«Рушник надії»: на Сарненщині створили символ-оберіг повернення зниклих і полонених захисників

28 вересня 2025 р. 14:14

28 вересня 2025 р. 14:14

Спільнота родин зниклих безвісти та полонених із Сарненщини долучилася до всеукраїнської акції «Рушник надії». Дев’ять жінок — матері та сестри зниклих безвісти воїнів і майстрині з Сарненської та Вараської громад — вишивали полотно, яке стало оберегом і дороговказом для тих, кого чекають із полону чи невідомості.

«Наша віра хрестиками лягала на полотно»

Рушник на Сарненщині став уособленням пам’яті, віри й підтримки родин, які вже пів року виходять на тихі акції, нагадуючи про своїх рідних. Ініціаторкою створення полотна стала Ольга Козловська , мама зниклого безвісти воїна:

Вишивання «Рушника надії» в Етноцентрі «Полісся», що діє при Сарненському історико-етнографічному музеї. Фото: Анни Бородавко

— Мій син зник 23 вересня 2024 року. Майже рік я його чекаю, я його шукаю. І цей рушник — дорога додому не тільки для мого сина, а для всіх зниклих безвісти та полонених воїнів з нашої громади. Ми вклали в нього свою душу і любов. Це рушник життя.

Для багатьох учасниць рушник став ще однією ниточкою віри. Ніна Лоренц , сестра зниклого захисника, ділиться:

Вишивання «Рушника надії» в Етноцентрі «Полісся», що діє при Сарненському історико-етнографічному музеї. Фото: Анни Бородавко

— Рушник повернення додому — це ніби ще одна ниточка, яка тримає нашу віру в те, що він знайдеться, повернеться. Саме тому я долучилась. Вишивати його було дуже трепетно. Хотілося, щоб наша віра хрестиками лягала на полотно і щоб дійсно так, як цей рушник у нас вийшов, збулися наші мрії про повернення рідних.

Символіка й орнамент «Рушника надії»

Авторкою композиції стала майстриня Любов Пасічник . Вона поєднала локальні традиції, музейні зразки та сучасний контекст.

Майстриня Любов Пасічник. Фото: Анни Бородавко

— Верхній орнамент — це колосся, відтворене з рушника, який зберігається у фондах Сарненського історико-етнографічного музею. Центральний — чорно-синій із відтінком блакитного, саме такого, яким відшивають Прапор України. Цим ми хотіли показати єдність традиційного українського символу — рушника — з державною символікою , — пояснює майстриня. — Сам орнамент також взято з музейних фондів: це вишита пазуха чоловічої сорочки, яку ми перенесли та дещо видозмінили. Увесь орнамент складається з маленьких подвійних хрестиків-зірочок, із чотирма великими та чотирма малими променями. Завдяки цій структурі ми змогли вписати голкою номери бригад наших захисників, які перебувають у полоні або зникли безвісти.

Також на рушнику є червоно-чорний і білий орнамент із жіночого фартуха Сарненської громади. Він складається з геометричних фігур — трикутників, ромбів, квадратів, а у центрі — восьмипелюсткова квітка.

— У верхній частині ми розмістили прапор Сарненської громади із його символом — сарною. Ймовірно, це вперше такий знак вишитий на рушнику. Напис «Сарни» підкреслює: саме тут чекають на повернення наших рідних , — зазначає Любов Пасічник.

Родини зниклих безвісти та військовополонених захисників із Сарненщини з «Рушником надії». Фото: Віки Мартинюк

Коли «Рушник надії» презентуватимуть у Києві

1 жовтня, у День захисників і захисниць України, рушник із Сарненщини разом із полотнами з інших громад презентують у Патріаршому соборі Воскресіння Христового УГКЦ у Києві.

Організували акцію ГО «Жінки роду», до складу якої входять об’єднання «Жінки ТРО», «Жінки ЗСУ» та ГО «Народжені вільними 2024» (93 ОМБр «Холодний яр»). Це спільноти, які не дозволяють зниклим безвісти й полоненим воїнам зникнути з поля зору суспільства.

Афіша заходу.

До всеукраїнського проєкту долучилися майже всі області України. Акція об’єднала тисячі жінок з України та діаспори, які вишивали «Рушник надії» як символ любові, єдності та молитви за повернення наших Героїв.

Після презентації у Києві сарненський рушник разом з іншими полотнами відправиться в тур іншими локаціями України та за кордон. Згодом він повернеться в Сарни, де його також презентують громаді.

Рівненські