На Рівненщині попрощалися із сімома загиблими за Україну воїнами

28 квітня 2026 р. 09:03

28 квітня 2026 р. 09:03

Сергієм Боротюком із Сарненщини, Андрієм Головченком з Рівного, Володимиром Філімоновим та Андрієм Ступницьким з Костопільської ТГ, Андрієм Мельником з Городоцької громади, Василем Охримчуком та Дмитром Цурієм з Дубенщини.

Сергій Боротюк народився у Рівному, проживав у Сарнах. Із перших днів повномасштабного вторгнення добровольцем став на захист України. Служив у 104-й бригаді, 60-му батальйоні «Поліські вовки». З 2023 року опанував складні системи радіоелектронної боротьби та виконував обов’язки оператора-кулеметника. На жаль, серце 47-річного старшого солдата зупинилося у лікарні міста Павлоград.

Андрій Головченко народився 9 жовтня 1989 року у місті Рубіжне Луганської області. У 2018 році служив у складі 92-ї окремої штурмової бригади імені кошового отамана Івана Сірка ЗСУ. У 2023 році його родина переїхала на Рівненщину. У перший день повномасштабного вторгнення знову став на захист Батьківщини. Його бойовий шлях пролягав через найгарячіші напрямки фронту: від оборони Попасної – до стратегічних позицій у Часовому Яру. Під час служби чоловік отримав низку нагород та відзнак від Міністерства оборони України. На жаль, 20 квітня 2026 року 36-річний сержант Андрій Головченко загинув під час виконання бойового завдання на Донеччині.

Андрій Мельник народився 7 вересня 1995 року в селі Ставки Городоцької ТГ. У 2025 році був мобілізований до лав Збройних Сил України. Службу проходив у складі 46-ї окремої аеромобільної Подільської бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України. На жаль, 16 квітня 2026 року під час виконання бойового завдання солдат Андрій Мельник отримав важкі поранення внаслідок атаки FPV-дрона противника. Від отриманих поранень воїн помер 19 квітня 2026 року в лікарні міста Дніпра.

Андрій Ступницький народився 27 вересня 1974 року у селі Рудня на Костопільщині. На військову службу чоловік вступив у 2024 році. Його зарахували гранатометником механізованого відділення до військової частини, яка певний час перебувала на Запоріжжі. Згодом підрозділ перекинули на Донеччину, а в серпні 2025 року військовослужбовець вийшов на позицію та не повернувся. Родині повідомили, що солдат Андрій Ступницький зник безвісти.

Після збігу ДНК-профілю військовослужбовця було визнано загиблим.

Володимир Філімонов народився 23 січня 1968 року у селі Яцьковичі Рівненського району. Чоловіка призвали до лав ЗСУ в листопаді 2025 року. Служив головним сержантом, командиром відділення 156 окремої механізованої бригади. Виконував бойові завдання на Сумщині, Харківщині та Донеччині. На жаль, 58-річний захисник загинув 19 квітня на Донеччині.

Василь Охримчук народився 23 грудня 1985 року, проживав у селі Боремель. Воїн став на захист України ще у 2014 році, підписавши контракт і долучившись до АТО. Згодом, після повномасштабного вторгнення росії, захисник продовжив службу за контрактом у лавах Збройних Сил України. Пізніше військовослужбовець долучився до Національної гвардії України, проходив службу на посаді стрільця підрозділу. Бойовий шлях Василя пролягав через Луганську, Донецьку, Херсонську та Миколаївську області, де він боронив нашу державу. Захисник вважався зниклим безвісти за особливих обставини. Проте, на жаль, підтвердилася його смерть. Воїн загинув 17 серпня 2025 року під час виконання бойового завдання в Донецькій області внаслідок вогневого впливу противника.

Дмитро Цурій народився 28 лютого 1995 року у місті Дубно. У 2023 році  чоловік приєднався до лав Збройних Сил України, був учасником бойових дій. На жаль, життя 31-річного військовослужбовця обірвалося 12 квітня 2026 року в районі розташування військової частини на Дніпропетровщині.

Рівненські