Микола Несенюк: Хто такий Кіквідзе?

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Микола Несенюк: Хто такий Кіквідзе?

01 липня 2025 р. 17:24

01 липня 2025 р. 17:24

Упевнений, що більшість із вас на це запитання без гугла не відповість. Хіба що хто зі старших згадає, що була десь така вулиця, на якійсь щось колись чи то було чи то відбулося, чи хтось там жив чи хтось когось зустрів. А ще за якийсь час це ім’я назавжди зникне із публічного простору. Хоча колись його хотіли «увічнити». Хто хотів? Звісно ж влада, яка думала тоді і думає тепер, що назвавши ту чи іншу вулицю іменем тої чи іншої людини, можна увічнити пам’ять про неї. Насправді це абсолютно не так. Візьмемо хоча би вулицю, на якій я виріс. Лише за мого життя її перейменовували вже двічі.

А взагалі колишню «Шосейну» упродовж минулого століття спочатку перейменували поляки назвавши її іменем «3 травня», дня Конституції Польщі. Потім прийшли «визволителі» і переназвали її на «Сталіна». Потім німці перейменували цю вулицю спочатку на «Гітлера», потім на «Німецьку», потім «визволителі» повернули «Сталіна», а я вже провів дитинство на «Ленінській». Можливо тепер, коли вулиця зветься «Соборною» її врешті припинять переназивати за кожної нової влади. Бо вічної влади не буває. Нова ж, якою б вона не була, знову гадатиме, що вона вічна і знову почне «увічнювати» своїх героїв. Інколи доречно, інколи не дуже. Яка різниця – все одно потім перейменують. Можливо, списком, як колись, коли у цьому списку був якийсь Кіквідзе, якого «увічнили» було одразу у кількох українських містах, в тому числі і у Києві. Щоб потім назавжди забути. Чи є на це рада? Авжеж! Але це не для нас. Ми ж не такі, як усі. Ми не задаємося питанням чому у Вашингтоні чи ще деінде у Штатах немає вулиць Лінкольна, Рузвельта чи того ж самого Вашингтона? Чому у Лондоні немає вулиць Кромвеля або Черчілля? Хіба там у них мало героїв, мало всесвітньо відомих політиків, письменників, науковців, мандрівників, винахідників? Скільки завгодно! І будуть іще! І пам’ять про них увічнять не перейменовані вулиці, а зроблені ними справи, які оцінить історія! Їхня, а не наша, яку знову і знову переписують не розуміючи, що вулиць на всіх все одно не вистачить – доведеться знову перейменовувати. Або врешті порозумнішати. Та це навряд!