Життя має бути повноцінне: переселенка з Харкова у Вараші захищає інтереси нових мешканців громади

01 вересня 2025 р. 01:48

01 вересня 2025 р. 01:48

Вимушено покинула Харків через обстріли, а нині у Вараші очолює Координаційну раду ВПО при міськраді – Юлія Петрова розказала про громадську діяльність по захисту прав переселенців.

Юлія ПЕТРОВА – харківʼянка, яку російське вторгнення в Україну змусило з родиною релокуватись через загрозу життю. Вона уродженка Вараша, а в лютому 2022 року через обстріли Харкова знову повернулась у Вараш і очолює з грудня 2024 року Координаційну раду ВПО при виконкомі Вараської міськради.

Юлія Петрова (в центрі) серед учасниць круглого стола щодо організації дозвілля пенсіонерів у Володимирецькій громаді, організованого ГО "Агенція регіонального розвитку "Руна" Автор: Влада Поліська

Квартиру на Салтівці мусили покинути

Юлія має родину: мама, син, сеcтра-близнючка. Війна всіх застала в Харкові.

Їх квартира на Салтівці під обстріли потрапила одразу. Спочатку переїхали в інший мікрорайон:

– Хоч і поміняли будинок більш безпечний, але і там не було спокою від вибухів. Здебільшого сиділи в маленькому куточку всі з маленькими дітками, а наша мама стояла на колінах перед іконою – постійно молилася, щоб ми всі вижили.

За словами Юлії, потім поїхали до рідних у Кам’янець-Подільський. Вже за кілька місяців після початку вторгнення зрозуміли, що це надовго і вернулися на малу батьківщину – у Вараш. Про евакуацію розказує зі сльозами:

– Страшно було. Вибухи. Ніхто не хотів вірити у війну. Ми переїхали до сестри на квартиру, в інший мікрорайон. Там було тісно, але безпечніше. Потім вирішили виїжджати – черга на виїзд з міста була розміром в чотири дні. Люди скаженіли – один одному погрожували у спробах обігнати чи поїхати вперед. Але нам вдалося виїхати до рідних.

Юлія – громадська активістка з числа ВПО

Вона активно займається підтримкою внутрішньо переміщених осіб у Вараській громаді: допомагає у вирішені соціально-побутових питань, представляє інтереси нових мешканців громади у взаємодії з місцевою владою та громадськими організаціями.

За пів року зуміла не лише налагодити комунікацію з цією категорією мешканців, а й ініціює конкретні зміни на рівні громади. Зокрема, у січні 2025 року подала звернення до керівництва щодо запровадження безкоштовного проїзду громадським транспортом для внутрішньо переміщених осіб, а також ініціювала створення черги на отримання тимчасового житла для ВПО в нашій громаді.

Віднедавна тісно співпрацює з активістками ГО «Агенція регіонального розвитку «Руна» . А познайомилась вона з активістками завдяки рекомендаціям депутатки Вараської районної ради.

– Я дуже рада, що так спонтанно це все для мене почалося. Я зайшла в виконком по своєму питанню. Людмила Ковбасюк мені запропонувала, щоб я звернулася до володимирецької активної організації «Руна» і з ними співпрацювала.

Обговорення робочих питань і співпраці по завершенню круглого стола. Юлія Петрова в центрі Автор: Влада Поліська

Ось з того часу, а це було у червні 2025 року, я співпрацюю з представницями організації і вони мене запрошували, до речі, на круглий стіл, на якому я презентувала себе як голову Координаційної ради ВПО Вараської міськради та ділилась власним досвідом, – розказує Юлія.

Юлю Петрову запросили у липні до участі у круглому столі у Володимирці за участю представників влади Вараської та Володимирецької громад, Вараської РВА та Вараської райради, активістів, фахівців соціальних структур з метою лобіювання ідеї створення та спільноти для дозвілля пенсіонерів «Університету третього віку» у Володимирецькій громаді.

Тоді у своєму виступі Юлія зазначила:

– Життя для людей похилого віку має бути повноцінне і воно не закінчується на пенсії. В Вараші при виконкомі Вараської міськради створена Координаційна рада з питань вимушено переселених осіб, яку я очолюю вже пів року. І серед нас є багато старших людей, яким важлива увага суспільства. Важливо залучати і переселенців, і людей похилого віку до громадської діяльності, самоосвіти, того ж волонтерства, – щоб вони знаходили себе, важливо підтримувати їх.

Закінчила в цьому році Юля навчання на параюриста в благодійному фонді «Право на захист»:

– Параюристка – це помічниця юриста. Надаю консультації для переселенців (ВПО) і також для жителів громади, які потребують вирішення питань, пов'язаних з воєнним часом. Наприклад – як стати на житлову чергу в нашій громаді, як зареєструвати пошкоджене житло в «Дії» і тому подібне.

Провела моніторинг потреб ВПО Вараша – є проблеми

А ще Юлія, натхненна участю у круглому столі, провела рандомний моніторинг потреб ВПО Вараша і вкінці липня презентувала результати на черговому засіданні Координаційної ради, яку очолює.

Опитано шляхом анкетування було 16 жінок різного віку: серед них 56% – 36-45 років, 31% – 56-65 років, 68,8 % – одружені, 56,3% – з вищою освітою. Серед опитаних є пенсіонерки, жінки з інвалідністю та їх опікунки, мати-одиначка, жінки, у яких рідні в ЗСУ і, навіть, у російському полоні.

Виявляється, головною потребою для цієї категорії людей є житло, далі – забезпечення фінансами та базових потреб (продукти, гігієна, одяг, предмети побуту, медицина). Відтак Юлія планує звернутись до керівництва міста та старост за допомогою у вирішенні цих проблем.

Власний рецепт стійкості – фізичні навантаження

Щоб уникнути стресів і вигорання, психологи радять налагодити режим сну, здорове харчування та фізичну активність, оскільки вони покращують психічне здоров'я. Важливо встановлювати особисті кордони між роботою та відпочинком, робити перерви та знаходити час на улюблені хобі та спілкування з близькими. Також корисними є техніки релаксації (медитація, дихальні вправи), самоаналіз для розуміння джерел стресу та звернення за професійною допомогою.

Про власний рецепт стійкості розпитую у співрозмовниці:

– Що мене рятує від депресії? Я собі знайшла порятунок у заняттях фізичними вправами і йогою, медитацією. І це дійсно допомагає. А ще я волонтерю у Червоному Хресті нашого міста.

Голос переселенців має бути почутий й на обласному рівні

Вкінці серпня Юлія подала свою кандидатуру до складу Ради з питань внутрішньо переміщених осіб при Рівненській ОВА.

«Моя мотивація полягає у тому, щоб голос переселенців був почутий на обласному рівні. Я бачу потребу в посиленні координації між органами влади, громадськими організаціями та самими переселенцями, у створені програм інтеграції та підтримки, у захисті прав ВПО. Вважаю, що мій досвід роботи в громаді та знання потреб переселенців допоможуть у роботі ради», – зазначила Юлія Петрова у мотиваційному листі.

Фото авторки та з архіву Юлії Петрової.

Рівненські