — почули про загибель від невідомого офіцера на курилці, проте хто цей офіцер, слідство не встановило. Свідчення обох чоловіків майже ідентичні: стверджують, що нічого не знають і не чули звуків, схожих на постріли.

— Безпосередній командир сина, з яким вони разом чергували у штабі 7 лютого, під час допиту сказав, що Вова вийшов із будівлі приблизно з 11:00 до 12:00. Лише о 16:00 начальник відправився на його пошуки. Невже у командира не виникло питання, куди зник черговий, раніше ніж за чотири години? Слідчий про це не запитав, — розповіла Галина.

«Якщо буде необхідність, дамо дозвіл на ексгумацію, аби з'ясувати правду»

Матеріали службового розслідування військовослужбовців 155-ї бригади поліції не передали. Щоб отримати матеріали внутрішніх перевірок, матір звернулася в ТЦК, але донині відповіді не отримала. За даними першої судмедекспертизи, синців, татуювань і рубців на тілі Володимира не виявили.

— Але у Вови по тілу було багато рубців після видалення ліпоматозних пухлин, операції на коліні. Чому експерт нічого про це не згадав? Мені сказали, що вони не є причиною смерті, тому можна було не зазначати , — ділиться Галина Корень. — Ми ховали сина на 74-й день після смерті. Відкрили домовину, щоб попрощатися. І побачили, що у Володі травмоване обличчя — зламаний ніс і гематома на лобі. Але про такі пошкодження у висновках першої судмедекспертизи жодного слова. На початку квітня ми попросили провести повторну судмедекспертизу. Її результатів досі немає. Ми більше двох місяців чекали, щоб поховати сина, але якщо буде необхідність, дамо дозвіл на ексгумацію, аби з'ясувати правду.

Що було раніше

У громаді Сарненського району в червні 2025 року підтвердили загибель старшого лейтенанта Андрія Ничипорчука з Рокитного. Військовий служив у 79-й окремій десантно-штурмовій Таврійській бригаді. Зник безвісти восени 2023-го.

Рівненські