Микола Несенюк: Про культ Забарного

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Микола Несенюк: Про культ Забарного

01 вересня 2025 р. 11:46

01 вересня 2025 р. 11:46

У серпні 2001 року ми з родиною тиждень відпочивали на морі в Румунії – недалеко і недорого. Там я щодня купував зранку місцеву газету «Prosport» аби бути в курсі спортивних подій. Газета ця була великого формату і, як на наш погляд, дуже товстою – понад тридцять кольорових сторінок. Звісно, що десь вісімдесят відсотків цих сторінок присвячувалось футболу. Але не румунському. Румунська газета (інтернету тоді ще практично не було) щодня відслідковувала життя румунських футболістів, які грали у провідних клубах провідних європейських чемпіонатів. Я вже позабував їхні прізвища і ліньки шукати. Пам’ятаю лише що цих футболістів було менше десяти але про них повідомляли практично усе – як зіграв чи не зіграв, що сказав чи не сказав, що і з ким випив чи з’їв, куди ходив, у що була вдягнута дружина чи інша близька жінка… І так щодня до безкінечності. Власне румунському футболу у тій газеті залишалось десь півтори сторінки у глибині номера. Усьому футболу – з результатами, коментарями, прогнозами. Справді, кому це цікаво коли такий-то наш футболіст зіграв вчора за «Барселону»!

У порівнянні із румунською пресою наша тодішня «шевченкоманія» (ви ще не забули як тоді «вболівали» за «Мілан»?) виглядала блідою тінню справжнього поклоніння іноземному футболу із кількома щасливчиками-румунами. До чого це призвело знаєте самі – румунські футбольні клуби вже давно ні на що взагалі не претендують, хоча, на відміну від нас, вони мали колись Кубок чемпіонів! Національна команда Румунії теж вже давно нікого окрім України не перемагала.

Скажете, що у нас не краще? Саме так – свідчення тому щоденні повідомлення про українського футболіста Забарного, який перейшов до клубу-володаря Кубку чемпіонів. Щодня наші спортивні і не лише спортивні ресурси повняться «новинами» про цього футболіста, який насправді ще нічого в житті не виграв. Але для нас він суперзірка, про кожен чих якого слід повідомити широку публіку. Чому ні, коли услід за новинами про Забарного нас вже який рік нас щодня чи майже щодня бомбардують новинами про колишніх футболістів-алкоголіків!

Не подумайте, я зовсім не проти футболіста Забарного і бажаю йому найкращих успіхів! Мене непокоїть наш спосіб висвітлення його виступів. З одного боку нічого не вдієш - подібна практики існує не лише у нас і виглядає тим потворніше, чим нижчий у тій чи іншій країні рівень футболу. Публіка хаває і добре! Мені прикро за українських футболістів, які нині виступають за наші команди, і про яких нам практично нічого не повідомляють. Як колись у Румунії, чий футбол із одного із найсильніших перетворився самі знаєте на що. Власне, як і у нас, де головний у футболі - Забарний!