У Сарнах попрощалися із загиблими захисниками Володимиром Антонічем та Іваном Зозюком

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

У Сарнах попрощалися із загиблими захисниками Володимиром Антонічем та Іваном Зозюком

19 листопада 2025 р. 00:00

19 листопада 2025 р. 00:00

18 листопада у Сарнах провели церемонію прощання з двома захисниками, які загинули під час виконання бойових завдань на Донеччині — солдатами Володимиром Антонічем та Іваном Зозюком. Провести героїв в останню путь зібралися рідні, побратими, друзі, колеги та земляки.

Володимир Антоніч: людина праці, майстер своєї справи та відданий захисник

Сарненчанина Володимира Антоніча, позивний «Головатий», в місті добре знали як доброго та працьовитого чоловіка. Після навчання у ПТУ №21 він опанував кілька ремесел, але найближчою до серця стала робота з укладання бруківки. У Сарнах десятки подвір’їв і доріжок, зроблених його руками. У мирному житті любив «тихе полювання» та проводити час із родиною.

Портрет Володимира Антоніча. Фото: Василя Сосюка

З початком повномасштабного вторгнення, у лютому 2022 року, без вагань став до лав оборони. Служив у 104-й окремій бригаді ТрО «Поліські вовки», згодом — кулеметником у 4-му батальйоні. Разом із побратимами пройшов найгарячіші ділянки Харківщини та Донеччини, завжди зберігаючи відповідальність і незламність духу.

11 листопада 2025 року Володимир загинув поблизу Дружківки під час виконання бойового завдання. У скорботі залишилися батьки Софія Миколаївна та Микола Савович, брат Олександр, дружина Альона та син Марк.

Іван Зозюк: відповідальний і завжди готовий допомогти

Іван Зозюк з юності мав чіткі життєві принципи та любов до праці. Змалку любив спорт, грав у складі футбольної команди «Маяк». Після навчання у ПТУ №21 служив у прикордонних військах в Ізмаїлі — там загартувалася його дисципліна та готовність брати відповідальність.

Портрет Івана Зозюка. Фото: Василя Сосюка

У мирному житті Івана знали як людину чесну та дуже працьовиту. Він працював у Києві, Польщі, на різних будівництвах — скрізь відповідально й сумлінно. Друзі завжди пам’ятатимуть його як щиру та веселу людину, яка завжди вміла підтримати і допомогти.

У червні 2025 року Івана мобілізували до 82-ї окремої десантно-штурмової бригади, де він служив старшим стрільцем-вогнеметником під позивним «Зюзя».

1 листопада 2025 року він загинув під час виконання бойового завдання на Покровському напрямку. У скорботі залишилися мама Галина Іванівна, сестра Валентина та племінники Дмитро і Володимир.

18 листопада із захисниками попрощалися в Сарнах. Поховали воїнів на Алеї Героїв, що на вулиця Шарпака в Сарнах.