«Хочу на схід і приности користь»: у селі Сарненського району попрощалися з 26-річним гвардійцем

11 липня 2025 р. 17:01

11 липня 2025 р. 17:01

У 23 роки Олександр Жакун повернувся з-за кордону й долучився до лав Нацгвардії. Служив у піхоті й «мінометці». Загинув на Донеччині. У рідних Колках із захисником прощалися 10 липня. За кілька тижнів до загибелі Герой розповів про службу й мотивацію боронити країну.

«Не зміг би так просто бути за кордоном»

10 липня 2025 року в селі Колки на Дубровиччині в останню путь провели полеглого Олександра Жакуна. Попри роботу в Чехії й намір переїхати в Нідерланди чоловік повернувся в Україну й долучився до лав захисників.

— На початку війни був такий стрес, я не знав, що коїться. Спочатку не думав повертатися, але в якийсь період мене так совість мучила. Я складав присягу на вірність українському народові і не зміг би так просто бути за кордоном. 5 червня я повернувся в Україну, 7-го пішов до нас у частину, бо був резервістом. У мене запитали, де я маю намір служити. Сказав, що хочу їхати на схід і приносити користь, — поділився боєць у відео Західного оперативно-територіального об'єднання НГУ.

Про вибір спеціалізації й поранення

На першій ротації Олександр Жакун із позивним «Жак» був помічником гранатометника, на другій — оператором БПЛА, а згодом — стрільцем-санітаром, оскільки «хотів ходити з хлопцями» . Під час виконання одного з бойових завдань внаслідок мінометного обстрілу «Жак» отримав поранення.

— Став, хотів шмальнути, але виліз, почув свист куль, спустися і в якийсь момент почув «бам» — і темнота. Стало неприємно в руці, мене затрьохсотило. Подивився на руку, побачив поранення й оцінив його як несерйозне. Думав сам накласти турнікет, щоб не витрачати час, але перейшов до бліндажа хлопців. Від тої міни постраждало ще двоє, — розповів захисник. — Після поранення був на реабілітації, але не захотів там сидіти. Повернувся в роту і продовжив виконувати бойові завдання, але вже не збирався так сильно травмуватися.

Нацгвардієць Олександр Жакун із позивним «Жак». Фото: Скриншот із відео Західного ОТО НГУ | Facebook

«У кожного щось є»

Щоб урізноманітнити військове життя, Олександр Жакун перевівся в «мінометку». Служив у 2-й окремій Галицькій бригаді НГУ. У вільний від служби час грав із побратимами в шашки. А найважливішими в боях вважав мотивацію, власні вміння і «трішки везіння».

— Моя мотивація проста: я був за кордоном і мені там не сподобалося. Хочу жити в Україні і бути тут. І не маю наміру більше звідси їхати. Тим більше я складав присягу. Це обовʼязок кожного. Кожен мусить виходити і за щось воювати, у кожного щось є. За клаптик землі, за будинок, за квартиру, за жінку, дітей, маму, батьків, за особисту свободу, — зазначав гвардієць.

Герой загинув 4 липня 2025 року внаслідок артилерійського обстрілу Донеччини. Олександрові Жакуну навіки 26.

Що було раніше

На сході країни в липні 2025 року загинув солдат Володимир Шинкар родом із Дубровицької громади. Герой боронив Донецьку область. У нього залишилися дружина, діти та матір.

Рівненські